Зразок позовної заяви про поновлення на роботі і оплатуза час вимушеного прогулупри звільненні працівника з ініціатививласника або уповноваженого ним органуу випадку прогулу (в тому числі відсутностіна роботі більше трьох годинпротягом робочого дня)

позивач: Ломось Ігор Степанович, який мешкає за адресою... відповідач: Київський електромеханічний завод, юридична адреса...

ного прогулу з 4 березня 1996 р.

Додаток:

1. Копія наказу про прийняття на роботу.

2. Копія наказу про звільнення.

3. Виписка з протоколу засідання профспілкового комітету про згоду на звільнення.

4. Довідка про розмір заробітної плати за останні два календарних місяці.

5. Довідка ДАІ.

6. Довідка з місця проживання.

25 березня 1996 р.

7. Копія позовної заяви.

Підпис (Ломось І. С.)

Позовна заява

Я працював слюсарем на Київському електромеханічному заводі з 15 вересня 1974 р.

Наказом № 145 від 4 березня 1996 р. я звільнений за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, згідно з п. 4 ст. 40 КЗпП України.

Звільнення вважаю незаконним, позаяк я проживаю за межами міста, на роботу добираюсь на власній автомашині, і 3 березня 1996 р. через сильну ожеледицю на дорозі я став учасником дорожньотранспортної пригоди, внаслідок чого запізнився на роботу на 3 години 15 хвилин, а попередити про запізнення адміністрацію заводу не було можливості. Тобто відсутність на роботі сталася з поважних причин. З 4 березня я не працюю.

Відповідно до ст. 232 КЗпП України

Прошу:

1. Поновити мене на роботі слюсарем на Київському електромеханічному заводі.

2. Стягнути з Київського електромеханічного заводу на мою користь середній заробіток за час вимуше

208

Коментар

Законодавством (ст. 221 КЗпП України) передбачено, що трудові спори, які виникають між працівником і власником або уповноваженим ним органом, розглядаються комісіями по трудових спорах (обираються загальними зборами чи конференцією трудового колективу підприємства, установи, організації з числом працюючих не менше 15 чол.), а також районними (міськими) судами.

Установлений порядок розгляду трудових спорів не поширюється на спори про дострокове звільнення виборної платної посади членів громадських та інших об'єднань громадян за рішенням органів, що їх обрали, а також трудові спори суддів, прокурорськослідчих працівників та працівників навчальних, наукових і інших установ" прокуратури, які мають класні чини. Особливості розгляду цих угод, згідно зі ст. 222 КЗпП України, встановлюються окремим законодавством.

(Порядок розгляду скарг комісією по трудових спорах дивись в коментарі до позовної заяви про зняття дисциплінарного стягнення.)

Трудові спори про поновлення на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору, зміну дати і формулювання причини звільнення, оплату за час вимушеного

209

прогулу або виконання нижче оплачуваної роботи відповідно до ст. 232 КЗпП України розглядаються за заявами працівників безпосередньо у районних (міських) судах.

Працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного (міського) суду, відповідно до ст. 233 КЗпП України, в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин цих строків, районний (міський) суд може поновити ці строки.

Суд, у разі встановлення факту звільнення працівника без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу і на підставі ст. 235 КЗпП України, повинен винести рішення про поновлення працівника на попередній роботі і водночас вирішити вимоги про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більше як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника підлягає негайному виконанню.

Ст. 2401 КЗпП України передбачає, шо у випадку, коли працівник звільнений без законної підстави або » порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках — правонаступника) виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу.

Водночас орган, шо розглядає трудовий спір, визнає працівника звільненим за п. 1 ст. 40 КЗпП України. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, перед

210

бачені ст. 493 КЗпП України для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується згідно із Законом України «Про зайнятість населення».

Звільнення за прогул передбачено п. 4 ст. 40 КЗпП України. Прогулом вважається нез'явлення на роботі без поважних причин протягом усього робочого дня. Прогульниками вважаються також працівники, які були відсутніми на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин і до них застосовуються ті самі заходи відповідальності, які встановлені за прогул.

На підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України провадиться також звільнення працівників, які самовільно залишили роботу або не приступили до неї всупереч законодавству.

Прогулом вважається також самовільне, без дозволу власника або уповноваженого ним органу, використання днів відгулу або чергової відпустки.

Від прогулів слід відрізняти інші порушення трудової дисципліни — запізнення, передчасне залишення роботи, відсутність працівника на робочому місці не більше трьох годин протягом робочого дня, які не можуть прирівнюватися до прогулу і тягти звільнення з роботи. За їх вчинення на працівника може бути накладене інше стягнення. Якщо ж до нього раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення, він може бути звільнений за систематичне невиконання трудових обов'язків за п. З ст. 40 КЗпП України