§ 4. Способи вчинення і приховання злочинів учасниками організованих злочинних утворень

У даний час у всіх країнах світу формуються тіньові міжрегіональні і між­народні кримінальні структури, що забезпечують безпрецедентні за масшта­бами розкрадання грошей і матеріальних цінностей у господарських суб'єктів

¹ Табаков А.

498

незалежно від форм власності, одержання надприбутків від корисливих на­сильницьких злочинів, незаконної торгівлі антикваріатом, зброєю, автомобіль­ного, ігорного, нарко- і порнобізнесу. За оперативною інформацією російськи­ми кримінальними утвореннями встановлені стійкі взаємини зі злочинними структурами 29 країн світу, у тому числі США.¹ Найбільш небезпечні прояви діяльності міжнародних злочинних співтовариств такі:

1. Міжнародний тероризм

Не можна не відзначити, що значну частину контингенту, що поповнює ряди міжнародних злочинних утворень, складають особи, що брали участь у численних конфліктах у «гарячих точках» на території колишнього СРСР. Во­ни становлять небезпеку для всіх країн світу, оскільки навіть після закінчення конфліктів зберігають озброєння і структуру, займаються, поряд зі здійснен­ням терористичних актів, переправлянням наркотиків, вимаганням, торгівлею зброєю. Поява у величезних кількостях викраденої і контрабандної зброї різко підвищує небезпеку міжнародного тероризму в країнах СНД, чому сприяють деякі невирішені проблеми взаємодії цих країн.

Найбільш гостро проблеми взаємодії правоохоронних органів країн СНД позначаються при реагуванні на факти здійснення актів міжнародного теро­ризму².

Оскільки в сучасному світі все більшу цінність здобуває інформація, у то­му числі науково-технічного і промислового призначення, найчастіше групи міжнародних злочинців починають спеціалізуватися саме на здійсненні цих злочинів.

2. Вчинення серій загальнокримінальних злочинів

Досить розповсюдженою є практика виїзду злочинців для вчинення зло­чинів в інші країни світу. У суміжних з Росією областях Республіки Казахстан спостерігається значне зростання кількості злочинів, учинених злочинними утвореннями, що базуються в Росії, і навпаки. Простежується посилення зло­чинних зв'язків між угрупованнями цих країн. Практикується здійснення на «замовлення» крадіжок, розбійних нападів з поверненням злочинців за кор­дон. При цьому викрадене майно збувається там само, що істотно затрудняє його виявлення. Так, керівник ломбарду «Невський» у м. Волгограді (Росія), викравши шляхом шахрайства кілька десятків кілограмів ювелірних виробів, сховався в Києві, де при спробі збути цінності на нього напали злочинці, які були затримані. Керівник ломбарду був підданий екстрадиції. А з повернен­ням вилучених цінностей виникли серйозні проблеми.

¹ Босхолов С, С. Организованная преступность й коррупция в России // Актуальнеє проблеми теории й практики борьбьі с организованнои преступностью в России: МатериальІ научно-лрак-тической конференцій (17-18 мая 1994 года).- М.: Московский институт МВД России, 1994.-С. 35.

² Далі див. докладніше глава Основи методики розслідування терористичних актів.

³ Зорин Г. А, Танкевич О. О. Стратегия борьбьі с транснаціональний преступностью. Грод­но, 1997-С. 26-27.

499

Найбільшу небезпеку представляють міжнародні групи убивць, що пра­цюють за замовленням. Такі замовлення надходять до них через посеред­ників, що мають злочинні зв'язки в різних країнах.¹

3. Легалізація злочинних доходів

За відсутності досить ефективної взаємодії податкових і митних органів країн СНД важко налагодити боротьбу з легалізацією злочинних доходів че­рез торгово-закупівельні організації в країнах СНД.

Спочатку ця тема виникла на тлі прибуткового наркобізнесу, але згодом вона заполонила усі види транснаціональної злочинної діяльності. Термін неодноразово зустрічається в різних документах 00Н, але одне з перших визначень «брудних грошей» запропоновано на Конгресі 00Н у Гавані в 1990 р. Основними у відмиванні цих грошей є такі характеристики:

- приховання і маскування справжнього характеру джерела походження грошей, що мають кримінальне минуле;

- передавання права власності на майно кримінального походження ле­гальній організації чи приватній особі, що можуть обґрунтувати правомірність походження майна;

- перетворення форми власності (із кримінальним минулим) у некримі-нальну.

- дроблення великої суми і її вливання у фінансову діяльність в обсязі недекларованрго характеру, тобто обсяг кримінальної суми «брудних» у ми­нулому грошей розчиняється в обсязі серій дрібних угод;

- документована демонстрація легальності «брудних» у минулому гро­шей. Наприклад, для колишньої практики були характерні покупки виграшних лотерейних квитків, інсценування одержання спадщини від «підставних» ба­гатих родичів і т. д.;

- перекидання грошей на рахунки різних осіб, а потім їхнє повернення у вигляді боргу, оплати реально невиконаних послуг;

- скупка банківських платіжних документів і цінних паперів;

- використання рахунків «на пред'явника»;

- придбання нерухомості, а потім легалізована реалізація з подорож­чанням вартості за рахунок прихованого впровадження кримінальних коштів;

- підставне співзасновництво спільних підприємств із подальшим експор-том-імпортом капіталів за кордон чи, навпроти, у країну перебування;

- перекачування грошей через банки країн, що мають пільговий податко­вий режим (Гонконг, Люксембург, Ірландія, Швейцарія);

- використання банківських авізо.

¹ Зорин Г. А., Танкевич О. О. Стратегоя борьбьі с транснациональной преступностью. Грод­но, 1997.-С. 27.

500

Високорентабельним у плані «відмивання брудних грошей» є викорис­тання злочинними структурами офшорних зон, що є відпрацьованими за своєю технологією «податковими притулками». Офшорні зони забезпечують високу таємність внесків і вкладників, що дозволяє накопичувати там коло­сальні суми. У деяких країнах діють десятки тисяч офшорних підприємств різної спеціалізації. Для організації такої компанії в країнах СНД необхідно затратити всього від 300 до 1000 доларів.

Відкриття тіньових комерційних структур, що інсценують легальну еконо­мічну діяльність, імітуючи прибутковість підприємств, і легалізують доходи шляхом укладення «безтоварних договорів». Продуктивним для «відмиван­ня» є такий спосіб: інсценування іноземних інвестицій від фірм за кордоном, де капітали формувалися зі злочинних джерел за кордоном чи усередині країни, де формується «спільне підприємство».

Створення й інвестування підприємств за кордоном, з переведенням туди устаткування і капіталів. Це дозволяє підготувати місце для можливої втечі. В Україні у новому Кримінальному кодексі (2001 р.) введено ряд статей, які стосуються легалізації злочинних доходів (ст. 207, 208, 209, 212 і інші), вони виділені в окремому розділі VII «Злочини у сфері господарської діяльності».

4. Комп'ютерні кримінальні операції з грошима на рахунках вітчиз­няних і закордонних банків. Проникнення в бази даних конфіденційної інформації

У даний час організовані злочинні структури все частіше вчиняють доступ до електронних банків даних для здійснення великомасштабних економічних афер. Такі спроби найчастіше здійснюються як транснаціональні злочини од­ночасно на території декількох країн. З використанням комп'ютерних техноло­гій злочинні угруповання вчинюють викрадення коштів з використанням під­робки кредитних карток. Комп'ютерні технології використовуються і при здійс­ненні інших злочинів проти економічної безпеки країн СНД, наприклад, при здійсненні фальшивомонетництва.

У міжнародних злочинних угрупованнях з'явились групи комп'ютерних зломщиків. Так, група зломщиків, що складається з американських, англійсь­ких і російських хакерів, восени 1997 р. здійснила проникнення в комп'ютерні бази даних Міністерства оборони США, а навесні 1998 р. було зроблене роз­крадання звідти цілком таємних відомостей.

5. Підробка грошей і документів

У зв'язку з тим, що підробка і збут грошей, документів і цінних паперів ви­магає значних попередніх витрат і наявності злочинних зв'язків у різних краї­нах світу (без цього неможливо придбання дорогого устаткування і збут) ця діяльність уже давно перестала бути полем діяльності злочинців-одинаків і в даний час є одним із проявів діяльності міжнародних злочинних співтова­риств. Існують цілі підпільні підприємства, що виготовляють підроблені пас­порти різних країн. Особливо це характерно для нігерійських злочинних груп, що у великій кількості почали проникати на територію України, Росії і Казах­стану, використовуючи при цьому фальшиві паспорти (у першу чергу Ямайки і Великобританії).

