<<
>>

ЗАКОН про восьмигодинний робочий день

(В відміну та поправку ст. ст. 64, 65, 68-70, 72-75, та 193-201 Устава о промншленном труде)

Прийнятий і ухвалений Українською Центральною Радою 25 січня 1918 року

1) Цей закон розповсюджується на всі підприємства, в яких прикладається наємна праця, незалежно як від розміру цих підприємств, так і від того, кому вони належать.

Під підприємством розуміються: будинки, квартири і будівлі або загорожені місця, в яких або в безпосередньому господарському зв’язку з якими наємні робітники, при участі хазяїна чи під надзором відповідних осіб, їм поставлених, працюють над: а) добуванням сирових матеріалів; б) вироблюванням яких-небудь речей або продуктів; в) переробкою, конструюванням, укладкою чи отділкою речей на продаж або в зв’язку з продажем; г) праннєм, отділкою і чисткою одежі, білизни та матерії.

2) Робітничим часом або числом робочих годин на добу вважається той час, в який згідно умові найму (ст. ст. 48, 60, 96, 98 і 103 Уст. о промьішленном труде) робітник повинен бути в промисловім підприємстві і в розпорядженню завідуючого ним для виконання роботи.

Примітка 1. В роботах підземних час, потрібний на спуск та повернення з шахти, вважається за час праці.

Примітка 2. Робочий час робітників, які командируються для виконання робіт поза межами промислового підприємства, встановлюється по особливій згоді з цими робітниками.

3) Робочий час, який встановлюється нормами внутрішнього розпорядку підприємств (п. 1 ст. 103 Уст. о промншл. труде — нормальний робітничий час), не повинен бути вище 8 годин на добу та 48 годин на тиждень, рахуючи сюди і час, потрібний на чистку машин та на наведення порядку в робітничому помешканні. Перед Різдвом (24 грудня) та перед Трійцею праця закінчується у 12 годин дня.

4) Не далі, як через шість годин з початку роботи, повинна бути зроблена вільна перерва на одпочинок для їжі. Ця перерва не повинна бути коротшою від одної години.

Вільними перервами в роботах звуться такі, котрі визначені в нормах внутрішнього розпорядку; під час таких перерв робітник вільний у своєму часі і може вийти за межі підприємства. Під час вільних перерв машини, приводи та станки повинні бути зупиненими. Виняток з цеї постанови дозволяється тільки для праці зверх- строчної, яка ведеться згідно ст. ст. 18-22 сього закону, а також для тих машин і приводів, які встановлені для вентиляції, водоотливу, освітлення і т. п.; крім того, роботи не можуть бути припинені в тих виробництвах, де припинення є неможливим по умовам технічним (наприклад, нескінченна одливка, нескінченна одбілка).

Примітка 1. Підприємства, в яких робота в законодавчому порядку або Головною Радою Праці визнана безперервною та ведеться на три зміни робітників на добу, нормі про перерив не підлягають, але вони повинні дати робітникові право прийняття їжі під час роботи.

Основи організації Головної Ради Праці будуть видані окремо поруч з виданням закону про інспекцію праці. До організації Головної Ради праці її майбутні функції виконує Головне Присутствіє по фабричних та гірно- заводських справах у м. Києві, складене на підставах існуючих законів.

187

Примітка 2. Коли робітник по умовам своєї праці не може залишити для прийняття їжі місця праці, то йому призначається для цього по можливості місце або помешкання. Призначення особливого помешкання на зазначену мету обов’язково для тих робітників, які в роботах торкаються матеріалів, визначених Головною Радою Праці як шкідливі здоров’ю робітників (олово, ртуть і таке інше).

5) Загальна продовженість нормального робітничого дня, рахуючи сюди й вільні перерви, не повинна бути вище 10 годин.

6) Нічним часом вважається час від 9 годин вечора до 6-ти годин ранку.

7) В нічний час забороняється користуватись працею робітників жінок та мужчин до 18-ти років.

8) Для підприємств, працюючих двома комплектами на дві зміни, нічний час рахується від 9-ти годин вечора до 5-ти годин ранку, а вільні перерви можуть бути скорочені для кожної зміни до півгодини.

9) В тих випадках, коли по бажанню робітників (наприклад у цеглянім виробництві) або в умовах кліматичних бажана установа більш значної продовженості полуденних вільних перерв, Головною Радою Праці можуть бути дозволені відповідні відступлення од норм ст. 4-6 і 8 цього закону.

10) При найманні малолітніх осіб до 18-ти років, крім вище позначених, прикладаються слідуючі норми:

A) У всіх підприємствах, показаних у ст. 1 цього закону, малолітні до 14-ти років до праці по найму не допускаються.

Б) Робітничий час для осіб до 18-ти років не повинен бути більш 6-ти годин на добу.

B) Малолітні до 15-ти років не можуть брати участі в роботах, визнаних Головною Радою Праці шкідливими як спеціально для малолітніх, так і для робітників усіх віків (ст. 13).

11) В число свят, коли працювати не належить (п. 2 ст. 103 Уст. о пром. труде), зараховуються обов’язково всі неділі та слідуючі святочні дні: 1-го січня, 6-го січня, 27-го лютого, 25-го березня, 1-го травня, 15-го серпня, 14 вересня, 25-го і 26 грудня, п’ятниця і субота страсного тижня, понеділок і вівторок Великодніх свят, день Вознесіння і другий день Трійці, крім цього Національне Державне Свято 3 і 4 Універсалу (7 листопада і 9 січня).

Примітка 1. Для робітників нехристиянської віри дозволяється зараховувати другі свята замість неділі, згідно закону їх віри; з останніх свят у цій ст. показаних для них обов’язково занесення тих, які не показані в слідуючій примітці.

Примітка 2. По бажанню більшості робітників промислового підприємства або якого-небудь його відділу святочні дні 1-го і 6-го січня, 15-го серпня, 14 березня, 26-го грудня, субота страсного тижня та понеділок Великодніх свят можуть бути замінені іншими вільними днями.

12) При денній роботі на одну зміну найменша продовженість одпо чинку недільного і святочного рахується 42 години. При роботі двома змінами на два комплекти робітників, трьома змінами на 3 комплекги найменша продовженість недільного і святочного одпочинку для кожного робітника опреділяється в ЗО годин.

В роботах, визнаних Головною Радою Праці по умовам технічним безперервними, дозволяється як одступлення від цих норм установлення згідно з робітниками в Свято і в неділю роботи на дві зміни з 12-ти- годинною продовженістю роботи для кожної зміни, так і з дозволенним 3-ої зміни вільного одпочинку в 24 години.

188

На випадках внеску в норми внутрішнього розпорядку підприємства такого порядку святочної й недільної роботи для всіх майстерень і для деяких відділів кожен робітник таких відділів повинен користуватись недільним відпочинком не менше одного разу на тиждень.

Примітка. Робітники, котрі в святочні й недільні дні повинні з’являтись на короткострочні, але по умовам технічним на необхідні роботи (наприклад, перелопачення солоду, годівля робочої скотини), не можуть бути зайняті такими роботами більш двох годин з тою умовою, що на другий після свята день одержують право з’явитись на роботу пізніше початку роботи на 2 години по загальному порядку.

13) По взаємній згоді завідуючого підприємством з робітниками останні можуть відступити від порядку святкування днів, показаних у ст. 11, і становитись на роботу в святочний день замість буденного.

Про зроблену згоду повинно бути доведено до відома відповідних урядових осіб, яким довірено надзор за виконанням цього закону.

14) Головній Раді Праці належить видати постанови, які б дозволили по мірі дійсної необхідності відступити від норм, показаних у ст. ст. З, 5 і 8, для тих інституцій, які по своєму характеру задля задоволення громадських справ повинні виконувати роботу в нічний час або працювати нерівномірно в різні часи року (наприклад, роботи по освітленню або по водопостачанню міст).

15) В особливо шкідливих виробництвах та роботах, в яких робітники знаходяться в умовах, не корисних здоров’ю, або в умовах професійних отрут (наприклад, робота в сушарнях незвичайно високої температури, або на заводах ртутних і білильних), робітничий час, показаний у ст. 5 і 8, може бути скорочений: Список таких робіт та виробництв із зазначенням для кожної окремої роботи продовженості робітничого часу, а також других умов роботи укладається Головною Радою Праці.

16) В роботах підземних жінки та підлітки, як хлопці так і дівчата до 18-ти років, не допускаються.

17) Відсгуплення від постанов, показаних у ст. 3-5 і 8-12, допускаються по згоді з робітниками і по ухваленню фабричної інспекції або інспекторів праці відносно робітників, зайнятих працею допомочною, себто: біжучим ремонтом, уходом за котлами, рушателями, приводами, за фабричним опаленням, водопостачанням та освітленням будинків, варто- вою й пожарною службою та взагалі такими роботами, без попереднього виконання яких промислова інституція не може бути в той час приведена в рух, так і такими, котрі повинні бути виконані по необхідності після того, як інституція стане.

Такі відсгуплення допускаються постільки, поскільки це дійсно необхідно й у всякому разі з виконанням при наймі слідуючих правил: а) загальне число робочих годин за дві доби підряд не повинно перевищувати для кожного робітника 20 годин, за дві доби, коли буває ломка зміни, — 24 години, б) кожен робітник, зайнятий показаними в цій ст. роботами, повинен бути увільнений від праці на 24 години підряд не менше 4-х разів у місяць.

