Поняття та зміст податкового контролю

Податковий контроль, будучи різновидом фінансового, харак­теризується всіма принциповими рисами останнього й нарівні з іншими видами фінансового контролю забезпечує рух публічних коштів, бере участь у розподілі сукупного суспільного продукту.

Податковий контроль є формою реалізації контрольної функції фінансів в оподаткуванні, що відображає раціональне співвідношення, тенденції формування публічних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів. Керуючись одним із постулатів теорії фінансів, можна охарактеризувати податковий контроль як форму реалізації контрольної функції фінансів, що являє собою сукупність дій з перевірки поведінки зобов’язаних суб’єктів щодо виконання обов’язків, пов’язаних з оподаткуванням. Якщо основу контролюючої функції фінансів становить py^,x фінансових ресурсів у централізованій і децентралізованій формах, то реалізацією контролюючої функції стосовно оподаткування є контроль за надходженням коштів до публічних грошових фондів. Саме за цим рухом і здійснюється публічний контроль у сфері оподатку­вання¹⁹⁴.

Характеризуючи податковий контроль, А. І. Худяков підкреслює, що було б помилковим зводити його тільки до контролю за повною й своєчасною сплатою податків¹⁹⁵. Насправді, податковий контроль охоплює більш широкий спектр відносин, що включають в себе і

¹⁹⁴Родионова В.M., Шлейников В.И. Финансовый контроль: Учебник. M.: ИД ФБК-ПРЕСС, 2002, С. 16.

^1,5 Худяков А.И. Налоговое право Республики Казахстан.

Податковий контроль являє собою різновид спеціального державного контролю, здійснюваного як діяльність податкових органів і їх посадових осіб із забезпечення законності, фінансової дисципліни й доцільності при мобілізації централізованих і децентралізованих грошових фондів і пов’язаних з ними мате­ріальних коштів.

При аналізі податкового контролю необхідно звернути увагу на деякі особливості, що розкривають його зміст.

1. Це спеціальний державний контроль, з аналізу якого випливає, що він здійснюється:

а) спеціальними суб’єктами, наділеними державою особливою компетенцією саме в галузі оподаткування;

б) відносно спеціального об’єкта - централізованих і децентра­лізованих грошових фондів.

2. Він включає в себе контроль за дисципліною у сфері оподат­кування. Це припускає широкий підхід до змісту податкового контролю. На перший погляд може здатися, що він зводиться тільки до контролю за коштами, однак це не так. Податковий контроль охоплює й повноваження, не пов’язані безпосередньо з переміщенням грошових коштів. Наприклад, платник податків вчасно й у повному обсязі заплатив податки, але не надав до встановленого терміну податкову декларацію, тобто не реалізував один зі своїх імперативних обов’язків, і це неодмінно буде об’єктом податкового контролю. Податкова дисципліна означає чітке дотримання встановлених приписів, порядку формування централізованих і децентралізова­них грошових фондів. Вимоги, умови податкового контролю поширюються на підприємства всіх форм власності, причому йому підлягають не тільки погано працюючі підприємства, але й такі, що мають нормальні результати господарської діяльності. У такий спо­сіб формується і єдиний підхід, цілісність податкового контролю.

3. Податковий контроль характеризується чіткою цілеспря­мованістю.

Акцентуючи увагу на контролі за дотриманням податкового законодавства, що відповідає поведінці зобов’язаних осіб, слід зазначити, що зміст податкового контролю пов’язується в основному з аналізом руху грошових коштів від платників до бюджетів, з формуванням доходів держави й територіальних громад за рахунок надходжень від податків і зборів. Однак пов’язувати податковий контроль винятково з доходами не зовсім вірно. Дійсно, щодо влади их суб’єктів він націлений на контроль за формуванням їхніх доходів, тоді як для зобов’язаних осіб при здійсненні контролю важливо досліджувати категорію видатків.

4. Податковий контроль пов’язаний не тільки із грошовими, але н з матеріальними коштами. Природно, беруть участь останні в даному процесі побічно, опосередковано:

а) як об’єкт визначення грошових обов’язків (приміром, в основі обчислення й сплати майнових додатків лежить предмет оподаткування - певний майновий комплекс або його частина);

б) як кошти забезпечення грошових зобов’язань, коли відбувається реалізація певного майна, а за рахунок виручених коштів погашаються грошові обов’язки.

5. Податковий контроль виражає відносини влади й підпо­рядкування, що базуються на фіскальних функціях держави, особливістю реалізації яких є чітко виражений імперативний характер. В основі спеціального режиму реалізації фіскальної функції лежить надзвичайне становище держави й територіальних громад як власників коштів, що надходять до публічних фондів за рахунок податків і зборів, і як організаторів даних відносин.

6. Податковий контроль реалізується через сукупність активних дій як зобов’язаних, так і владних суб’єктів. Його реалізація пов’язана зі здійсненням повноважень, що мають активний характер, він не може виражатися в пасивному поводженні осіб.

Виходячи з вишевикладеного можна сформулювати основні завдання податкового контролю:

1) перевірка виконання податкових обов’язків платників;

2) перевірка правильності й своєчасності здійснення операцій, пов’язаних з оподаткуванням, підтримка й забезпечення дисципліни в сфері оподаткування;

3) усунення й попередження правопорушень у сфері оподат­кування, виявлення винних і притягнення їх до відпові­дальності.

Об’єктом податкового контролю є переважно грошові відносини, що виникають при формуванні публічних грошових ресурсів. При цьому об’єкт фінансового контролю необхідно відрізняти від предмета. Предметом же фінансового контролю є, фактично, первинна документація (бухгалтерські звіти, кошториси, баланси тощо), що свідчить і підтверджує рух контрольованих грошових фондів, своєчасну й повну реалізацію податкового обов’язку. У широкому розумінні слова об’єкт податкового контролю не обмежується тільки коштами. Він припускає й контроль за відповідність матеріальних, трудових, природних і інших ресурсів, оскільки саме вони лягають в основу визначення податкових обов’язків суб’єктів.

Механізм податкового контролю включає в себе:

1. Об’єкт контролю - процеси формування централізованих і децентралізованих грошових фондів публічного характеру, повнота й своєчасність реалізації податкового обов’язку;

2. Контрольованого суб’єкта - підприємства, установи, організації, фізичні особи, діяльність яких припускає участь у формуванні публічних грошових фондів, у яких виникають імперативні обов’язки щодо утворення таких фондів;

3. Контролюючого суб’єкта - спеціальні державні органи, наділені компетенцією в галузі податкового контролю”^[189];

4. Контролюючий процес - діяльність контролюючих суб’єктів, застосування ними відповідних методів, способів, спрямованих на досягнення цілей контролю;

5.

Завданням податкового контролю, в остаточному підсумку, є забезпечення економічної безпеки держави при формуванні центра­лізованих державних грошових фондів за рахунок надходжень від податків і зборів. Реалізація даного завдання, здійснення комплексу заходів, пов’язаних з податковим контролем включає^[190]:

1) спостереження за діяльністю контролюючих суб’єктів;

2) аналіз отриманої інформації, тенденцій, що намітилися, здійснення прогнозів;

3) вжиття заходів з попередження порушень законності й дисципліни;

4) облік конкретних правопорушень, аналіз їх причин і обставин;

5) припинення протиправної діяльності;

6) виявлення винних у здійсненні податкових правопорушень (як платників податків, так і працівників податкових органів) і притягнення їх до відповідальності.

Дані завдання можна зв’язати й із класифікацією етапів здійснення податкового контролю^[191]. Залежно від того або іншого етапу й будуть конкретизуватися завдання та характер дій контрольованого й контролюючого суб’єктів. Як етапи проведення податкового контролю можна виділити такі:

1) підготовка проведення податкового контролю:

- визначення контрольованих і контролюючих суб’єктів;

- визначення об’єкта контролю (у якості його може виступати різновид податкового обов’язку або виконання обов’язку за окремого виду податків тощо);

- визначення строків проведення податкового контролю;

- визначення цілей і завдань контрольних заходів;

2) реалізація контролюючих дій;

3) оформлення матеріалів податкового контролю:

- проміжне - припускає необхідність реагування в ході проведення податкової перевірки, корегування повод­ження зобов’язаних осіб до завершення податкового контролю;

- підсумкове - оформлення результатів податкового контролю, складання довідок або актів після закінчення контрольних дій;

4) реагування припускає розмежування реагування контро­люючого й контрольованого суб’єктів. У першому випадку, щодо поведінки контролюючого суб’єкта, мова може йти про трансформацію контролюючих відносин у відносини, що припускають настання відповідальності за порушення податкового законодавства (не виключається вжиття додат­кових заходів, передача матеріалів податкової перевірки органам, до компетенції яких безпосередньо не входять дані повноваження). У той же час, поводження контрольованого суб’єкта може припускати як дії по виправленню недоліків, виявлених у ході перевірки, так і застосування щодо нього заходів відповідальності.

25.2.