Джерело сплати податку

У коло категорій, що доповнюють або тісно пов’язані з об’єктом оподаткування, входить і поняття джерела податку.

У деяких випадках джерело податку може збігатися з об’єктом оподаткування (дохід при розрахунку податку' на дохід), але в біль­шості випадків — це два різних поняття.

Іноді як джерело податку розглядається капітал платника податків, що вимагає додаткової аргументації. По-перше, доходи вже є елементом капіталу платника. По-друге, якщо мати на увазі майно платника, а точніше - кошти, отримані за рахунок його (суми від реалізації нерухомості, накопичені кошти), то в цьому випадку - ситуація екстраординарна, оскільки часто для забезпечення сплати податку провадиться реалізація об’єкта оподаткування (продаж земельної ділянки для перерахування плати за землю) або вклю­чаються процеси, які в результаті однаково призводять до втрати права власності на об’єкт (податкові платежі за рахунок коштів, призначених для розширення, реконструкції; позикових коштів).

Наприклад, об’єктом земельного податку є земельна ділянка, а предметом - конкретна ділянка землі. Джерелом цього податку' може бути або дохід, отриманий від використання цієї ділянки (чи інший дохід платника податків), або кошти, виручені від продажу цієї земельної ділянки (її частини) або іншого майна. Податок може бути сплачений і з позикових коштів, однак позика погашається також за рахунок або доходу, або виторгу від реалізації цього майна.

Якщо податок постійно буде виплачуватися за рахунок капіталу, то зрештою капітал вичерпається, зникне можливість сплати податку взагалі, тому податок необхідно сплачувати з доходів. Лише в екстраординарних ситуаціях, коли виникає загроза існуванню виробничої бази як такої, сплата податку за рахунок капіталу обґрунтована. Так, в умовах стихійного лиха або війни з метою збереження частини майна, що приносить дохід, може бути продана частина цього майна. У противному разі втрата може загрожувати всьому капіталу, а, виходить, і можливості одержання доходів у майбутньому.

Отже, основним джерелом, за рахунок якого виплачується основна маса податків, є дохід. Існує й певний порядок сплати податків за рахунок доходу.

1. Спочатку оподатковуваний дохід зменшується на помайнові податки, мито й інші платежі.

2. На другому етапі перераховуються місцеві податки, видатки щодо сплати яких відносяться на фінансові результати діяльності платника.

3. На третьому етапі виплачуються всі податки, які залиши-лися, з тих, які сплачуються за рахунок доходу.

Специфічні особливості має внесення страхових внесків за рахунок доходу. Головне тут полягає в тому, що вони становлять частину собівартості й обчислюються за встановленими ставками фактичних витрат на оплату праці. Таким шляхом реалізуються грошові накопичення, за допомогою яких частина чистого доходу направляється на різні види обов'язкового державного стра­хування.

Таким чином, джерело податку - коштів платника (переважно - дохід), які використовуються ним для сплати податку. Винятковими джерелами сплати податку є:

1) будь-які грошові суми, що надійшли платникові податку;

2) доходи й інші кошти, отримані платно або безоплатно платником податку, у тому числі придбані за рахунок доходу;

3) позикові кошти й кошти цільового фінансування.

Деталізований механізм, що регулює джерела сплати податків, закріплений ст. 7 Закону України від 21 грудня 2000 р. Відповідно до цієї статті джерелами самостійної оплати податкових обов’язків або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна й немайнових цінностей, випуску цінних паперів, у тому числі корпоративних прав, отримані в позику (кредит), а також з інших джерел з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

За рішенням платника податків оплата його податкових обов’язків або погашення податкового боргу може бути здійснена шляхом заліку непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків, які виникли відповідно до норм податкового або бюджетного законодавства або цивільно- правових угод, строк погашення яких настав до моменту виникнення податкових обов’язків платника податків. Порядок проведення заліку визначається Міністерством фінансів України за узгодженням з Державним казначейством України.

Що стосується податків, зборів (обов’язкових платежів), які відповідно до закону стягуються з об’єктів нерухомої власності, джерелом їхньої самостійної оплати можуть бути активи як власника таких об’єктів нерухомої власності, так і будь-якої іншої особи, на яку покладено обов’язок сплати. При цьому якщо особу, відповідальну за сплату податків, зборів (обов’язкових платежів), не виявлено, податкові процедури застосовуються безпосередньо до об’єктів такої власності.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення є будь-які активи платника податків.

Не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органів стягнення:

а) майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам;

б) активи, які належать на правах власності іншим особам і перебувають у тимчасовому розпорядженні або користуванні платника податків;

в) майнові права інших осіб, надані платникові податків у тимчасове користування або розпорядження, а також немай- нові права інших осіб;

г) кошти інших осіб, надані платникові податків як внесок (депозит) або у довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, використовувані для виплат заборгованості по основній заробітній платі за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають в трудових відносинах з такою юридичною особою, у розмірах і порядку, установ­люваних Кабінетом Міністрів України;

д) кошти кредитів або позик, наданих платникові податків кредитно-фінансовою установою, які враховуються на позичкових рахунках, відкритих на користь такого платника податків;

е) майно, що включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації;

е) активи, чий вільний обіг заборонений або обмежений відпо­відно до законодавства.

У випадку, якщо заходи щодо продажу активів платника податків за рішенням органу стягнення не призвели до повного погашення суми податкового боргу, додатковим джерелом його погашення орган стягнення може визначити продаж активів платника податків, попе­редньо переданих ним у тимчасове користування або розпорядження іншим особам відповідно до норм цивільно-правових договорів, у тому числі прав вимоги боргу, включаючи коштів, розміщені платником податків у внесок (депозит). У цьому випадку продаж таких активів (коштів) не припиняє дію такого цивільно-правового договору до кінця строку його дії, а покупець активів (коштів) здобуває права й обов’язки платника податків за таким цивільно- правовим договором, у тому числі права на одержання доходу по ньому, що враховується при зменшенні суми податкового боргу платника податків.

У разі відсутності в платника податків, що є філією, відокремле­ною підрозділом юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового обов’язку або податкового боргу, додатковим джерелом погашення податкового обов’язку або податкового боргу такого платника податків є активи юридичної особи, на які може бути звернене стягнення.

Якщо платник податків має податковий борг перед різними бюджетами або державними цільовими фондами, погашення такого боргу здійснюється в порядку черговості його виникнення, а у разі одночасного його виникнення - у рівній пропорції.

Контрольні питання:

1. Сплата податків і зборів.

2. Форми сплати податків і зборів.

3. Способи сплати податків і зборів.

4. Строки сплати податків і зборів.

5. Термінові й періодичні податки і збори.

6. Зміна строків сплати податків і зборів.

7. Поняття джерела сплати податків і зборів.

8. Особливості джерела сплати податків і зборів юридичних осіб.

9. Порядок сплати податків за рахунок прибутку.

ЗО. Джерело сплати податків і зборів фізичних осіб.