Основні способи підробки пластикових карток

Способи підробки карток з магнітною стрічкою:

220

1) механічний - коли зловмисник зрізає деякі цифри, літери. Літери або цифри, що вдруковано в площину картки, можуть «збривати» і, за допомогою клею, що швидко висихає, замінювати їх на інші.

2) термічний - при цьому способі для того, щоб видалити дані з картки, розгладжують пластмасу (перед цим зчищають фарбу з опуклих знаків і за­чищають), а після цього замість старих видавлюють нові цифри або літери. Цей спосіб підробки став відомий на початку 80-х років. Майже всі пластикові картки донедавна виготовлялися з поліхлорвінілу, що стає еластичним під дією тепла. Ця його властивість і підштовхнула зловмисників до використання різних джерел тепла (праска, свіча, гаряча вода, мікрохвильові джерела теп­ла тощо). Після розігрівання матеріалу картки (нагрівають зворотний бік карт­ки), видавлені символи втискуються всередину картки, далі поверхню картки вирівнюють вручну або за допомогою гідравлічного преса, а потім видавлю­ють нові знаки;

3) шляхом наклеювання на картку плівки з уже нанесеними реквізитами, а потім вдавлення опуклих знаків. Для наклеювання використовують апарати, які застосовують в аеропортах для маркірування багажу. Ці наклейки ховають ушкодження і на чіпових картках, які «зламано»;

4) зміна магнітної стрічки, що здійснюється шляхом:

а) зняття захисної плівки, а потім перенесення інформації з однієї магніт­ної стрічки на другу;

б) буферизації, при якій інформація з магнітної стрічки переноситься на інший магнітний носій для подальшого її використання при декодуванні (коду­ванні) будь-якого номера на магнітній стрічці.

в) реконструювання - подібне до буферизації, але відрізняється тільки способом зміни інформації про рахунок (баланс картки), в цьому випадку на поверхню магнітної стрічки картки наносяться штрихи, виконані спеціальними «магнітними» чорнилами (містять феромагнетик);

г) підрізки, зрізання або видалення з картки магнітної стрічки з викорис­танням хімічних реактивів, із подальшою її заміною на другу. До цього ж спо­собу відноситься і варіант, коли злочинці розрізають дві пластикові картки по горизонталі під магнітною стрічкою, а потім склеюють частину однієї картки з частиною іншої. В результаті такої маніпуляції утворюється картка із зовсім іншим номером рахунку на магнітній стрічці і видавленому номері картки;

221

5) повна підробка, що поділяється на:

а) підробку, при якій шахраї виготовляють пластмасову заготовку картки методом трафаретного друку (через складність і дорожнечу використовувався у 80-х роках тільки організованими злочинними групами). Поступово трафаре­тний друк замінили іншими, більш вдосконаленими і дешевими, через те, що фірми-виробники в усіх видах карток стали використовувати тонкий малюнок як додатковий спосіб захисту від підробок;

6) підробку, при якій зображення на чисту пластикову заготовку наносить­ся з фотомеханічних друкарських форм офсетного друку. Іноді використову­ється також літографський спосіб нанесення зображень;

в) іншою формою підробки є використання т. зв. «чистої» пластмаси (Л/піІе Ріазііс Сгіте). У цьому випадку зловмисники виготовляють чисту пласт­масову заготовку, що збігається за формою і розмірами зі справжніми картка­ми, і наносять на неї дійсні дані (номер картки, термін дії, відомості про влас­ника тощо).

Способи підробки /С-картки (картки з мікрочіпом, в яких може викорис­товуватися додатково і магнітна стрічка як елемент захисту):

а) руйнація електронного замка мікрочіпу, шляхом впливу на мікрочіп не­сильними «електричними ударами»;

б) якщо конструкція даної картки передбачає перебування модуля мікро-чіпа безпосередньо на поверхні картки, то його просто виймають із гнізда вкраденої і вставляють у фальшиву з внесеними даними шахрая;

- оптичні картки пам'яті (в Україні даний тип карток представляє фірма Іазег Саго¹). У даний час це найбільше захищені картки у світі і випадків під­робки поки що не зафіксовано.

Шахрайству сприяє і те, що в більшості випадків пластиковою карткою можна користуватися і без пред'явлення паспорта (окрім одержання грошей у банку). Якщо картка була загублена, то будь-яка людина, що знайшла її, може без проблем використовувати цю картку практично в будь-якому готелі, барі, ресторані, магазині. У США і Європі є злодії, що спеціалізуються на крадіжці карток. Зловмисник може використовувати гроші власника картки, протягом декількох днів, не боячись бути викритим, якщо буде витрачати не дуже вепн-; кі суми відразу. У більшості випадків перевіряти картку стануть тільки у разИ досить великих покупок, зроблених протягом декількох днів.

222

листів», у які заносяться номери вкрадених або загублених карток. При видачі карток заповнюється спеціальна анкета, до якої вносяться дані про власника картки і відомості про його платоспроможність, особливо по кредитних карт­ках. Служба безпеки банку веде облік витрат кожної з виданих карток. У випадку «підозрілих» витрат співробітники зв'язуються з власником картки. У випадку втрати або крадіжки картки її власник має можливість замінити кар­тку протягом 24-х годин.

Підготовка і вчинення шахрайства з застосуванням пластикових платіж­них засобів вимагає певних знань механізму використання, функціональних характеристик, видів карток, технічних вимог до оформлення, захисту пласти­кових карток, застосування спеціальних прийомів і засобів друку, розпізна­вання ознак достовірності, застосування високотехнологічних захисних ознак (у тому числі магнітного контролю). Набір знань обумовлюється вибором ша­храями засобу вчинення шахрайства, або навпаки - існуючий набір відомос­тей диктує вибір засобу шахрайства. Одній особі досить складно вирішити весь комплекс проблем, які виникають. Тому нерідко на етапі підготовки до вчинення злочину і на етапі його реалізації діють різні особи. Так, крадіжки пластикових платіжних засобів вчиняють повії, злодії-карманники, квартирні злодії, обслуговуючий персонал готелів. Ці особи частіше за всіх інших збу­вають викрадені картки, не ризикуючи здійснювати безпосереднє заволодіння матеріальними цінностями або просто не володіючи достатніми знаннями для закінчення шахрайських операцій. На наступному етапі частіше всього діють робітники сервісних підприємств, до яких пластикові картки чи сліпи поступа­ють прямо від осіб, що їх викрали, або через посередників.

Здебільшого до шахрайства вдаються самі власники карток або робітники банків, які заявили про втрату картки, що належала їм або знаходилась в їх обслуговуванні.

Серед учасників крадіжок карток можуть бути робітники поштових закла­дів, злочинні групи вантажників в аеропортах, які діють за завданням органі­зованих злочинних угруповань і вилучають картки з поштових відправлень. Така група виявлена в аеропорту Шереметьєво-2.

Таким чином, класифікація суб'єктів шахрайства з використанням пласти­кових платіжних засобів, може бути представлена у вигляді такої схеми:

- персонал обслуговуючих сервісних пунктів;

- особи, які займаються крадіжками карток;

- особи, які використовують загублені картки;

- банківські службовці;

- особи, які займаються виготовленням підроблених пластикових карток;

- особи, які є законними власниками пластикових карток.

Як і всі інші злочини, шахрайство, вчинене з застосуванням пластикових платіжних засобів, залишає певні типові сліди, знання яких допомагає вияви­ти злочин або відвернути його.

Використання в злочинних цілях пластикових платіжних засобів поєдна­не з виготовленням і використанням певних документів: пластикової карт­ки, сліпів з неї, звітів матеріально відповідальних осіб, через яких пройшли

223

такі картки, документів-посвідчень осіб пред'явників пластикових платіж­них засобів.

Підробка цих документів вимагає технічної бази: потрібні інструмент; си­ровина; фарба; пристрої, які полегшують вчинення певних операцій; облад­нання для виготовлення підроблених карток тощо. Крім того, існує певний період підготовки до злочину, коли відшліфовуються певні навики, випробо­вується виготовлення окремих деталей, фрагментів, зразків.

Вчиненню злочину можуть передувати візити злочинців у банки, торго­вельні пункти, сервісні підприємства, де планується вчинення шахрайства, з тим, щоб з'ясувати обставини, в яких необхідно буде «працювати», для зна­йомства з особами, які володіють потрібною інформацією, одержання нави­чок перебування в таких обставинах, адже невміння поводити себе належ­ним чином може привернути увагу до них і сприяти їх викриттю. Знання ти­пових слідів важливе для забезпечення ефективної роботи служб безпеки банків.