Умови дійсності договору

Змістом договору є права і обов’язки сторін, які визначаються в умовах договору. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними закон визначає ті умови, на внесенні яких наполягає сторона договору.

Істотні умови договору.

• умови про предмет договору (те, з приводу чого укладається договір);

• умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду;

• умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом:

Оферта має місце тоді, коли вона адресується конкретній особі і має вказівки на всі основні умови договору. Пропозицію може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Відповідь особи, якій адресовано пропозицію укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повного і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом. Оферта та акцепт є стадіями укладення договору.

Буква закону - Цивільний кодекс України

Cm. 640. Момент укладення договору

1. Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

2. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передан- ня майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним

з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

3. Договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Поряд з істотними умовами договорів виділяються звичайні та випадкові умови.

Звичайними є ті умови договору, що ґрунтуються на диспозитивних нормах або звичаях. їх внесення до тексту догонору не є обов’язковим, їх наявність чи відсутність не впливає на факт укладення договору, вони не потребують окремого погодження, однак стають обов’язковими для сторін через сам факт укладання договору. Такими умовами можуть бути, наприклад, умови щодо порядку розгляду спорів - за відсутності такої домовленості у договорі це питання буде вирішуватися відповідно до загальних норм права.

Випадковими вважаються ті умови договору, які хоча і не мають значення для укладення договору, але набувають юридичної сили лише в разі їх включення в самий договір (на противагу звичайним умовам, що стають обов’язковими через сам факт укладення договору).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором чи законом. Договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною, але лише за рішенням суду.

3.