<<
>>

Вихідні, святкові та неробочі дні.

Напевно, більшість із вас щонеділі відпочиває разом із батьками. І це не дивно — адже працівникам повинні щотижня надавати вихідні дні. Загальним вихідним днем є неділя, другий вихідний день (на роботах із п’ятиденним робочим тижнем) визначає саме підприємство. Здебільшого — це субота. Там, де загальний день відпочинку встановити неможливо (транспорт, торгівля, пошта тощо), складають спеціальні графіки вихідних днів.

Закон визначає не лише обов’язковість надання щотижневого відпочинку, але і його тривалість.

Цей час обчислюється з моменту закінчення роботи працівником перед вихідним днем наприкінці робочого тижня і до початку роботи наступного дня після вихідного і має становити не менш як 42 години.

За загальним правилом залучати працівників до роботи у вихідні дні не дозволяється, однак у житті трапляються різноманітні ситуації і закон це передбачає.

Ознайомтеся з витягом із Кодексу законів про працю. Висловіть думку щодо обгрунтованості включення кожного із зазначених вигшдків до переліку підстав організації роботи у вихідні дні.

З Кодексу законів про працю

Стаття 71. Заборона роботи у вихідні дні. Винятковий порядок застосування такої роботи

Робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи в ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації й лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті.

Залучення окремих працівників до роботи у вихідні дні допускається в таких виняткових випадках:

1) для відвернення або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій і негайного усунення їх наслідків;

2) для відвернення нещасних випадків, які ставлять або можуть поставити під загрозу життя чи нормальні життєві умови людей, загибелі або псування майна;

3) для виконання невідкладних, наперед не передбачених робіт, від негайного виконання яких залежить у подальшому нормальна робота підприємства, установи, організації в цілому або їх окремих підрозділів;

1) для виконання невідкладних вантажно-розвантажувальних робіт з метою запобігання або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення.

Залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Стаття 72. Компенсація за роботу у вихідний день

Робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі в подвійному розмірі.

За будь-яких обставин забороняється залучати до роботи у вихідні дні вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до 3 років, батьків, які виховують дітей без матері, працівників, молодших 18 років. Залучення громадян похилого віку до роботи у вихідні дні допускається за їхньою згодою і за умови, коли це не протипоказано їм за станом здоров’я.

Закон установлює також святкові й неробочі дні, коли всі роботи, крім тих, без яких не можна обійтися (транспорт, лікарні, хімічні заводи тощо) припиняються.

Згідно із законом, нині святковими є: 1 січня (Новий рік), 7 січня (Різдво Христове), 8 Березня (Міжнародний жіночий день), 1 і 2 травня (День міжнародної солідарності трудящих), 9 травня (День Перемоги), 28 червня (День Конституції України), 24 серпня (День незалежності).

Неробочими є дні релігійних свят — Великдень і Трійця.

Іноді святковий чи неробочий день збігається із вихідним днем. Закон передбачає, що в цьому випадку вихідний день переноситься на наступний після святкового або неробочого дня. Саме тому понеділки після Великодня й Трійці завжди є неробочими днями.

1. Відпустки.

Для найповнішого відновлення сил працівника йому надають щорічну оплачувану відпустку. Порядок надання відпусток регулюється Законом України «Про відпустки».

Закон установлює декілька видів відпусток. Насамперед працівники мають право на щорічні відпустки.

Тривалість щорічної відпустки становить щонайменше 24 календарні дні, а для неповнолітніх працівників — не менше 31 дня.

Відпустку підвищеної тривалості надають працівникам окремих галузей промисловості (гірничої, металургійної, електроенергетики, лісового господарства тощо), педагогам, гірничорятувальникам, а також інвалідам, які працюють. Додаткову відпустку за работу з шкідливими та важкими умовами праці надають тим, хто працює на посадах і роботах затверджених Кабінетом Міністрів України, а також передбачених колективним договором.

Іншим видом щорічної додаткової відпустки є відпустка за особливий характер праці, яка надається працівникам, чия робота пов’язана з підвищеним нервово-емоційним або інтелектуальним навантаженням (наприклад, авіадиспетчерам), тим, хто працює в особливо важких природних умовах (наприклад, на високогірних об’єктах), в умовах, які створюють ризик для здоров’я (їм надають додаткову відпустку до 35 днів), а також тим, хто працює з ненормованим робочим днем (до 7 днів).

Максимальна тривалість щорічної відпустки становить 59 днів; для тих, хто працює під землею, - 69 днів.

За час відпустки працівник одержує заробітну плату, за ним зберігається місце роботи. Заробітна плата за час відпустки має бути виплачена працівникові не пізніше ніж за 3 дні до її початку'.

Право працівника на щорічні основну та додаткові відпустки повної тривалості в перший рік роботи настає після закінчення 6 місяців безперервної роботи на даному підприємстві.

Порядок надання відпусток визначається графіком, який складається на кожному підприємстві на початку року за погодженням із профспілковим комітетом. При складанні графіків ураховуються як інтереси виробництва, так і особисті інтереси працівників, можливості для їхнього відпочинку. Не пізніше як за 2 тижні до встановленого графіком терміну власник або уповноважений ним орган зобов’язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки.

Для окремих категорій працівників передбачено надання щорічних відпусток за бажанням працівника в зручний для нього час.

Ознайомтеся з витягом із Закону України *Про відпустки» та ви- словіть свою думку, чому пільги передбачено саме для ци.\ категорій осіб.

Із Закону України •#9830;Про відпустки»

Стаття 10. Порядок надання щорічних відпусток Щорічні відпустки за бажанням працівника в зручний для нього час надаються:

1) особам, ніком до вісімнадцяти років;

2) інвалідам;

3) жінкам перед відпусткою у зв'язку з вагітністю та пологами або після неї;

4) жінкам, які мають двох і більше дітей віком до 15 років або дити ну-інвал іда;

5) одинокій матері (батьку), які виховують дитину без батька (матері); опікунам, піклувальникам або іншим самотнім особам, які фактично виховують одного або більше дітей віком до 15 років за відсутності батьків;

6) дружинам (чоловікам) військовослужбовців;

7) ветеранам праці та особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною;

8) ветеранам війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, а також особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

9) батькам — вихователям дитячих будинків сімейного типу;

10) в інших випадках, передбачених законодавством, колективним або трудовим договором.

Якіцо працівника своєчасно не повідомили про час надання відпустки або своєчасно не виплатили належні йому кошти, відпустка має бути перенесена. Крім того, відпустка може бути перенесена або продовжена в разі тимчасової непрацездатності працівника в період відпустки, виконання працівником у цей період державних або громадських обов’язків (наприклад, надання свідчень у суді, виконання обов’язків у виборчій комісії тощо), настання строку відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, а також збігу щорічної відпустки з відпусткою у зв’язку з навчанням.

За ініціативою власника або уповноваженого ним органу щорічна відпустка, як виняток, може бути перенесена на інший період тільки за письмовою згодою працівника та за погодженням із профспілковим органом, якщо надання щорічної відпустки в раніше обумовлений період може несприятливо вплинути на нормальний хід роботи підприємства. При ньому частина відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів повинна бути використана в поточному робочому році.

На прохання працівника щорічна відпустка може бути поділена на частини, однак при цьому основна її частина становить не менше 14 днів.

Закон передбачає, крім щорічних, інші додаткові відпустки. Це відпустки у зв’язку із навчанням у середніх загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, а також творчі відпустки для написання підручників, закінчення дисертацій.

Ще одним видом відпустки є соціальні.

Усі соціальні відпустки пов'язані з вихованням дітей. Так, у зв’язку з вагітністю та пологами жінкам надається оплачувана відпустка тривалістю 70 календарних днів до пологів і 56 календарних днів після пологів. Така ж відпустка — 56 днів — надається особам, які всиновили новонароджених дітей безпосередньо з пологового будинку, а також особі, яка усиновила дитину, старшу 3 років. Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка дія догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Кілька років тому до закону було внесено норму, згідно з якою, ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.

Коли ж дитині виповнилося 3 роки і батьки відновили роботу, жінка, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дити- ну-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері, а також особі, яка взяла дитину під опіку, чи одному з прийомних батьків надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів.

У разі нагальної потреби — за сімейними обставинами чи з інших причин — працівник має право на відпустку без збереження заробітної плати. її надають за згодою адміністрації. В окремих випадках (догляд за дитиною, одруження, смерть близьких родичів, вступ до вищого навчального закладу), а також пенсіонерам та інвалідам, які працюють, адміністрація зобов’язана надавати відпустку без збереження заробітної плати.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Вихідні, святкові та неробочі дні.:

  1. 2.4. Проблеми реалізації міжнародно-правових стандартів в діяльності місцевих загальних судів України
  2. Час відпочинку. Особливості праці у вихідні, святкові та неробочі дні
  3. Вихідні, святкові та неробочі дні.
  4. Особливості оплати праці в різних ситуаціях.
  5. Стаття 85. Витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду
  6. 2. Уповноважені учасники житлових відносин
  7. 3. Характеристика спорів, що розглядаються в судовому порядку
  8. З А К О Н У К Р А Ї Н И Про виконавче провадження
  9. Час, відведений для виконавчих дій
  10. ДОДАТК
  11. ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ НА ВИКОНАННЯ ГЕОФІЗИЧНИХ РОБІТ У СВЕРДЛОВИНАХ, ЩО БУРЯТЬСЯ НА НАФТУ І ГАЗ
  12. ІНСТРУКЦІЯ з організації реагування органів внутрішніх справ на повідомлення про кримінальні, інші правопорушення, надзвичайні ситуації та інші події
  13. Форми участі прокурора у виконавчому провадженні
  14. Загальнотеоретична характеристика позаробочого часу в трудовому праві
  15. Поняття й ознаки відпусток
  16. Поняття й ознаки щорічних відпусток
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -