Зміна строку сплати податку

Зміною строку сплати податку і збору визнається перенесення уповноваженим органом установленого строку сплати податку (збору) на більш пізній¹³'. Зміна строку не скасовує існуючого й не створює нового обов’язку щодо сплати податку і збору.

Зміна строку сплати податку і збору здійснюється за рішенням органів, у компетенцію яких входить прийняття відповідних рішень. Формами зміни строку сплати податку і збору є:

- відстрочка;

- розстрочка;

- податковий кредит.

1) Відстрочка являє собою перенесення граничного строку сплати повної суми податку на більш пізній строк. Відстрочка (розстрочка) щодо сплати податку (збору) може бути надана по одному або декількох податках. Вона не може надаватися або встановлюватися щодо податкових обов’язків по ввізному миту, акцизних зборах, податку на додану вартість при ввезенні товарів (робіт, послуг) на митну територію України, зборах у Пенсійний фонд України або інших зборах у межах державного або обов’язкового соціального страхування, якщо інше не встановлено законами по цих податках, зборах (обов’язкових платежів) або Законом України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Будь-який платник податків має право вимагати розстрочки або відстрочки його податкових обов’язків, а орган, уповноважений приймати ці рішення, зобов’язаний задовольнити таку вимогу у

¹³¹ Див/ Кучера* Н. И. Налоговое право России: Курс лекций. M.; ЮрИнформ, 2001, С.123. випадку, якщо підстави, надані платниками податків як обґрунтування, є тотожними підставам, наданим іншими платниками податків, за податкових зобов’язань яких були прийняті відповідні рішення.

Відстрочкою податкових зобов’язань є перенесення сплати основної суми податкових зобов’язань платника податків без урахування сум пені під відсотки, розмір яких не може бути менше, ніж ставка Національного банку України.

2. Розстрочка являє собою розподіл суми податку на певні частини із установленням строків сплати цих частин. Розстрочкою податкових зобов’язань є надання платникові податкідо бюджетуного кредиту на основну суму його податкових зобов’язань без урахування сум пені під відсотки, розмір яких не може бути менш, ніж ставка Національного банку України. Розстрочка не може бути надана платникові податків, що раніше одержав її на цих же підставах.

Підставою для розстрочки є надання платником достатніх доказів щодо існування загрози виникнення податкового боргу, а також економічного обґрунтування, що свідчить про можливості погашення податкових обов’язків і/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету у результаті застосування режиму розстрочки, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом або збутом такого платника податків. Розстрочка надається на умовах податкового кредиту, по яких основна сума кредиту й нараховані на неї відсотки погашаються рівними частками, починаючи з податкового періоду, що слідує за періодом надання такого кредиту.

Рішення про розстрочку або відстрочку податкових зобов’язань у межах одного бюджетного року приймається в такому порядку:

- по загальнодержавних податках, зборах (обов’язкових платежах) - керівником податкового органу із затвердженням керівником податкового органу (його заступником) вищого рівня;

- по місцевих податках і зборах - керівником податкового органу (його заступником) із затвердженням фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки або збори.

Рішення про розстрочку або відстрочку податкових зобов’язань на строк, що виходить за межі одного бюджетного року, по загаль­нодержавних податках і зборах (обов’язкових платежах) приймається керівником (заступником) центрального податкового органу за узгодженням з Міністерством фінансів України, по місцевих податках і зборах - керівником податкового органу (його заступником) за узгодженням з фінансовим органом місцевого органу виконавчої влади, до бюджету якого зараховуються такі місцеві податки або збори.

Договори про розстрочку, відстрочку можуть бути достроково розірвані:

а) з ініціативи платника податків - при достроковому погашенні суми податкового боргу, по якому була досягнута домовленість про розстрочку, відстрочку;

б) з ініціативи податкового органу, у випадку якщо:

- з’ясовано, що інформація, надана платником податків при укладенні зазначених договорів, виявилася недосто­вірною, неповною або перекрученою;

- платник податків визнається таким, що має податковий борг по податкових зобов’язаннях, які виникли після укладення зазначених договорів;

- платник податків порушує умови погашення розстроченого або відстроченого податкового боргу^[131].

3. Податковий кредит. Податковий кредит регламентує суму, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого й не створює нового податкового обов’язку. Зміна строку сплати здійснюється на підставі договору, що укладається між платником і податковим органом межах його компетенції.

18.5.