1. Предмет правового регулювання земельного права. Земельний кодекс України

Норма закону

Земельне право - це галузь права, що регулює земельні відносини з метою забезпечення раціонального використання земель, створення умов для підвищення ефективності цього процесу, охорони прав фізичних та юридичних осіб як землевласників і землекористувачів.

Предметом правового регулювання земельного права є відносини, що виникають з приводу володіння, користування та розпорядження земельними ресурсами, а також їх охорони та раціонального використання. Земельне право - комплексна галузь права України, оскільки її основу становлять норми цивільного права, органічно пов’язані з нормами адміністративного й екологічного права.

Держава, приймаючи закони і підзаконні акти, визначає за допомогою імперативного методу порядок використання і охорони земель, встановлює обмеження використання земель відповідно до їх цільового призначення тощо. На договірному рівні, використовуючи диспозитивний метод, регулювання земельних правовідносин відбувається за участі сторін, які мають можливість у визначених межах самостійно обрати спосіб своєї поведінки для досягнення певної мети.

Земельні правовідносини регулюються за допомогою різноманітних джерел земельного права. За юридичною силою

вони класифікуються на конституційні акти, звичайні закони, підзаконні та локальні акти.

Конституція України визначає засади земельного права, закріплює положення щодо належності землі, гарантії права власності на землю, особливого статусу землі, яка проголошена основним національним багатством, а також права власності Українського народу.

Буква закону - Конституція України

Cm. 14. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Основним нормативним актом у цій галузі є Земельний кодекс України, прийнятий 25 жовтня 2001 р. Він є нормативно-правовим актом кодифікованого характеру. Земельний кодекс конкретизує положення Конституції України щодо регулювання земельних відносин, визначає основний зміст практично всіх інститутів земельного права. Серед інших законів - джерел земельного права - закони України «Про оренду землі», «Про плату за землю» та інші.

До підзаконних актів земельного права відносять:

• Постанови Верховної Ради України: «Про земельну реформу» від 18 грудня 1990 р., «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» від 13 березня 1993 р.;

• Укази Президента України - так звані 14 «земельних» указів Президента України, виданих з 1994 по 2004 р.;

• Постанови Кабінету Міністрів України та інші.

Локальними актами є нормативно-правові акти місцевих

держадміністрацій та органів місцевого самоврядування з питань земельного права.

2.