Основи земельного права.

У піснях і віршах, картинах і книжках оспівано українську землю. «Земле-матінко, земля-годувальниця» — так називає її народ України. Справді, українська земля є унікальною за своїми властивостями, недарма загарбники в 1918 і 1941-1943 рр.

Конституція України проголосила землю основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Особлива цінність землі пояснюється її багатофункціональністю. Земля є територією держави України, об’єктом природи, носієм лісів і вод, рослинного та тваринного світу, надр і атмосферного повітря. Вона забезпечує середовище для життя всіх живих організмів, у тому числі людини, без неї будь- яке життя неможливе. Земля є основним засобом сільськогосподарського виробництва, а в багатьох випадках виступає також засобом виробництва в інших галузях економіки.

Галузь права, якою регулюються суспільні відносини щодо власності на землю, державного управління земельним фондом, використання та охорони землі, забезпечення та охорони прав і законних інтересів учасників земельних відносин, називають земельним правом.

Основним нормативним актом у цій галузі є Земельний кодекс України, прийнятий 25 жовтня 2001 р. Земельний кодекс України регулює земельні відносини — суспільні відносини щодо володіння, користування й розпорядження землею.

Суб’єктами земельних відносин можуть бути громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Громадяни України мають право володіти землею будь-якої категорії, набувати земельні ділянки шляхом приватизації. Права іноземних

громадян та осіб без громадянства щодо володіння землею суттєво обмежені, вони не мають права бути власниками землі сільськогосподарського призначення. Особливими суб’єктами земельних правовідносин виступають держава Україна, територіальні громади, від імені яких виступають відповідні органи державної влади й місцевого самоврядування.

Об’єктами земельних відноснії є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні ділянки (паї).

Основним завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин, при якому повинні бути забезпечені права на землю суб’єктів цих відносин, а також раціональне використання та охорона земель. Земельний кодекс визначає основні принципи цієї галузі права. Разом із загальноправовими принципами, які діють у всіх галузях, спеціальними галузевими принципами земельного права є поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу й основного засобу виробництва, забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад і держави, невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування й розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом, забезпечення раціонального використання та охорони земель, забезпечення гарантії! прав на землю, а також пріоритет вимог екологічної безпеки.

2.