<<
>>

Аналізнаціонального законодавства

Відповідно статті 101 Конституції України парламентський контроль за до­держанням конституційних прав і свобод людини і громадянина здійснює Уповноважений Верховної Ради України з прав людини.

Стаття 55 Консти­туції проголошує право кожного звертатися за захистом своїх прав до Ом- будсмана. Закон України ««Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» (Закон про Омбудсмана) від 23 грудня 1997 р. не визначає спеці- 195 альних повноважень Омбудсмана стосовно прав ВПО. Законодавство щодо ВПО, зокрема, Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» також не встановлює спеціальних функцій Омбудсмана і не містить посилань на Секретаріат Омбудсмана. Отже, ВПО можуть звер­нутись до Омбудсмана за захистом чи консультаціями як громадяни України або особи, які постійно проживають в ній.

Конституція і Закон «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 року створюють модель єдиного Омбудсмана з наступними ознаками: конституційний статус; можливість кожному звер­нутися безпосередньо до Омбудсмана; незалежність Омбудсмана від будь- якого органу державної влади або місцевого самоврядування та посадових осіб; широкі повноваження стосовно переліку підконтрольних органів дер­жавної влади, в тому числі судів, органів місцевого самоврядування та поса­дових осіб; широкі повноваження для запитів та перевірок, а також для по­стійного моніторингу; повноваження для розгляду клопотань і внесення по­дань щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини. Перший Омбудсман був призначений в 1998 році.

Омбудсман уповноважений виносити акти реагування за своєю ініціативою або на звернення осіб. Ще одним важливим завданням Омбудсмана є підви­щення правової грамотності населення України[561] через регулярне інформу­вання про результати її або його діяльності, поширення правової інформа­ції та консультування заявників з правових питань, а також поширення знань про міжнародні стандарти в області прав людини.

Омбудсман в своєму розпорядженні має наступні інструменти реагування:

- Подання щодо усунення порушень в сфері судочинства чи адміні­стративної практики;[562]

- Конституційні подання до Конституційного Суду України щодо ви­рішення питання про відповідність до Конституції України (консти- туційності) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачен­ня Конституції України та законів України; [563]

196 - Звернення до Вищої Ради юстиції про звільнення судді з посади або

дисциплінарних заходів щодо суддів Верховного Суду і вищих спеціа­лізованих судів; 564

- Річні звіти565 до парламенту із зазначенням виявлених прогалин в націо­нальному законодавстві, а також пропозицій щодо його вдосконалення;

- Спеціальні доповіді з конкретних питань про додержання прав і сво­бод особи.

Омбудсман не має повноважень щодо примусу до додержання виконання законів або її/його рекомендацій і не може виступати як прокурор в адміні­стративному та цивільному судочинстві; він/вона не може відкрити кримі­нальне провадження проти будь-якої посадової особи. За доповідями Ом- будсмана парламент приймає постанову після представлення. Однак, це не означає, що рекомендації, включені в доповідь, є прийнятими парламентом, включені до плану законодавчої діяльності парламенту, або іншим чином бу­дуть реалізовані парламентом.

З точки зору інституційної підтримки стаття 10 Закону про Омбудсмана пе­редбачає створення Секретаріату для забезпечення діяльності Омбудсмана. Законодавство також передбачає можливість призначення представників за територіальними або тематичними напрямами. Регіональні відділення Ом- будсмана були створені у Львівській, Житомирській, Рівненській та Дніпро­петровській областях; повноваження цих регіональних відділень поширю­ються на сусідні області, де немає представництв.

Додержання і захист прав ВПО є пріоритетом діяльності Омбудсмана з по­чатку 2015 року.566 На виконання рекомендацій Ради Європи, ОБСЄ та ін­ших організацій, в лютому 2015 року задля систематичного контролю за до­триманням прав ВПО в Секретаріаті Омбудсмана була запроваджена посада представника Омбудсмана з прав ВПО і був створений відповідний підроз­діл (відділ) з питань дотримання прав ВПО.

За поясненням Омбудсмана, ра­ніше питання ВПО були предметом діяльності різних підрозділів Секретарі­ату, наприклад з питань додержання прав дітей, соціального захисту та ме­дичного обслуговування; проте ця діяльність була посилена через створення

564 Закон України «Про Вищу Раду юстиції», ст. 30 і 38.

565 Конституція України, ст. 85; Закон України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни», ст. 85.

566 Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, «Дотримання прав внутрішньо переміщених осіб: один з пріоритетних напрямків діяльності Секретаріату Уповноваженого з прав людини», 3 люто­го 2015 року, адреса доступу http://www.ombudsman.gov.ua/en/all-news/pr/4215-xe-observance-of-the- rights-of-internally-displaced-persons-one-of-prior/.

окремої посади і підрозділу з питань вимушених переселенців.[567] Крім того, в лютому 2015 року Уповноважений з прав людини за підтримки Програми розвитку ООН (ПРООН) та у співпраці з низкою місцевих НУО, заснував Ресурсний центр з надання допомоги ВПО. Ресурсний центр проводить мо­ніторингові візити для оцінки проблеми ВПО, надає безпосередню допомо­гу ВПО, а також здійснює аналіз нормативної бази захисту прав ВПО і про­пагує необхідні законодавчі зміни.[568]

Діяльність офісу Омбудсмана щодо ВПО здійснюється в таких напрямах:[569]

- Навчання і підвищення обізнаності про права ВПО. Секретаріат Ом­будсмана підготував брошури під назвою «дорожня карта» щодо прав ВПО, зокрема з таких питань: реєстрація ВПО і адресна допо­мога; соціальний захист і забезпечення пріоритетних потреб; з пи­тань вимушених переселенців в цілому; і керівництво для ВПО у по­шуку роботи. Ці брошури зосереджені на практичних порадах в до­помозі реалізації прав ВПО. Вони широко поширені і опубліковані на веб-сторінці Омбудсмана;

- Розгляд індивідуальних скарг ВПО щодо можливого порушення їх прав. У 2014 році на розгляді в Секретаріаті Омбудсмана знаходилось шістдесят таких індивідуальних скарг;

- Надання рекомендацій щодо реалізації чинного законодавства.

Омбудсман випустив посібник з державної соціальної допомоги ВПО; про виплату пенсій і фінансової допомоги ВПО;

- Огляд та аналіз чинного законодавства, виявлення прогалин і невід­повідностей в законах і підзаконних правових актах, наприклад актах Кабінету Міністрів, і т.д., і на цій основі розроблення рекомендацій для законодавців щодо вдосконалення законодавства;

- Контроль за дотриманням прав ВПО. Посадові особи Секретаріату Омбудсмана здійснюють регулярні моніторингові візити до місць колективного розміщення ВПО і до органів державної влади з різ­них питань прав ВПО. Наприклад, в 2014 році моніторингові візи­ти були здійснені у відділи соціального захисту населення 14 облас­тей України;

198 - Звіти до парламенту. Уповноважений з прав людини не подавав до

парламенту спеціальної доповіді про стан дотримання прав і свобод ВПО. Проте в доповіді Уповноваженого за 2015 рік одна з глав була присвячена питанням ВПО, в якій були висвітлені результати моніто- рингових візитів, а також зроблені пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань ВПО.

При цьому необхідно відзначити, що державний бюджет не передбачає жод­них додаткових ресурсів для фінансування діяльності Омбудсмана щодо ВПО. Ми маємо погодитись із Омбудсманом, що ця діяльність була активі­зована, незважаючи на «проблеми у фінансуванні Секретаріату Уповнова­женого.» [570]

D.

<< | >>
Источник: ВДОСКОНАЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ СТОСОВНО ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ. Проект Ради Європи «Посилення захисту прав людини внутрішньо переміщених осіб в Україні», червень 2016. 2016

Еще по теме Аналізнаціонального законодавства:

  1. 17.3.2. Механізм адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  2. 3.2.1. Формування правової бази з питань адаптації законодавства України до законодавства ЄС
  3. 17.3.1. Етапи адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  4. 3.2.2. Методологія адаптації корпоративного законодавства України до законодавства ЄС
  5. 2.2. Теоретико-правові проблеми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
  6. ЏитаннЯ 2. ЏорґвнЯльна характеристика господарського договору за законодавством “кра»ни та зарубґжним законодавством.
  7. 17.3. Адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу
  8. ЄСХ(п) є частиною національного законодавства з 2006 року та застосовується у порядку, передбаченому для норм на­ціонального законодавства.
  9. 3.2. Адаптація корпоративного законодавства України до законодавства ЄС: основні методологічні підходи
  10. Юридична відповідальність у сфері валютного законодавства - це застосування до порушника передбачених санкцій, норм валютного законодавства, засобів державного впливу, що виражається у формі позбавлення організаційного чи майнового характеру.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -