<<
>>

Склад злочину. Суб’єкт та об’єкт злочину.

Одним із важливих понять кримінального права є «склад злочину». Це поняття допомагає визначити, який злочин скоєно, дати кваліфікацію діяння. Склад злочину включає чотири елементи — суб’єкт злочину, об’єкт злочину, суб’єктивна сторона злочину, об’єктивна сторона злочину.

Суб’єкт злочину — фізична осудна особа, яка вчинила злочин у віці, коли може наставати кримінальна відповідальність.

Зверніть увагу: суб’єктом злочину в Україні може бути тільки фізична особа громадянин України, іноземець, особа без громадянства. Кримінальний кодекс України виключає визнання суб’єктом злочину юридичної особи.

Обов’язковою умовою для суб'єкта злочину є досягнення віку, З ЯКОГО можливе притягнення до кримінальної відповідальності. Вік притягнення до відповідальності визначає Кримінальний кодекс України.

Ознайомтеся з витягом із Кримінального кодексу України та визначте, з якого віку особа може бути притягнута до кримінаїьної відповідальності за різні види злочинів.

З Кримінального кодексу України

Стаття 22. Вік, з якого може наставати кримінальна відпові

дальність

1. Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

2. Особи, що вчинили злочини у віці від чотирнадцяти до шістнадцяти років, підлягають кримінальній відповідальності лише за умисне вбивство (статті 115-117), посягання на життя державного чи громадського діяча, працівника правоохоронного органу, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця, судді, народного засідателя чи присяжного у зв'язку з їхньою діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя, захисника чи представника особи у зв’язку з діяльністю, пов’язаною з наданням правової допомоги, представника іноземної держави (статті 112,348,379,400,443), умисне тяжке тілесне ушкодження (стаття 121, частина третя статей 345,346,350,377,398), умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження (стаття 122, частина друга статей 345,346,350, 377, 398), диверсію (стаття 113), бандитизм (стаття 257), терористичний акт (стаття 258), захоплення заручників (статті 147 і 349), згвалтування (стаття 152), насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом (стаття 153), крадіжку (стаття 185, частина перша статей 262,308), грабіж (статті 186, 262,308), розбій (стаття 187, частина третя статей 262,308), вимагання (статті 189, 262,308), умисне знищення або пошкодження майна (частина друга статей 194, 347, 352, 378, частини друга та третя статті 399), пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (стаття 277), угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна (стаття 278), незаконне заволодіння транспортним засобом (частини друга, третя статті 289). хуліганство (стаття 296).

Водночас закон вимагає, щоб суб’єкт злочину в момент його скоєння мав змогу розуміти значення своїх дій та керувати ними — тобто бути осудним. Якщо особа в момент скоєння діяння не може розуміти значення своїх дій, усвідомлювати їх або керувати ними внаслідок психічного захворювання, тимчасового психічного розладу, недоумства, вона вважається неосудною та не може бути притягнута до кримінальної відповідальності. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, передбачені Кримінальним кодексом України,

При цьому треба зазначити: якщо особа вчинила злочин унаслідок уживання алкоголю, наркотичних речовин, інших одурманюючих речовин, вона підлягає кримінальній відповідальності.

Закон передбачає існування як загального, так і спеціального суб’єкта. Загальним суб’єктом може бути будь-яка осудна особа, яка досягла відповідного віку. Спеціальний суб’єкт злочину обов’язково

І

повинен мати додаткові ознаки, передбачені відповідною статтею Особливої частини Кримінального кодексу України. Це може бути зайняття певної посади, виконання певних функцій тощо. Так суб’єктом хабарництва може бути тільки особа, яка має статус службової особи, військові злочини може скоїти лише військовослужбовець тощо.

Другий елемент складу злочину — об’єкт злочину — блага, суспільні відносини, яким злочином завдається шкода або створюється загроза завдання такої шкоди. Як вже зазначалося, саме за об’єктом злочину відбувається класифікація злочинів в Особливій частині Кримінального кодексу України.

2.

<< | >>
Источник: Наровлянський О.Д. 11 клас. Правознавство профільний рівень. 2011

Еще по теме Склад злочину. Суб’єкт та об’єкт злочину.:

  1. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
  2. 5.4. Потерпілий від злочину
  3. 6.1. Поняття об'єктивної сторони складу злочину
  4. 7.1. Поняття суб'єкта злочину та його ознаки
  5. 7.3. Осудність як ознака суб'єкта злочину. Поняття обмеженої осудності
  6. Розділ VIII.СУБ'ЄКТИВНА СТОРОНА СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ
  7. 8.1. Поняття й ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
  8. 8.5. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину
  9. § 38. Суб'єкти правовідносин.
  10. Склад злочину
  11. Склад злочину. Суб’єкт та об’єкт злочину.
  12. Суб’єктивна сторона злочину.
  13. § 3. Суб’єкти та об’єкти правовідносин
  14. Суб’єкти та форми взаємодії
  15. § 2. Сутність та наукові основи визначення поняття «Криміналістична характеристика злочинів»
  16. Суб’єктивні ознаки примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -