Робочий час

Норма закону

Робочим вважається час, протягом якого працівник відповідно до законодавства, колективного договору, правил внутрішнього трудового розпорядку і режиму роботи тощо повинен перебувати на своєму робочому місці і виконувати роботу, обумовлену трудовим договором.

До складу робочого часу включається час виконання працівником трудових обов’язків, підготовчо-завершальний період та час перерв для задоволення особистих потреб, обігрівання тощо. Існує декілька класифікацій видів робочого часу.

Нормований робочий час буває нормальної тривалості, скорочений і неповний. Кодекс законів про працю України встановлює нормальну тривалість робочого часу - 40 годин на тиждень. Колективним чи трудовим договором може бути встановлена менша норма. Поряд із нормальним робочим часом існують інші види робочого часу.

Скорочений робочий час передбачається законодавством для певних категорій працівників. Ці межі, встановлені законом, мають обов’язковий характер і не можуть бути змінені умовами колективного чи трудового договорів. Скорочення робочого часу не відбивається на розмірі оплати праці - вона є такою самою, як і за нормальної тривалості робочого часу. Скорочена тривалість робочого часу встановлюється:

Неповний робочий час встановлюється трудовим договором. На відміну від скороченого робочого часу оплата праці здійснюється пропорційно відпрацьованому часу. Неповний робочий час може бути за згодою з власником встановлено для будь-якого працівника, але в деяких випадках власник зобов’язаний на прохання працівника встановити неповний робочий день чи неповний робочий тиждень:

• для вагітної жінки;

• для жінки, яка має дитину віком до 14 років або дитину- інваліда, у тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням;

[1] для особи, яка здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку.

Ненормований робочий день є особливою умовою праці, яка допускається законодавством тільки для певної категорії працівників (адміністративного, управлінського, технічного й господарчого персоналу; осіб, праця яких не піддається обліку в часі, - консультанти, агенти, інструктори тощо). Тривалість праці цих працівників обмежена не кількістю годин, а колом функціональних обов’язків. Особливістю ненормовано- го робочого дня є те, що тут допускається епізодичний переробіток понад нормальну тривалість робочого часу, який компенсується не підвищеною оплатою (як надурочна робота), а наданням додаткової відпустки до 7 календарних днів. Ця умова повідомляється працівнику при укладенні трудового договору чи контракту.

Надурочною вважається робота понад встановлену тривалість робочого часу.

Буква закону - Кодекс законів про працю України

Cm. 62. Обмеження надурочних робіт

Надурочні роботи, як правило, не допускаються.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством в частині третій цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

2) при проведенні громадсько необхідних робіт по водопостачанню, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту, зв’язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

3) при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може призвести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості трудящих;

4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

5) для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає, коли робота не допускає перерви; в цих випадках власник або уповноважений ним орган зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником.

Cm. 63. Заборона залучення до надурочних робіт

До надурочних робіт забороняється залучати:

1) вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років;

2) осіб, молодших вісімнадцяти років;

3) працівників, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять.

Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою. Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Нічним вважається час з 22 до 6 години доби. При роботі в нічний час встановлена тривалість роботи (зміни) скорочується на одну годину. Це правило не поширюється на працівників, для яких уже передбачено скорочення робочого часу (для осіб, які працюють у шкідливих для здоров’я умовах). Забороняється залучення до роботи в нічний час вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, та осіб, молодших вісімнадцяти років.

2.