Обчислення й сплата податку

Відповідно до ст. 13 закону “Про плату за землю” підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, що містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель, їх розподіл серед власників землі й землекористувачів за категоріями земель і який ведеться землевпо­рядними органами.

Державний земельний кадастр призначений для забезпечення органів місцевого самоврядування, зацікавлених підприємств, установ, організацій і громадян достовірними й необхідними відомостями про правовий режим земель із метою організації регулювання земельних відносин, землевпорядкування, обґрунту­вання розмірів плати за землю. Державний земельний кадастр включає в себе дані реєстрації права власності, права користування землею й договорів на оренду землі, облік кількості і якості земель, зонування територій населених пунктів, економічну оцінку земель. Документація Державного земельного кадастру ведеться по тери­торіях з урахуванням сільськогосподарського й лісогосподарського

районування й функціонального зонування території населених пунктів.

На спеціальні бюджетні рахунки місцевих бюджетів надходить 30% коштів від земельного податку й надалі розподіляється на цілі, визначені ст. 22 Закону України “Про плату за землю”. Розподіл коштів залежить від якості земель (середньої й кращої) з урахуван­ням їх місцезнаходження.

Існує порядок визначення ставок земельного податку. Ставки земельного податку визначаються з урахуванням кадастрової оцінки, місця розташування земельної ділянки, одиниці земельної площі (залежно від економічної оцінки території й місця розташування земельної ділянки). Для визначення ставок земельного податку як вихідний показник береться диференціальний (рентний) дохід, що одержується в сільському господарстві при використанні земель середньої й кращої якості з урахуванням їх розташування.

Оцінка земель лісового фонду провадиться на основі нормативів економічного ефекту від водоохоронних, клімато-регулюючих, захисних і інших корисних природних властивостей лісів, а також їх лісосировинного значення. Економічна оцінка земель водного фонду провадиться за їх місцем розташування, якісним складом н обсягом водного об’єкта, його екологічним значенням, а також за соціально-економічними умовами використання. При оцінці земель водного фонду враховується також їхня продуктивність. Економічна оцінка інших земель сільськогосподарського й несільсько- господарського призначення провадиться за їх місцем розташування, екологічним значенням, інженерною облаштованістю територій, соціально-економічними умовами використання.

Кошти від плати за землю спрямовуються:

1. На фінансування заходів щодо раціонального використання й охорони земель, підвищення родючості ґрунту.

Система раціонального використання земель повинна мати природоохоронний, ресурсозберігаючий, відтворювальний харак­тер і передбачати збереження грунтів, обмеження негативного впливу на них, а також на рослинний і тваринний світ, геологічні породи, водні джерела й інші компоненти навколишнього середовища. Охорона земель включає в себе систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необгрунтованого вилучення земель із сільськогосподарського обігу, захист від шкідливих впливів, а також на відтворення й підвищення родючості грунту, продуктивності земель лісового фонду, забезпечення режиму земель природо­охоронного, оздоровчого, рекреаційного й історико-культурного призначення.

2. На ведення Державного земельного кадастру, землевпо­рядкування, моніторингу земель. Державний земельний кадастр містить систему необхідних відомостей і документів про правовий режим земель; про їх розподіл між власниками землі й земле­користувачами, у тому числі орендарями; про категорії земель; про якісну характеристику народногосподарської цінності земель.

Моніторинг земель являє собою систему спостереження за станом земельного фонду, у тому числі за станом земель, розташованих у зонах радіоактивного забруднення, з метою своєчасного виявлення забруднень, їх оцінки, запобігання погіршенню якості земель. Структура, зміст і порядок здійснення моніторингу земель установлюється Кабінетом Міністрів України;

3. На економічне стимулювання власників землі й землеко­ристувачів за поліпшення якості земель, підвищення родючості грунту й продуктивності земель лісового фонду.

За нецільове використання коштів, які надходять від земельного податку до відповідного бюджету, фінансові органи нараховують штраф у розмірі 100 відсотків використаних сум, які надходять до Державного бюджету України.

Контрольні питання:

1. Форми плати за землю.

2. Платники податку.

3. Об 'єкт оподаткування.

4. Ставка податку.

5. Податкові пільги.

6. Оцінка землі.

7. Порядок обчислення й сплати податку.