18) Робота, яка виконується в час незвичайний, вважається за зверх- строчну. Зверхстрочна робота дозволяється тільки при умовах, показаних у ст. ст. 19-22 сього закону й оплачується подвійно.

19) Всі жінки та мужчини до 18-ти років на зверхстрочну роботу не допускаються. Робітники-мужчини по ухваленню фабричної інспекції або інспекторів праці допускаються тільки в слідуючих випадках: а) коли зверхстрочна робота викликається необхідністю скінчити почату звичайну

189

роботу, яка через випадкову затримку по механічним умовам виробництва не могла бути зроблена в нормальний робітничий час і коли припинення цієї роботи вночі викликало би зіпсування (порчу) матеріалів та механізму (до такої серії робіт можна віднести хімічні процеси, відливку і т. п.), б) при виконанні роботи, необхідної для знищення небезпеки, загрожуючої життю людей та майнові, а також для зниження всяких випадків, які б могли порушити умови, технічно потрібні для нормального водопостачання, освітлення, каналізації або строчних громадянських комунікацій, в) при роботах по необхідному ремонтові на випадок зіпсування котлів, рушателів, приводів та взагалі непередбачених порушеннях у механізмах, верстатах або будинках (домах, греблях і бурових скважинах), які б могли припинити роботу по всій інституції або окремому її відділу, г) при виконанні робот, тимчасових у якому-небудь відділі цілої інституцїї' в таких випадках, коли через пожар, через поломки, або небезпечні обставини роботи того чи іншого відділу могла б на деякий час бути припинена або зовсім стала, або тоді, як вона необхідна для повного ходу других відділів цієї інституції.

20) У випадку, визначеному в попередньому пункті (2 ст. 19), на роботи зверхстрочні повинно бути спеціальне дозволенна від комісара праці або фабричного інспектора, де показується денна продовженість роботи та строк її виконання. Про зверхстрочні роботи, не зазначені в пункті б і в ст. 19, інспекторам праці або фабричним інспекторам подається проста заява.

21) Всі роботи зверхстрочні заносяться в розрахункові книжки робітників особливо з визначенням належної плати за роботу, крім того, зверхстрочним роботам ведеться реєстр для кожного робітника по контрольній книжці.

22) Робота зверхстрочна по умовам, визначеним у ст. ст. 19-21, допускається не більш 50 днів на рік для кожного відділу. Крім того, зараховується кожний день зверхстрочної роботи відділу, хоча б навіть у сей день у ньому був зайнятий лише один робітник.

23) Продовженість зверхстрочної роботи кожного робітника не повинна в жоднім разі за дві доби перевищувати чотири години.

24) Постанови, обмежуючі продовженість зверхстрочних робіт (ст. 19-23) і вільних перерв у них (ст. 4-6), можуть не примінятись по згоді як з організаціями робітників, так і з окремими робітниками.

25) Закон цей вступає в силу негайно після його оголошення.

Винний у порушенні цього закону відповідає перед судом.

Ухвалено Українською Це тральною Радою 25 січня 1918 року,

м. Київ.

В додаток і розвиток сього закону в найближчім будучім Центральною Радою мають бути видані додаткові положення.

(Закон про 8-ми годинний робітничий день, ухвалений Центральною Радою 26 січня 1918. Житомир, 1918)

<< | >>
Источник: Копиленко О. Л., Копиленко М. Л.. Держава і право України. 1917—1920: Навч. посібник.— К.: Либідь,1997.— 208 с.. 1997

Еще по теме ЗАКОН про восьмигодинний робочий день:

  1. Інститут конституційного статусу особи
  2. Розділ IV. Українська Народна Республіка часів Директорії Декларація Української Директорії (1918 р.)
  3. Розділ 10. Державотворчий процес вУНР доби Директорії (кінець 1918-1920 pp.)
  4. 40 днів радянської влади
  5. Тема 13. Українська Народна Республіка часів Директорії та її право
  6. ДЕКЛАРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ДИРЕКТОРІЇ**
  7. Індустріалізація і зміни у соціально-правовому статусі робітництва
  8. Створення законодавчих інструментів забезпечення всеосяжного (тотального) контролю над суспільним життям
  9. Судова система і право в УРСР на засадах «сталінської» Конституції
  10. «ДРУГА» УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (період Директорії)
  11. ЗАКОН про восьмигодинний робочий день
  12. Аналіз кримінально-виконавчого законодавства з питань залучення засуджених до суспільно-корисної праці
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -