Право писане і неписане
На початку розгляду цього питання відзначимо, що римя- ляни розділяли своє право на дві категорії: “ius scriptum” та “ius non scriptum”. Як здогадався читач, ці поняття означають відповідно “писане” і “неписане” право.
Останнє — це звичаї. Під “писаним” правом римляни розуміли не лише прийняті закони, а й інші джерела в письмовій формі. Перелік писаних джерел охоплює: leges, plebiscita, senatus consulta, edicta magis- tratium, constitutiones principum. (Ці поняття далі будуть пояснені.) Названий перелік повторено і в “Інститутах” Юстиніана, незважаючи на те, що після класичного періоду в розвитку римського права його джерелами вважалися лише звичаї та конституції імператорів.Отже, про звичаї. Іх розглядали римляни не лише як пер- шопочаткові джерела їх писаного права, але і як джерела для нового законодавства. Римські юристи вважали звичаї вказівкою на те, які закони хотіли б мати люди. Це приблизно так, як нині в розумних країнах вирішують питання про пішохідні доріжки в новозбудованих міських районах. Власті дивляться на протоптані стежки і саме там прокладають доріжки. В інших країнах (не будемо при цьому показувати пальцем на Україну) доріжки кладуться там, де їх хотіло б бачити начальство, а не населення. Результатом такої “мудрої політики” є вщерть витоптані газони.
Звичаї узагальнювалися в Римі або ж юристами-теорети- ками (вони працювали більш продуктивніше, ніж деякі наші правничі інститути і кафедри), або ж судовою практикою.
Переходимо до писаного права. Для початку розглянемо закони і плебісцити (“leges” і “plebiscita”). Закон вважався актом асамблеї римського народу — Comitia centuriata, Tributa чи Curiata. Як уже було сказано, останній орган згодом втратив реальну владу і виконував, по суті, лише формальні функції.
Плебісцити були рішеннями виключно плебейської асамблеї. Боротьба між патриціями і плебеями закінчилась перемогою останніх у 287 р. до н.е., коли “Закон Гортензія” надав плебісцитам статусу закону.
Римські асамблеї за процедурою прийняття рішень нагадували асамблеї грецьких міст-держав. Громадяни голосували безпосередньо, а не обирали делегатів для прийняття ними рішень. Демократія була прямою. Питання для голосування (rogatio) мав право ставити лише магістрат. Громадяни могли відповідати лише “так” або “ні”. Не допускалася мітингівщина, дебати, доповнення, уточнення тощо. Перед винесенням “roga- tio” на розгляд громадян, магістрат мусив радитися з сенатом. У Римській республіці пізнього періоду не було випадків негативного ставлення до “rogatio”. У радянські часи така політика була відома як “одобрям-с”.
2.4.2.
Еще по теме Право писане і неписане:
- 6. Деление права на писаное и неписаное. Закон как источник РП в республ период.
- Книги Священного Писания как источники права
- § 1. Священные писания ислама в формировании основ правового регулирования финансовых отношений
- ПРАВО НА ОХОРОНУ ЗДОРОВ’Я ТА ДЕЯКІ ІНШІ СУБ’ЄКТИВНІ ЮРИДИЧНІ ПРАВА (право на свободу об’єднання у громадські організації, право на належні, безпечні і здорові умови праці, державна охорона сім’ї, дитинства, материнства і батьківства, право на соціальний захист, право на освіту, право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування заподіяної шкоди)
- ГРАЖДАНСКОЕ ПРАВО. ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОЕ ПРАВО. СЕМЕЙНОЕ ПРАВО. МЕЖДУНАРОДНОЕ ЧАСТНОЕ ПРАВО ЭФФЕКТИВНОСТЬ ООН В МЕЖДУНАРОДНО-ПРАВОВОМ РЕГУЛИРОВАНИИ МЕЖДУНАРОДНЫХ КОНФЛИКТОВ (НА ПРИМЕРЕ АРАБО-ИЗРАИЛЬСКОГО КОНФЛИКТА)
- Вопрос 66. Материальное и процессуальное право. Публичное и частное право. Международное и национальное право.
- § 42. Общегерманское партикулярное право, имперское право л право отдельных союзных государств (земель).
- § 2. Система римского частного права: право цивильное, право народов, естественное право
- ПРИХОДИН СЕРГЕЙ АЛЕКСАНДРОВИЧ. ПРАВОВОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ ВАЛЮТНЫХ БИРЖ В РОССИИ И ДРУГИХ СТРАНАХ. Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.03 — Гражданское право, предпринимательское право, семейное право, международное частное право. Москва, 2004, 2004
- 6. Право и экономика, право и политика, государство и право.
- § 73. Продолжение: Право и впадение. Право и кажущееся право.
- Абукарова М.У.. Учебное пособие (курс лекций) по дисциплине «Экологическое право» для направления подготовки «Юриспруденция», профилей «Гражданское право», «Уголовное право». - Махачкала: ДГУНХ,2016.- 106с., 2016
- ПІДСУМКОВІ ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДО VII, VIII І IX РОЗДІЛІВ «Сімейне право України», «Житлове право України», «Земельне право України»
- 16. Право и мораль (право как минимум нравственности, право как критерий нравственности, другие подходы)
- 5.2. Право природопользования как вещное право, правомочие собственника, природопользователя
- Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека: Учебник для вузов / Рук. авт. колл, и отв. ред. д.ю.н., проф. Л. М. Энтин. — 2-е изд., пересмотр, и доп. — М.,2007. — 960 с., 2007