Слід зауважити, що історія міжнародних валютно-фінансових організацій розпочалася фактично із Бреттон-Вудської конференції, що проходила 1 — 22 липня 1944 року в США (штат Нью-Гемпшир, Бреттон-Вудс).

На конференції були присутні 730 делегатів з 44 держав. Метою конференції було врегулювання міжнародних валютних і фінансових відносин після закінчення Другої світової війни, а також узгодження принципів нової валютної системи.

Розробка проекту нової світової валютної системи почалася ще в роки війни, в квітні 1943 року. США прагнули закріпити панівне становище долара у світовій валютній системі, що відбилося в плані Гаррі Декстер Вайта, начальника відділу валютних досліджень Мінфіну США.

В результаті довгих дискусій за планами Гаррі Декстер Вайта і британського економіста Джона Мейнарда Кейнса формально переміг американський проект, хоча кейнсіанські ідеї були також покладені в основу нової фінансової системи.

Підсумки конференції:

1. Прийнята Бреттон-Вудська валютна система (золотодевізний стандарт, заснований на золоті і двох резервних валютах — долар США і фунт стерлінгів). Бреттон-Вудска угода передбачала:

- збереження золотого паритету валют і фіксація їх у МВФ;

- золото — як міжнародний платіжний і резервний засіб;

- прирівнювання долара до золота (35 дол. за 1 тройську унцію, рівну 31,1035 г) і закріплення за ним статусу головної резервної валюти;

- введення взаємної оборотності валют; встановлення режиму фіксованих валютних курсів та інше.

2. Створено Міжнародний валютний фонд (МВФ) для надання кредитів в іноземній валюті для покриття дефіциту платіжних балансів з метою підтримки нестабільних валют, контролю над дотриманням принципів світової валютної системи, а також для забезпечення валютного співробітництва країн.

3. Створений Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) - міждержавний інвестиційний інститут.

4. Підписана Генеральна угода з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

5. Встановлені правила організації світової торгівлі, валютних, кредитних і фінансових відносин.