<<
>>

Історія АЗПАК.

АЗПАК - регіональна політико-економічна організація азіатсько-тихоокеанського регіону, до складу якої входять Австралія, Малайзія (до 1973 року), Нова Зеландія, Таїланд, Філіппіни і Японія, а також Південний В'єтнам (до травня 1975 року), Південна Корея і Тайвань.

Організація створена в червні 1966 року на конференції міністрів закордонних справ країн-учасниць (з 1966 по 1972 р. проведено 7 сесій). Робочими органами є Постійний комітет і Секретаріат. Штаб-квартира знаходиться у Бангкоці (Таїланд).

АЗПАК проголосив своєю метою розширення економічного, науково-технічного і культурного співробітництва країн, що входять до неї. Але найбільш реакційні кола намагалися спрямувати діяльність Організації на боротьбу проти національно-визвольних рухів у країнах Далекого Сходу, Південного Сходу, Азії та західної частини Тихого океану.

Країни АЗПАК входили до багатьох регіональних організацій, мають двосторонні угоди зі США і Великою Британією. Наприклад, у 1989 році було підписано американсько-австралійську угоду про подальше співробітництво у військовій сфері терміном на 10 років.

П'ять країн АЗПАК (Австралія, Нова Зеландія, Південна Корея, Філіппіни, Південний В'єтнам) брали участь в агресії проти народів Індокитаю.

АЗПАК активно підтримувала політику США щодо Демократичної Республіки В'єтнам, Китайської Народної Республіки і з Тайванського та Корейського питань.

Успіхи національно-визвольного руху в Індокитаї, прагнення народів азіатсько-тихоокеанського регіону до роззброєння і співробітництва привели до кризи АЗПАК. У березні 1973 року Постійний комітет АЗПАК не зміг прийняти рішення про проведення чергової сесії Ради, тому що Австралія і Малайзія не брали участі в її засіданні, а Японія і Нова Зеландія були представлені спостерігачами.

У червні 1973 року було вирішено відкласти сесію на певний час. Це рішення практично паралізувало діяльність Ради. У 1975 році Нова Зеландія і Таїланд відкликали своїх представників з АЗПАК.

Ідею США і Японії про перетворення АЗПАК у так звану Тихоокеанську співдружність було відкинуто у зв'язку з ініціативою Австралії про розширення співробітництва в Азіатсько- Тихоокеанському регіоні. Водночас, зміцнюються та поглиблюються двосторонні й багатосторонні зв'язки між країнами-учасниками АЗПАК.

В системі АЗПАК працюють два регіональні центри: з питань продовольства і добрив (Тайвань), а також культурний і соціальний (Південна Корея).

АЗПАК не має об'єднаного військового командування та об'єднаних збройних сил, але багато уваги приділяється розвиткові військових зв'язків між країнами Ради.

<< | >>
Источник: Скрипник О.М.. Історія міжнародних організацій. Навчальний посібник. - Умань, 2011- 226 с.. 2011

Еще по теме Історія АЗПАК.:

  1. § 4. Структура посібника «Історія українського правам
  2. § 1. Історія виникнення та становлення господарського судочинства
  3. Історія розвитку криміналістики
  4. Історія. Політика. Майбутнє
  5. Скрипник О.М.. Історія міжнародних організацій. Навчальний посібник. - Умань, 2011- 226 с., 2011
  6. § 8. Історія виникнення господарських товариств
  7. §2. Історія держави і права зарубіжних країн як навчальна дисципліна
  8. §1. Історія держави і права зарубіжних країн як наука
  9. Екскурс в історію
  10. 1.1. Призначення курсу "Історія держави і права зарубіжних країн
  11. Зовнішня історія Кодексу
  12. § 1. Поняття та історія спадкування
  13. Святоцький О.Д., Медведчук В.В.. Адвокатура історія і сучасність, 1997
  14. Історія створення ООН.
  15. Історія Ради Європи (РЄ).
- Европейское право - Международное воздушное право - Международное гуманитарное право - Международное космическое право - Международное морское право - Международное обязательственное право - Международное право охраны окружающей среды - Международное право прав человека - Международное право торговли - Международное правовое регулирование - Международное семейное право - Международное уголовное право - Международное частное право - Международное частное право - Международное экономическое право - Международные отношения - Международный гражданский процесс - Международный коммерческий арбитраж - Мирное урегулирование международных споров - Основы международного права - Политические проблемы международных отношений и глобального развития - Право международной безопасности - Право международной ответственности - Право международных договоров - Право международных организаций - Территория в международном праве -
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -