<<
>>

6.4. Причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками

Обов'язковою умовою кримінальної відповідальності для матеріальних складів злочину є наявність окремої ознаки об'єктивної сторони складу злочину — причинового зв'язку між дією (бездіяльністю) й суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Встановлення причинового зв'язку між діянням і наслідками знаменує собою те, що в об'єктивній дійсності ці наслідки викликані певною поведінкою саме цієї особи, а не діями третіх осіб чи інших зовнішніх сил. Іншими словами, вчинене особою діяння визнається злочинним і ставиться їй у провину, бо саме воно викликало передбачені кримінальним законом наслідки (при наявності, звичайно, вини цієї особи). У багатьох злочинах з матеріальним складом діяння і наслідки здебільшого не мають розриву в часі, з очевидністю одне випливає з іншого, й, отже, встановлення причинового зв'язку не викликає складнощів. Прикладом можуть бути злочини, якими завдається майнова шкода: крадіжка, знищення або пошкодження майна тощо.

Інша ситуація складається інколи у злочинах проти життя й здоров'я особи, проти безпеки виробництва, проти безпеки руху та експлуатації транспорту тощо. У таких злочинах у ряді випадків смерть потерпілого або тілесні ушкодження нерідко настають не відразу, розвиток подій залежить від поведінки кількох осіб, у тому числі й самого потерпілого, від стану здоров'я потерпілого, своєчасності й кваліфікованості медичної допомоги тощо.

Під причиною у філософії розуміється явище, яке закономірно, з внутрішньою необхідністю породжує інше явище, яке виступає як наслідок.

У кримінальному праві під причиновим зв'язком розуміється об'єктивний зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечним наслідком, що настав, при якому діяння є безпосередньою причиною наслідку.

Вказівка на об'єктивність зв'язку підкреслює, що причиновий зв'язок між явищами існує незалежно від нашої свідомості, але він може бути пізнаний в процесі розгляду й дослідження кримінальної справи.

Для встановлення наявності або відсутності причинового зв'язку треба дотримуватися певних критеріїв.

По-перше, треба встановити, чи було суспільно небезпечним діяння, яке досліджується як можлива причина настання наявної шкоди.

За відсутності суспільної небезпеки діяння не потрібно шукати й причину настання шкоди, адже відсутність суспільно небезпечного діяння знаменує відсутність складу злочину, а, отже, й такої ознаки об'єктивної сторони, як причиновий зв'язок. Так, немає причинового зв'язку у діях особи, яка поставила на ноги п'яного, що валявся, і направила його рух додому, а той пішов навпростець, через проїзну частину і був збитий автомобілем. Соціально корисні дії не можуть потягти за собою злочинні наслідки.

По-друге, треба встановити, що те явище, яке розглядається як суспільно небезпечне діяння і, отже, як причина іншого явища, яке розглядається як суспільно небезпечний наслідок, передує йому в часі. Інша послідовність явищ виключає постановку питання про наявність причинового зв'язку.

По-трете, треба встановити, що перше явище (діяння як причина) безпосередньо вплинуло на настання другого явища — суспільно небезпечного наслідку. Це положення в негативному плані фіксувалося ще в римському праві: post hoc non est propter hoc (після цього — ще не означає внаслідок цього).

По-четверте, треба встановити, що діяння з необхідністю, неминучістю заподіяло, викликало, породило наслідок.

Цей наслідок міг бути викликаний тільки цим діянням, отже, мова повинна йти про необхідний, генетичний причиновий зв'язок, обумовлений внутрішнім розвитком подій, їх особливостями і конкретною ситуацією, в яких вони протікають.

Можливий і випадковий причиновий зв'язок, за якого при перебігу часу від діяння до наслідків у розвиток подій втручаються побічні обставини, які призводять до тих наслідків, які не могли, не повинні були настати від діяння, що дало "старт" розвитку подій. Скажімо, не може відповідати за настання смерті потерпілого особа, яка нанесла йому тілесні ушкодження, що не були небезпечними для життя, але внаслідок неякісного лікування в організм була внесена інфекція, що призвело до летального наслідку. Тут вказана особа може відповідати тільки за нанесення відповідних тілесних ушкоджень.

Не виключають необхідного причинового зв'язку так звані особливі умови на боці потерпілого. Але вони враховуються при вирішенні питання, що саме має бути поставлене у вину суб'єктові. Так, у випадку, коли п'яна особа стала трясти за груди незнайому їй людину, яка від цього померла, і було встановлено, що вона хворіла рідкісною хворобою судин мозку, відповідальність для правопорушника може настати тільки за хуліганство.

Причиновий зв'язок об'єктивно притаманний не тільки злочинам з матеріальним складом, що вчиняються шляхом дії, а й злочинам з матеріальним складом, що проявляються у суспільно небезпечній бездіяльності (delictum commissionis per ommissionem). Адже бездіяльність, як і дія, призводить до певних змін в навколишній дійсності. Безумовно, бездіяльність повинна оцінюватися за тими умовами, що роблять її злочинною, і які розглядалися раніше. Так, авіадиспетчер, котрий повинен був і міг дати команду на зміну курсу літаків, які небезпечно зблизилися, і не дав такої команди, що призвело до їх зіткнення і загибелі людей, має відповідати за ці наслідки, бо вони знаходяться у необхідному причиновому зв'язку з його бездіяльністю.

Слід також зауважити, що для вирішення питання про наявність складу злочину, крім об'єктивного причинового зв'язку між діянням і наслідками, потрібна також наявність винного ставлення суб'єкта до вчиненого діяння та його наслідків у формі умислу або необережності (питання вини будуть розглянуті у відповідному розділі).

На необхідність досліджувати питання про причиновий зв'язок неодноразово звертав увагу Пленум Верховного Суду України. Так, у постанові від 24 грудня 1982 р. № 7 (з наступними

змінами) "Про практику застосування судами України законодавства у справах про транспортні злочини" Пленум вказав: "Суд має вказати у вироку, в порушенні яких правил безпеки руху та експлуатації транспорту визнаний винним підсудний, у чому конкретно виявилися ці порушення і чи перебувають у причиновому зв'язку наслідки, які настали, із цими порушеннями" (ч. 2 п. 13).

У ч. 1 п. 2 постанови від 10 жовтня 1982 р. №№ 6 (зі змінами, внесеними постановою від 3 грудня 1997 р. № 12) "Про судову практику в справах, пов'язаних із порушеннями вимог законодавства про охорону праці" Пленум вказав: "Зобов'язати суди підвищити вимогливість до якості попереднього слідства у справах, пов'язаних із порушенням вимог законодавства про охорону праці, а також поліпшити якість судового розгляду цих справ, забезпечуючи ретельне, всебічне дослідження всіх обставин справи, виявлення всіх осіб, які вчинили злочин, і міри їх винності, встановлення причинового зв'язку між допущеними порушеннями вимог законодавства про охорону праці та наслідками, що настали, або можливістю їх настання".

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 6.4. Причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками:

  1. 11.12. Випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів
  2. 11.13. Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху
  3. 4.3. Поняття складу злочину та його ознаки
  4. 6.1. Поняття об'єктивної сторони складу злочину
  5. 6.2. Суспільно небезпечне діяння
  6. 6.3. Суспільно небезпечні наслідки злочинного діяння
  7. 6.4. Причиновий зв'язок між суспільно небезпечним діянням і суспільно небезпечними наслідками
  8. 6.5. Об'єктивні обставини, з якими пов'язане діяння (час, місце, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину)
  9. 8.3. Вина у формі необережності
  10. 9.4. Закінчений злочин
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -