Іранська ядерна проблема

Іран є іншою гострою проблемою ядерного нерозповсюдження, урегулювання якої проводять у рамках багатостороннього формату (за участю США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Росії, ЄС, Китаю) переговорів із припинення іранської ядерної програми.

Офіційний Тегеран в обмін на відмову від збагачення урану й вироб­ництва плутонію намагається отримати гарантії СШАщодо відсутнос­ті планів військового усунення керівного режиму Ірану, пом’якшення та подальшого скасування американських санкцій, що негативно впливають на економіку країни, а також безперебійного постачання реакторного палива для об’єктів мирної ядерної енергетики. Мож­на прогнозувати, що й у цьому разі провал будапештських гарантій впливатиме на подальше формування позиції Ірану щодо ядерного нерозповсюдження та його довіру до гарантій західних партнерів, незважаючи на певний прогрес, досягнутий влітку 2015 року.

Логіка керівництва Північної Кореї та Ірану може бути такою: якщо гарантії ядерних держав не працюють для України — європей­ської демократичної країни, добропорядного члена світової спільно­ти, — то вони навряд чи працюватимуть для країн, які в західній рито­риці називають країнами «вісі зла», «ізгоями» та країнами-«паріями».

Наочним прикладом можуть також бути події в Іраку, який у 2003 р. зазнав інтервенції та повалення режиму диктатора G. Хусейна, незва­жаючи на співпрацю країни з МАГАТЕ та дотримання відповідних резолюцій ООН. Аналогічною є ситуація навколо проблеми Лівій­ської програми створення зброї масового знищення. Хоча лідер цієї країни М. Каддафі під міжнародним тиском погодився на припинен­ня програми, це не врятувало його режим від повалення в результаті громадянської війни в країні у 2011 році за підтримки країн-членів НАТО.