Види часу відпочинку.

Кожна людина, яка працює, потребує часу для відпочинку. Це необхідно для відновлення сил і здоров’я працівника. Конституція України та інші законодавчі акти України проголошують право кожного, хто працює, на відпочинок.

Відпочинок — це частина часу (та чи інша частина року, тижня, доби), протягом якої працівник вільний від виконання трудових обов’язків і може використовувати ного на власний розсуд. У Кодексі законів про працю України визначено декілька видів відпочинку.

2. Перерви протягом робочого дня.

Протягом робочого дня працівникам надається перерва для відпочинку і харчування, яку працівники використовують за власним розсудом, бо вона не є їхнім робочим часом. Перерва надається, як правило, через чотири години після початку робочого дня й триває не більше двох годин. Час перерви працівник може використовувати за власним розсудом, відлучатися з робочого місця. У деяких випадках за характером роботи працівнику неможливо надати таку перерву — адже не може залишити своє робоче місце оператор атомної електростанції, охоронець, працівник чергового розрахунку пожежної охорони. У цих випадках працівнику повинні бути створені умови для прийняття їжі на робочому місці або визначено порядок та місце прийняття їжі.

Крім зазначеної перерви, яка надається всім працівникам, окремим категоріям працівників передбачено падання додаткових перерв. Так, жінкам, які годують дітей, надаються перерви для годування дітей. Працівникам, які працюють у зимовий час на вулиці, повинні надаватися спеціальні перерви для обігріву та відпочинку. На відміну від загальної перерви для відпочинку та прийому їжі, такі перерви є робочим часом працівників, цей час оплачується й ураховується в робочий час працівників.

3.