Час, відведений для виконавчих дій

У процесі виконання судового рішення часто виникають обставини, що змушують на певний час припинити виконавчі дії. Такі затримки зазвичай викликають незадоволення стягувала, який прагне домогтися виконання судового рішення (скажімо, отримати належне йому майно чи кошти) якомога швидше.

Святкові та неробочі дні, в які зазвичай припиняють виконавче провадження:

• 1 січня — Новий рік;

• 7 січня — Різдво Христове;

• 8 березня — Міжнародний жіночий день;

• 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

• 9 травня — День Перемоги;

• 28 червня — День Конституції України;

• 24 серпня — День незалежності України;

• один день (неділя) — Великдень;

• один день (неділя) — Свято Трійці.

Тож який час відведено для виконавчих дій? Державний виконавець має право починати працю в робочі дні не раніше ніж о 6.00 год., а закінчувати — не пізніше ніж о 22.00 год. Конкретний час для виконавчих дій державний виконавець визначає сам. Вдаватися до виконавчих дій уночі дозволено лише тоді, коли зволікання з виконанням рішення створює загрозу життю чи здоров’ю людей.

Кожна із сторін — і стягувач, і боржник — має право пропонувати державному виконавцеві зручний для неї час для виконавчих дій. При цьому своє побажання Ви не мусите висловлювати в письмовій формі. Державний виконавець може погодитися з Вашою пропозицією або її відхилити. Зауважте, що законодавство не зобов’язує такого посадовця обгрунтовувати свою відмову.

До виконавчих дій дозволено вдаватися в неробочі та святкові дні тільки в тому разі, якщо зволікання є об’єктивно неможливе або якщо вчинити ці дії в інші дні немає змоги з вини боржника.

Досить часто державні виконавці до неробочих днів зараховують також вихідні дні (суботу та неділю) і на цей час припиняють виконавчі дії. Така думка державного виконавця є спірною.

З одного боку, законодавство України розрізняє поняття вихідніта не- робочідні, тому ці терміни не можна ототожнювати. І той факт, що законодавство забороняє чинити виконавчі дії в неробочі дні, не означає, що до таких дій не можна вдаватися у вихідні дні. З іншого боку, як вже було зазначено, виконавчі дії належить чинити в робочі дні. Саме цю норму закону й тлумачать як непряму заборону на виконавчі дії у вихідні дні. Однак якщо державний виконавець схилятиметься саме до такого трактування, з виконанням судового рішення можуть виникнути великі проблеми. По- перше, треба брати до уваги, що підприємства зазвичай мають різні робочі дні. Наприклад, для стягувала вихідними днями є неділя і понеділок, а для боржника — субота та неділя. Чи можна в такому разі чинити виконавчі дії в суботу? По-друге, ніщо не заважає боржникові взагалі встановити “плинний графік роботи”. І державний виконавець, котрого б дня тижня він не прийшов на підприємство, яке є боржником, чутиме однакову відповідь: сьогодні на цьому підприємстві — вихідний. Підготувати відповідний наказ для керівника підприємства — справа однієї хвилини.

Отже, ототожнювати вихідні та неробочі дні не варто. Якщо Ви зіткнулися з такою практикою і вважаєте, що вона шкодить Вашим інтересам, звертайтеся зі скаргою до суду чи до керівництва державного виконавця.

Джерела юридичної' інформаціктаття 73 Кодексу законів про працю України; стаття 31 Закону України “Про виконавче провадження” від 21.04.1999 № 606-ХГѴ; пункт 4.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої в Наказі Міністерства юстиції України від 15.12.1999 № 74/5.

1.6.