Поняття ставки оподаткування

Характеристика даного елемента правового механізму податку є однією з найбільш усталених і несуперечливих. При визначенні ставки податку відсутня принципова розбіжність у різних авторів'⁰¹.

Ставка податку являє собою податкові нарахування на одиницю виміру податкової бази. У такий спосіб характеризується цей елемент правового механізму податку в Податковому кодексі Російської Федерації: “Податкова ставка являє собою розмір податкових нарахувань на одиницю виміру податкової бази”^{[101] [102].}

Поняття податкової ставки український законодавець не фіксує. Проблема регулювання ставки оподаткування деталізується ст. 7 Закону України “Про систему оподаткування”^[103] через компетенцію органів, що її встановлюють. Так, ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування й не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Зміни податкових ставок, механізми стягнення податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Необхідно мати на увазі, що повноваження Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування щодо встановлення ставок податку досить обмежені. По всіх загальнодержавних податках

ставки встановлюються виключно Верховною Радою України. Що стосується місцевих податків і зборів, то їх межі також визначені, і місцеві органи самоврядування, установлюючи по них ставки, не мають права перевищувати показника, закріпленого в Декреті Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”^[104].

Ця норма з’явилася в українському податковому законодавстві з 1994 року. Якщо в редакції Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 р. така стаття була відсутня, то з 2 лютого 1994 р. з’являється норма, у цілому аналогічна за змістом ст. 7 і 8 Закону Російської Федерації “Про основи податкової системи в Російській Федерації” від 27 грудня 1991 р. Законодавче регулювання ставки оподаткування зосереджено, в основному, на процедурних питаннях, що зачіпають порядок установлення ставок, затвердження ставок акцизів, замовчуючи саме поняття ставки податку, класифікацію її видів, можливих до застосування.

Ставка оподаткування відноситься до основних елементів, що характеризують податковий механізм, без якого неможливо уявити ні конкретний податок, ні рівень податкового тягаря (тиску). Особливістю саме цього елемента в порівнянні з іншими основними складовими податкового механізму (платником, об’єктом) є його мобільність, рухливість. За допомогою зміни ставки податку можна досить оперативно реагувати на зміни або стимулювати їх, практично не змінюючи громіздкого податкового механізму.

У багатьох випадках законодавче регулювання конкретного податку відбувається без зміни стабільних податкових нормативних актів, а лише шляхом зміни ставок податку в поточних нормативних актах (практично кожний Закон України про Державний бюджет України на поточний рік містить цілий ряд змін ставок податків: податку із власників транспортних засобів, плати за землю тощо). Така практика лежить в основі традиційного податкового манев­рування. Воно дуже часто сполучене зі значним спрощенням самої процедури законотворчості, коли оперативне реагування податкового законодавства на зміну суспільних відносин досягається шляхом передачі органом державної влади урядові певних повноважень у сфері регулювання величини ставок оподаткування.

Законодавче регулювання ставок податків, їхніх форм і рівнів породжує ряд питань. Багато які з них пов’язані з обґрунтуванням співвідношення середніх розмірів ставок і встановленої прогресії оподаткування: як повинна рости середня ставка при зростанні доходу; з якого рівня доходів повинна “включатися” професія; шо є основою для встановлення нижньої межі ставки.

Аналізуючи зміст поняття ставки оподаткування, необхідно враховувати, що цей елемент правового механізму податку близький до проблеми податкового тиску й встановлення податкової межі. Саме встановлення фаничного розміру ставки оподаткування може створити підстави для закріплення певної межі в податковому тиску, при якій зберігаються стимули для господарської активності платників податків. Таким чином, фаничною ставкою оподаткування є ставка, що дорівнює максимальному розміру ставки оподаткування,для певного виду податку.

12.2.