<<
>>

§ 2. Злочин як суспільне небезпечнедіяння

Теорія пізнання складає теоретичний фундамент методології окремих наук. Сучасне вчення про методологіюЧІауки криміналістики зазвичай нази­вають загальною теорією, зміст якої вміщує систему принципів, теоретичних концепцій, методів і зв'язків, термінів і понять, учення про закономірності ви­никнення, збирання, дослідження, оцінки, використання доказів, теорію меха­нізму вчинення злочину та інших часткових учень.

Методологія криміналістики є відбитком сучасного стану і досягнень су­спільних і природничих наук, що веде до появи в її структурі нових методів і засобів пізнання, нових підходів як в криміналістиці, так і в юридичних науках в цілому. Так виникли системний, системно-структурний, інформаційний, си­туаційний, алгоритмічний та інші підходи в методиці дослідження. Серед них особливе місце належить діяльнісному підходу.

У криміналістиці діяльнісний підхід означає дослідження об'єктів, подій та дій в аспекті специфіки діяльності суб'єкта. Криміналістика не досліджує право­вої сторони злочину, а вивчає технічні засоби і методи виявлення і використан­ня джерел інформації для доказування наслідків злочину, тобто слідів злочину. Криміналіста, фахівця насамперед цікавлять сліди, знайдені на місці злочину, який механізм їхнього утворення, яким чином і як давно вони залишені, як діяв суб'єкт при досягненні поставленої мети, а також обставини вчинення злочину.

Все більшого методологічного значення набувають теоретичне досліджен­ня проблем кримінальної і криміналістичної діяльності (В. П. Бахін, В. С. Кузь-мичов, 3.1. Кірсанов), теорія механізму вчинення злочину (Р. С. Бєлкін, В. К. Ли-сиченко, М. С. Карпов), теорія криміналістичної діагностики і прогностики (П. Д. Біленчук, Ю. Г. Корухов, В. А. Журавель), криміналістична теорія спіл­кування (В. Е. Коновалова, В. Г. Лукашевич), теорія логіко-математичного забезпечення процесу розслідування (Н. І.

Клименко, В. К. Лисиченко, А. 0. Фр-кіна, В. А. Образцов), теорія правової і криміналістичної інформатики (П. Д. Бі­ленчук, В. Д. Гавловський, Р. А. Калюжний, В. Г. Хахановський), теорія інфор­маційного забезпечення процесу розслідування (В. В. Бірюков, І. О. Ієрусалі-мов, М. Я. Швець) тощо. Все це стверджує, що діяльнісний підхід у методоло-

45

гії криміналістики є перспективним напрямком, який забезпечує сучасний рі­вень стану науки криміналістики.

Діяльнісний підхід інтегрує засоби дослідження для пізнання характеру взаємодій суб'єкта з матеріальним середовищем, в залежності від нього ви­никають сліди злочину. Виявлення, фіксування, дослідження матеріальних та ідеальних слідів доцільно вивчати у світлі діяльності суб'єкта злочину.

У методиці розслідування злочинів діяльнісний підхід пов'язаний з істо­ричним, який має на меті поетапне вивчення діяльності і розвитку суб'єкта. Включаючи при цьому виникнення злочинного наміру; розвиток і формування мети; складання плану і моделі бажаного результату; дослідження фізичної реалізації мети, інакше кажучи, власне самої злочинної діяльності.

Діяльнісний підхід пов'язаний з інформаційним, оскільки засоби криміна­лістичної техніки і тактики під час їхньої реалізації виконують функції збиран­ня, дослідження і використання доказів у кримінальному судочинстві. Внаслі­док цього однією зі сторін процесу розслідування є інформаційно-пізнавальна функція, в основі якої лежить діяльність суб'єктів кримінального процесу.

Зрештою, у криміналістиці діяльнісний підхід зумовлений суттю і поняттям злочину у кримінальному праві. Злочин - це передбачене кримінальним зако­ном небезпечне діяння, що посягає на суспільний устрій та його економічну основу, приватну власність, конституційні права і свободи громадян, а також інші діяння, що посягають на суспільний правопорядок і громадську безпеку. Згідно закону злочином визнається передбачене Кримінальним кодексом України (2001 р.) суспільне небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.

Суть злочину як суспільне небезпечного діяння (або бездіяння) полягає у фізичній дії суб'єкта, внаслідок якої в оточуючому середовищі виникають зміни, а також кінцевий продукт - корисний або некорисний і соціальне) небезпечний для суспільства. З цього, злочин - це завжди діяльність суб'єктів між собою і матері­альним середовищем, завжди взаємодія матеріальних та ідеальних слідів.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 2. Злочин як суспільне небезпечнедіяння:

  1. § 2. Злочин як суспільне небезпечнедіяння
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -