Податково-правові норми

Вихідними елементами, які формують податкове право, є податково-правові норми - правила, прийоми поведінки, які становлять зміст податкового права. Норми податкового права є фінансовими по суті й в основному тотожні їм.

Для податково-правових норм характерні загальні риси, які визначають норму права:

1) загальний характер;

2) формальна визначеність;

3) установлення й охорона компетентними органами держави.

Особливості податкових норм як підвиду фінансових проявляються:

а) у змісті - вони дійсно регулюють правила поведінки, що виникають у процесі фінансової діяльності держави, але діяльності специфічної - із приводу встановлення, зміни, скасування податків і надходжень за їх рахунок доходів до бюджетів; визначають права й обов’язки учасників відносин, передбачають відповідальність за невиконання розпоряджень держави у сфері, що опосередковує рух податкових надходжень знизу нагору (від платника до бюджетів або фондів);

б) у характері приписів — якщо фінансові норми мають в основному імперативний характер, те податкові норми носять виключно наказовий характер. Держава пропонує правила поведінки в категоричній формі, чітко визначає права, розміри обов’язків, крім можливості їх однобічного (з боку зобов’язаної особи) зміни;

в) у мірах відповідальності, які охоплюють практично весь спектр можливих видів - кримінальну, адміністративну, фінан-сову. Такий підхід підкреслює, наскільки важливі відносини, урегульовані податковими нормами, і наскільки держава зацікавлена в постійному поповненні дохідної частини бюджетів;

г) у способах захисту прав учасників відносин, що зумовлюються певною нерівністю суб’єктів і реалізується через механізм податкової відповідальності, яка характеризується презум­пцією винності платника податків.

Традиційною є й класифікація податкових норм.

1. За особливостями впливу на учасників відносин:

- зобов ’язуючі - норми, які встановлюють у категоричній форм і обов’язок вчиняти певні активні дії. Наприклад, норми, що встановлюють обов’язок щодо сплати податків, подання декларацій, звітів;

- заборонні - норми, які встановлюють у категоричній формі обов'язок не вчиняти заборонених дій, що порушують порядок, закріплений податковими нормативними актами. Наприклад, законодавчо забороняється вносити зміни в принципові елементи податкового механізму (ставка, пільги, об’єкт І тощо) без відповідних змін до бюджетуному законі, або протягом бюджетного року забороняється надання індивідуальних податкових пільг;

- уповноважуючі - норми, що надають учасникам правовідносин право вчиняти певні позитивні дії в рамках розпоряджень, які утримуються в податковій нормі. Допускаючи деяку самостійність, такі норми однаково перебувають під впливом імперативних розпоряджень (хоча й непрямим): органи місцевого самоврядування можуть встановлювати й регулювати механізми місцевих податків і зборів на своїй території, але тільки в рамках (переліку, межах), установлених законодавчо.

2. За змістом:

- матеріальні - норми, що регулюють змістову сторону реальшгх суспільних відносин, міру прав і обов’язків учас­ників, види й обсяг матеріальних і грошових зобов’язань;

- процесуальні - норми, що регулюють процедуру (порядок) діяльності суб’єктів правовідносин щодо реалізації мате­ріальних норм у сфері діяльності з приводу надходження податків і зборів до бюджетів.

Структура податково-правової норми відображає внутріш-ній склад норми. її складові частини, елементи.

1. Гіпотеза — частина норми права, що визначає умови дії податкової норми. Вона описує фактичні обставини, при настанні яких слід керуватися даною нормою, указує на учасників відносин і головні умови.

2. Диспозиція - частина норми права, що вказує, яким має бути поводження суб’єктів відносин, зміст їхніх прав і обов’язків при настанні обставин, описаних у гіпотезі.

3. Санкція - частина норми права, що передбачає заходи впливу, які можуть бути застосовані до осіб, що не дотримують приписи податкових норм. Санкції розраховані на настання фактичних обставин, що становлять собою правопорушення, і реалізують при цьому охоронну функцію права.

Податкові санкції характеризуються рядом особливостей:

а) реалізація примусового впливу на правопорушника здій­снюється через вплив на його кошти (у деяких випадках передбачається погашення заборгованості перед бюджетом за податками шляхом примусової реалізації майна платника);

б) кошти платника, які стягуються з нього у вигляді податкових санкцій, надходять до бюджету або цільових фондів у першочерговому й безперечному порядку;

в) на відміну від адміністративної санкції податкова передбачає вплив як на фізичних, так і на юридичних осіб;

г) як і фінансові санкції в цілому, податкові передбачають об’єднання правовідновлювальних і штрафних елементів. Пеня, штрафи, які стягуються із платників, як реалізують механізм покарання порушника податкової норми, так і поповнюють власність держави (бюджетні доходи) або відшкодовують упущену вигоду від їх недоодержання;

д) податкові санкції передбачають іноді застосування покарання незалежно від характеру провини платника. Нарахування пені відбувається автоматично при затримці податкових платежів, штрафів - при несвоєчасній здачі звітів і т. п.

Контрольні питання:

/. Поняття податкових правовідносин.

2. Особливості податкових правовідносин.

3. Види податкових правовідносин.

4. Зміст податкових правовідносин.

5. Об 'єкт податкових правовідносин.

6. Суб ’єкти податкових правовідносин.

7. Співвідношення суб ’єктів податкового права й суб ’єктів податкових правовідносин.

8. Місце і роль держави в системі суб ’єктів податкових правовід­носин.

9. Підстави виникнення, зміни, припинення податкових правовідносин.

10. Юридичний і фактичний зміст податкових правовідносин.

11. Особливості податково-правових норм.

12. Класифікація податково-правових норм.

13. Структура податково-правових норм.