501

Усе більше поширення одержують злочини, вчинені іноземцями, що здійс­нюють кваліфіковане, у промислових масштабах виготовлення підроблених документів. У тому числі збут підроблених закордонних паспортів; незаконний в'їзд в Україну і Росію; нелегальне проживання; неправомірне використання кредитних карток і інших міжнародних платіжних банківських документів. Ви­явлено факти встановлення іноземними громадянами злочинних контактів з нашими громадянами в цілях збуту товару, що користується попитом, обміну валюти за підвищеним курсом і для здійснення інших, у тому числі загально-кримінальних, злочинів¹. Останнім часом проявилися факти здійснення зло­чинів організованими міжнародними злочинними угрупованнями, які створю­ються як на основі національних злочинних організацій (китайські, японські, афганські, в'єтнамські, поєднувані в централізовані злочинні співтовариства), так і на основі міжнаціональних груп, організованих за принципом знайомств і земляцтв, без чіткої координації між ними (нігерійці).

6. Міжнародні економічні шахрайства

Кримінальними елементами починаються спроби за рахунок злочинних коштів приватизувати державні об'єкти, причому найбільш рентабельні². Зло­чинними угрупованнями плануються і здійснюються великомасштабні шах­райства з використанням уже наявних злочинних зв'язків. Створення спільних підприємств найчастіше є прикриттям для діяльності міжнародних злочинних співтовариств. Можна вже сміливо стверджувати, що на території країн СНД діють найнебезпечніші міжнародні злочинні групи, що спеціалізуються на еко­номічних шахрайствах. Так, ті шахрайства, що заподіяли значний збиток еко­номіці США і країнам Західної Європи, зв'язані з використанням «нігерійських листів» уже досить широко практикуються в Україні, Росії і Казахстані. Суть даної махінації - у направленні на ім'я організацій від імені державних органів африканських країн надзвичайно вигідних пропозицій на основі реалізації тих чи інших угод. Навіть переговори по цьому питанню проходять у будинках посольств за участю «дипломатичних» представників. Природно, усе завер­шується злочинним заволодінням грошима довірливих клієнтів.

Одним з найбільш небезпечних явищ останніх років стало злиття міжна­родних злочинних організацій із представниками органів влади, банківським, промисловим капіталом, а також із правоохоронними органами. Те, що відбу­вається в Роси, Казахстані й інших країнах СНД не може не викликати занепо­коєння. В зв'язку з цим, можна вказати на такі вкрай небезпечні тенденції.

1) Значна частина дрібних і середніх банків потрапили під повний конт­роль мафіозних структур. Вони ж і контролюють насамперед зовнішньоеко­номічні операції, зв'язані з контрабандою, прихованням злочинних доходів, незаконних операцій при експорті-імпорті, при скупці цінностей за кордоном.

¹ Григорьев П. В. Проблеми раскрьітия й расследования преступлений, связанньїх с ино-странньїми гражданами й совершаемьіх в сфере рьіночньїх отношений // Вьіявление, раскрьітие й расследование преауплении, характерних для рьіночньїх социально-зкономических отно­шений.- Тула: ВЮЗШ, 1993.- С. 41-44.

² Основи борьби с организованной преступностью- М., 1996.- С. 15-17.

502

2) Ряд великих банків використовує мафіозні структури у своїх інтересах з метою тиску на місцеві органи влади, правоохоронні органи, для вимагання під час здійснення низки свідомо невигідних для контрагентів дій.

3) Великі банки і підприємства використовують мафіозні структури з ме­тою заміни легального цивільного й арбітражного провадження злочинними розборами, санкціями за невиконання рішень яких найчастіше є смерть.

4) У деяких регіонах керівниками адміністрації стають ставленики конкрет­них банків і фінансових груп. Те ж можна було сказати про багатьох колишніх членів уряду Росії, що, особливо в зовнішньоекономічній діяльності, викону­вали їхні доручення. Це призвело до того, що вільної торгівлі з цілим перелі­ком стратегічно важливих товарів уже немає.

5) Чимало великих корпорацій Заходу прямо займаються підкупом поса­дових осіб Росії (а іноді й Казахстану) з метою укладення свідомо вигідних для них угод і заволодіння найбільш цінними галузями національної промис­ловості.

Так, останнім часом у російських засобах масової інформації часто повідом­лялося про незаконні операції через підставні фірми між німецькою компанією «Сіменс» і керівництвом ФАПСІ Росії. Небезпека цього ще й у тому, що анало­гічні угоди відбувалися між «Сіменс» і МВС Росії при закупівлі інформаційних систем для Головного інформаційного центру МВС Росії. Це створює реальну небезпеку для інтегрованих баз даних правоохоронних органів країн СНД.

6) Злиття промислових корпорацій з організованою злочинністю породжує колосальний збиток для економіки держав СНД.

Як приклад можна навести цілу низку незаконних угод з транзиту товарів, здійснені в середині 90-х років у Росії. Так, завезені в Росію з Західної Європи товари на суму понад 15 млрд доларів США оформлялися як наступним транзи­том в Україну. Реалізовувалися вони тільки в Роси через підставні фірми. На Брянській митниці документи оформлялися як транзитні. У результаті збитки від сплати митних зборів і податків для Росії склали близько 5 млрд доларів США.

7) У деяких випадках контрабанда маскується як внутрішні перевезення. Величезна кількість нафтопродуктів з Росії вивозилася контрабандою

так званим «калінінградським транзитом». Через мережу контрольованих ор­ганізованою злочинністю дрібних збутових фірм, по фіктивних угодах, нафто­продукти спрямовувалися в Калінінград. Однак у Вільнюсі, представники між­народних злочинних угруповань з використанням корумпованих зв'язків серед керівництва на транспорті, здійснювали переадресування складів у порти Прибалтики. Різниця у внутрішньоросійській і міжнародній ціні розподілялася між всіма учасниками злочинної угоди, потім за допомогою спеціальних кур'єрів з числа бандитських формувань частина виторгу у валюті незаконно поверталася в Росію. Треба зазначити, що за такими кур'єрами постійно ве­лося полювання з боку інших бандформувань.

7. Ухилення від сплати податків

Масштаби ухилення від сплати податків у країнах СНД досягли величез­них розмірів, що самим негативним чином позначається на економіці і соці­альному рівні розвитку ряду країн. Масове ухилення від сплати податків про-

503

вадиться за участю міжнародних організованих злочинних структур, частина яких діє легальне під виглядом комерційних організацій з перекиданням кош­тів за кордон. Ці операції відбуваються в сполученні з іншими видами еконо­мічних злочинів і не можуть бути виявлені без погодженої участі правоохо­ронних органів різних країн.

8. Протидія розслідуванню злочинів

Стосовно до аналізу способів приховання злочинів міжнародними зло­чинними організаціями слід зазначити, що і тут можливості злочинних угрупо­вань набагато більше, ніж у традиційних злочинних груп. У першу чергу це зв'язано з прямою протидією розслідуванню таких злочинів.

На стадії підготовки до здійснення злочинів заходи протидії зводяться до проведення підготовчих дій (виявлення умов, спостереження за об'єктами, проникнення на об'єкт, установлення контактів з потрібними людьми, підбір виконавців і т. д.), що дозволяють здійснити задум з мінімумом перешкод і сховатися з місця злочину. Протидія на етапі дізнання і слідства полягає в приховуванні злочинної діяльності й активному впливі на хід слідства з метою заведення його в тупик або направлення по «потрібному» лідерам злочинного світу сценарію. При цьому все частіше спостерігаються спроби використання міжнародними злочинними структурами корумпованих зв'язків, особливо се­ред працівників державних та правоохоронних органів:

- для забезпечення переправляння вантажів і цінностей через кордони;

- для протидії екстрадиції;

-для «відсікання» у процесі розслідування епізодів тяжких злочинів, вчи­нених за кордоном;

- витік конфіденційної інформації.

«Зоною підвищеного інтересу» організованих злочинних формувань є слідчі установи й органи кримінально-виконавчої системи. У випадку засу­дження ключовим інтересом злочинців стає створення найбільш сприятливих умов відбування покарання, вирішення питання умовно-дострокового звіль­нення з місць позбавлення волі.¹

До числа специфічних особливостей механізму вчинення злочинів транснаціональними злочинними співтовариствами відноситься те, що вони використовують наявні канали зв'язку для вчинення всіляких злочинів. По цих каналах у різні країни світу найчастіше переміщаються наркотики, фа­льшиві гроші, зброя, радіоактивні речовини, антикваріат, цінності, злочинці, що ховаються від слідства і суду.

Саме основна властивість міжнародних злочинних угруповань - наявність каналів злочинних зв'язків відкриває шляхи для широкого спектра операцій із предметами, забороненими до обігу:

¹ Кувалдин В. П. Сущность й основньїе направлення противодействия организованньїх преступньїх структур органам внутренних дел // Проблеми борьбьі с организованной преступ-ностью: МатериальІ научно-практической конференции (28-29 ноября 1995 г.).- М.: Москов-ский институт МВД России, 1996- С. 41-44.

504

- незаконний обіг і виробництво зброї і спеціальних вибухових пристроїв (наприклад, протягом тривалого часу вибухові пристрої для злочинних органі­зацій у Росії вироблялися в Латвії);

- незаконне виробництво й оборот наркотиків і сильнодіючих речовин;

- незаконний оборот сильних отрут та отруйних і радіоактивних речовин;

- торгівля людьми (жінками, малолітніми);

- незаконне переправляння людей через кордони;

- виготовлення і збут фальшивих грошей;

- міжнародна торгівля викраденими автомобілями;

- транснаціональний рекет на транспорті й автомагістралях.

Особливу небезпеку в даний час становлять міжнародні злочинні органі­зації, що займаються виробництвом, контрабандним вивозом у сусідні країни і поширенням наркотиків. Уже самі масштаби цієї діяльності настільки великі і складні, охоплюють всю планету, що саме по собі здійснення цього злочину вимагає обов'язкової участі організованих злочинних співтовариств. Ось тіль­ки кілька каналів зв'язків міжнародної наркомафії, що проходять через Казах­стан і Росію.

1) Наркотики рослинного походження (коноплі) - з Казахстану в Росію й інші країни.

2) Напівпідпільні китайські фармацевтичні підприємства контрабандне пе­ревозять сильнодіючі лікарські препарати в Росію і Казахстан.

3) Опіумний маршрут: Афганістан - Таджикистан - Киргизія (Ош) - Росія і Казахстан.

4) Колумбія - Росія - Казахстан - кокаїн і його похідні в обмін на зброю; паралельно в країни СНД колумбійською наркомафією ввозяться також фальшиві гроші.

5) Наркотики з перевалочних баз у Західній Європі - в Україну і Росію.

Організація виготовлення в країнах СНД з врахуванням величезного нау­кового потенціалу принципово нових видів наркотиків, зокрема 3-метилфен-таніла, що приготовляється наркоманами в співвідношенні 1:20 000, його майже безперешкодно можна переправляти через державні кордони (був ви­падок, коли з Москви цей наркотик переправлявся в Ізраїль у вигляді пошто­вих листівок, просочених цією речовиною). Розслідування цих злочинів, що проводилося спільно МВС і ФСБ Росії, дозволило розкрити значну частину мережі збуту наркотику і, головне, знищити підпільні лабораторії по виготов­ленню синтетичних наркотиків. Здійснені в цьому зв'язку оперативно-роз-шукові заходи дозволили 23 квітня 1992 р. в будинку № 2 на Новій площі в м. Москві затримати по підозрі в здійсненні незаконних операцій з цим новим наркотичним товаром Квабзирідзе Т. А. У результаті особистого обшуку й обшуку, проведеного в квартирі в Квабзирідзе, виявлено 719 мл рідини в ампулах. Експертне дослідження вмісту ампул показало, що ця рідина є розчином 3-метилфентаніла - синтетичного наркотичного препара­ту, по своїй наркотичній активності і впливу на організм людини в бага­то разів переважаючого раніше відомі види наркотиків, зокрема, морфін -у 5,5 тис. раз.

505

Подальше розслідування дозволило виявити добре організовану і техніч­но оснащену, законспіровану мережу торговців 3-метилфентанілом, припи­нити діяльність підпільних лабораторій по його виробництву. Виявлені осо­би, причетність яких до справи доведена, притягнуті до кримінальної відпо­відальності.

Крім того, у процесі попереднього слідства в справі про незаконний обіг наркотиків виявлена група осіб, що вчинили контрабандний ввіз на територію Російської Федерації великої партії наркотичного препарату - бупренорфіна, незаконні угоди по збуту цього препарату, незаконні валютні операції і конт­рабандний вивіз валютних препаратів з території Росії у великих розмірах, а також численні заволодіння особистим майном громадян шляхом шахрайства під видом купівлі-продажу валютних коштів.

Розслідуванням цієї справи встановлено, що Жмудський В. В., займаючись протягом тривалого часу приватним бізнесом, у тому числі зв'язаним з купів-лею-продажем автомобілів, ведучи виважений спосіб життя, навесні 1992 р. вирішив збільшити свої доходи на угодах з незаконним обігом наркотиків. За-відомо знаючи, що вкладений у наркобізнес капітал приносить дохід, він, для здійснення злочинних намірів, створив злочинну групу в складі Абдулліна -одного з авторитетів злочинного світу, що спеціалізувався на вимаганні і «кид­ках» громадян під час здійснення валютних операцій і Мчедлишвілі - грома­дянки Республіки Грузії, що мала досвід злочинної діяльності в сфері наркобі-знесу і зв'язки серед наркоділків Грузії. Володіючи інформацією про те, що в Індії практично вільно продається наркотичний препарат бупренорфін, що користується великим попитом у Грузії, обвинувачувані розробили план конт­рабандної доставки в Росію цього наркотику, у лютому - березні 1992 р. че­рез Пуранда Чанда - громадянина Індії організували приватне запрошення в м. Делі і, уточнивши після цього деталі поїздки, 25 березня 1992 р. усі разом вилетіли в м. Делі. Протягом 5 днів в Індії обвинувачувані незаконно придба­ли з метою збуту, в місцевих постачальників, велику партію бупренорфіна в кількості близько 40 тис. ампул ємністю 2 мл кожна і 31 березня 1992 р. рей­сом Аерофлоту, сховавши від митного огляду ампули, контрабандним шля­хом доставили в Москву куплені наркотики, де були затримані.

Необхідно відзначити типовість і масовість аналогічних кримінальних справ.

У вересні 1995 р. за участю 8 УВС і 2 УВСТ Росії і МВС України проведе­на комплексна операція по перекриттю каналів контрабандного надходження наркотиків і зброї із-за кордону. Вилучено близько 100 кг наркотиків, 58 оди­ниць вогнепальної і холодної зброї, велика кількість боєприпасів, затримано незаконно ввезених товарів на кілька мільярдів карбованців.

З метою стабілізації криміногенної обстановки правоохоронними органа­ми суміжних держав проведено дві оперативно-пошукових операції по марш­руту прямування поїзда Душанбе - Москва. Викрито три організовані етнічні злочинні угруповання, порушено 35 кримінальних справ, додатково виявлено і взято на облік для подальшого оперативного відпрацьовування біля 200 пра­вопорушників.

506

Очевидно, що вирішення проблеми боротьби з незаконним оборотом наркотиків, як свідчить аналіз даних криміналістичної характеристики цих злочинів, може бути знайдено лише в подальшій інтеграції зусиль декількох держав.

9. Вимагання, вчинене транснаціональними злочинними угрупо­ваннями

Можна виділити ряд типів транснаціональних злочинних угруповань, що спеціалізуються на вимаганні в залежності від способу здійснення вимагання, особистості потерпілих і сфер злочинної діяльності.

1) Вимагання у відношенні співвітчизників, що виїжджають за кордон:

- вимагання у відношенні співвітчизників, що займаються бізнесом в одній із країн СНД (китайці, в'єтнамці, громадяни України, Росії і Казахстану, що входять у злочинні угруповання, які діють за кордоном);

- вимагання у відношенні дрібних торговців, що виїжджають за покупками за кордон (контролюється практично весь шлях їхнього пересування, момент покупки товарів і, як правило, за участю корумпованих митників, повернення в країну перебування);

- вимагання у відношенні біженців, що залишили «гарячі точки»;

- вимагання у відношенні дуже багатих підприємців із країн СНД, що здій­снюють угоди за кордоном, особливо не цілком законні; у відношенні таких осіб злочинними угрупованнями ведеться дійсна економічна розвідка, в тому числі з використанням корумпованих зв'язків у правоохоронних органах в ці­лях заволодіння вигідним напрямком бізнесу, захоплення майна, вимагання великих сум грошей;

- сексуальна експлуатація жінок, вивезених під різними приводами за кор­дон; так у середині 90-х років разом з поліцією моралі Швейцарії була ліквідо­вана злочинна група, в яку входили працівники балету одного з російських театрів, що вивозили танцівниць у нічні клуби цієї країни і постійно обкладали їх «даниною», а найчастіше і били дівчат.

2) Організоване викрадення автомобілів:

- організація викрадень у країнах Західної Європи (часто в змові з «потер­пілим», що одержує частину суми і страховку, заяву про викрадення з запіз­ненням, перегін декількох автомашин через кордон по тих самих підроблених документах через пункти митного контролю, виготовлення нових документів, номерів і збут у різних країнах СНД;

- контроль за трасами перегонки куплених іномарок у країни СНД;

- контроль за маршрутами міжнародних автотранспортних перевезень з нападами на водіїв чи вимаганням грошей вантажів, чи організації збуту ви­крадених вантажів (іноді разом з автомобілями) через підставні фірми.

10. Злочини проти інтелектуальної власності

Останні роки характеризуються появою нових видів міжнародних злочи­нів, що, хоча і не прийнято відносити до проявів організованої злочинної дія­льності, однак вони, власне кажучи, ними є. Це стосується, зокрема, пору­шень авторських прав, присвоєння чужої інтелектуальної власності. Справа в тому, що участь у здійсненні злочинів цілої групи осіб офіційно існуючої дер-

507

жавної чи комерційної організації має риси системної злочинної діяльності з високим рівнем організації (наприклад, виготовлення і поширення «піратсь­ких» відеокасет і т. д.). Оскільки в даному випадку злочинна діяльність поши­рюється на кілька країн, то і боротьба з нею є спільним завданням правоохо­ронних органів декількох країн. Тут, по суті, повинен бути застосований весь комплекс слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, аналогічний спільному розслідуванню організованрї злочинної діяльності.

Криміналістичний аналіз транснаціональної організованої злочинності по­казує, що, по-перше, її рівень постійно зростає і займає усе більш помітне місце в структурі національної злочинності насамперед через недостатньо ефективну боротьбу з нею; по-друге, поява на території СРСР декількох су­веренних держав створила додаткові труднощі у боротьбі з організованою злочинністю, що залишилася об'єднаною, і яка вимагає зовсім нових мето­дів взаємодії між правоохоронними органами різних країн і нової організації цієї діяльності.

Грандіозні масштаби в даний час прийняли викрадення і незаконний ви­віз культурних цінностей за межі країн СНД. Правоохоронним органам уда­ється затримати лише невелику їхню частину. Однак прогрес у цьому на­прямку безсумнівний. Також у період з 3 по 6 серпня 1998 р. на території Челябінської області силами служб УВС, ГУКР МВС Росії, Південно-Ураль-ського УВСТ, Челябінської митниці, ФПС РФ, податкової поліції й УВС Кустанайської області Казахстану, з метою профілактики і розкриття зло­чинних зазіхань на культурні цінності, а також припинення їхньої незаконної торгівлі і контрабандного вивозу за межі Росії і Казахстану підготовлений і проведений комплекс спеціальних заходів під умовним найменуванням «Антикваріат».

Під час проведення на території Челябінської області операції «Антиква­ріат» на кордоні з Республікою Казахстан, на митному посту м. Троїцьк, були організовані групи заслону, групи пошуку, групи розбору з числа співробітни­ків міліції, представників митниці, Федеральної прикордонної служби. Анало­гічні групи за домовленістю із силовими структурами були організовані на те­риторії Республіки Казахстан.

У ході операції «Антикваріат» у місті й області зареєстровано 512 злочи­нів, при цьому розкрито 347 (з них 121 раніше вчинених), притягнуто до кримі­нальної відповідальності 86 чоловік. Затриманий 31 злочинець, з числа тих, що знаходяться у федеральному розшуку. Розкриття «по свіжих слідах» ста­новило 48,7%.

508