Документ № 1 КРИМІНАЛЬНИЙ КОДЕКС ЯПОНІЇ (Закон № 45 від 24 квітня 1907 р. З подальшими змінами за станом на 25 листопада 1997 р.) (витяги)

ЧАСТИНА ПЕРША. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ЗАСТОСУВАННЯ ЧИННОГО ЗАКОНУ Стаття 1. Злочин у межах Японії

Чинний закон застосовується до кожної особи, що скоїла злочин у межах Японії.

Те ж саме стосується будь-якої особи, що скоїла злочин на японському судні чи японському повітряному апараті, що знаходиться поза межами Японії...............................................................................................................................................

РОЗДІЛ 2. ПОКАРАННЯ

Стаття 9. Види покарань

Основними покараннями встановлюються страта, позбавлення волі з примусовою працею, позбавлення волі без примусової праці, штраф, кримінальний арешт і малий штраф; додатковим покаранням встановлюється конфіскація.

Стаття 10. Тяжкість покарань

1. За своєю тяжкістю основні покарання розподіляються в тому порядку, в якому вони зазначені в попередній статті; однак безстрокове позбавлення волі без примусової праці є більш тяжким покаранням, ніж строкове позбавлення волі з примусовою працею, і строкове позбавлення волі без примусової праці є більш тяжким покаранням, ніж строкове позбавлення волі з примусовою працею, якщо максимальний термін, передбачений для першого, удвічі перевищує максимальний термін, передбачений для останнього.

2. При покараннях того самого виду більш тяжким є покарання з великим максимальним терміном або з більшою максимальною сумою; якщо максимальні терміни чи максимальні суми однакові, то більш тяжким вважається покарання з великим мінімальним терміном або з більшою мінімальною сумою.

Стаття 11. Страта

1. Страта приводиться у виконання у в’язниці шляхом повішення.

2. Засуджений до страти до приведення покарання у виконання утримується у в’ язниці.

Стаття 12. Позбавлення волі з примусовою працею

1. Позбавлення волі з примусовою працею встановлюється безстрокове і строкове; строкове позбавлення волі з примусовою працею встановлюється на термін від 1 місяця до 15 років.

2. Позбавлення волі з примусовою працею полягає в утримуванні у в’язниці й виконанні примусової праці.

Стаття 13. Позбавлення волі без примусової праці

1. Позбавлення волі без примусової праці встановлюється безстрокове і строкове; строкове позбавлення волі без примусової праці встановлюється на термін від одного місяця до 15 років.

Стаття 14. Межі посилення й пом’якшення

При посиленні покарання у вигляді термінового позбавлення волі з примусовою працею або без неї термін покарання може бути подовжений до 20 років; у разі ж пом’якшення він може бути скорочений до терміну менше одного місяця.

Стаття 15. Штраф

Штраф становить від 10 тисяч йєн і більше, однак у разі у пом’якшення покарання він може бути скорочений до менш як 10 тисяч йєн.

Стаття 16. Кримінальний арешт

Кримінальний арешт встановлюється на термін від одного дня до 30 днів і полягає в утримуванні в арештному будинку.

Стаття 17. Малий штраф

Малий штраф встановлюється в сумі від 1 тисячі йєн до 10 тисяч йєн.

Стаття 18. Утримування в робітному будинку нездатних повністю внести штраф або малий штраф

1. Той, хто не може цілком сплатити штраф, піддається утримуванню в робітному будинку на термін від одного дня до двох років.

2. Той, хто не може цілком сплатити малий штраф, піддається утримуванню в робітному будинку на термін від одного дня до 30 днів.

3. Якщо призначені разом кілька штрафів або разом штраф і малий штраф, то термін утримування за несплату не повинен перевищувати трьох років. Якщо разом призначені кілька малих штрафів, то термін утримування не повинен перевищувати 60 днів.

6. Якщо особа, засуджена до штрафу або малого штрафу, сплачує його частково, утримування в робітному будинку скорочується на число днів, що відповідає цій сумі, з огляду на співвідношення між загальною сумою штрафу або малого штрафу й числом днів утримування за вироком.

7. Якщо під час виконання утримування за несплату частина штрафу або малого штрафу виплачується, число днів, що залишається, скорочується у співвідношенні, зазначеному в попередній частині.

8. Не може стягуватися сума, менша, ніж відповідна одному дню утримування за несплату.

Стаття 19. Конфіскація

1. Нижчепойменовані предмети можуть бути конфісковані:

1) предмет, що є елементом скоєння злочину;

2) предмет, що був використаний при скоєнні злочину чи призначався для цього;

3) предмет, що з’явився в результаті злочину або був отриманий на підставі злочину, або був отриманий як винагорода за злочин.

2. Конфіскація можлива, якщо предмет не належить іншій, крім злочинця, особі; однак цей предмет може бути конфіскований, навіть якщо він належить іншій, крім злочинця, особі, якщо інша, крім злочинця, особа одержала цей предмет після злочину, будучи поінформованою про його характер.

Стаття 20. Злочини, за які неможливе призначення конфіскації

Конфіскація не може призначатися за злочин, що тягне тільки кримінальний арешт або малий штраф, якщо це не передбачено спеціальними положеннями; однак це не відноситься до конфіскації предмета, названого в п. 1 ч. 1 ст. 19.

Стаття 21. Зарахування перебування в попередньому ув’язненні

Число днів, проведених у попередньому ув’язненні, може бути цілком або частково зараховане в термін самого покарання.

РОЗДІЛ 5. УМОВНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ З В’ЯЗНИЦІ

Стаття 28. Умови умовного звільнення з в’язниці

Якщо особа, засуджена до позбавлення волі з примусовою працею або без неї, виявляє справжнє виправлення, адміністративна влада своїм рішенням може дозволити їй умовне звільнення з в’ язниці після того, як вона відбула третину терміну при терміновому покаранні або 10 років — при безстроковому.

РОЗДІЛ 6. ДАВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ Й ПОГАШЕННЯ ВІДБУТОГО ПОКАРАННЯ

Стаття 31. Дія давності

Особа, засуджена до покарання, залежно від давності може бути звільнена від його виконання.

Стаття 32. Терміни давності

Давність минає повністю, коли покарання не виконане протягом будь якого з наведених нижче термінів після того, як вирок став остаточним:

1. Страта — протягом 30 років.

2.

3. Строкове позбавлення волі з примусовою працею або без неї — протягом 15 років, якщо термін покарання становить від 10 років і більше; протягом 10 років, якщо термін покарання складає від трьох років і більше; і протягом п’яти років, якщо термін покарання складає менше трьох років.

4. Штраф — протягом трьох років.

5. Кримінальний арешт, малий штраф і конфіскація — протягом одного року.

Стаття 34-ІІ. Погашення відбутого покарання

1. Вирок до покарання втрачає силу, якщо особа відбула позбавлення волі без примусової праці або більш тяжке покарання, або їй було надане звільнення від відбуття покарання й після цього минуло 10 років, протягом яких ця особа не була засуджена до штрафу або більш тяжкого покарання. Також якщо було цілком виконане призначене особі покарання у вигляді штрафу чи більш м’яке покарання або їй було надане звільнення від виконання покарання й після цього минуло п’ять років, протягом яких ця особа не була засуджена до штрафу чи більш тяжкого покарання.

2. Вирок про визнання винною зі звільненням від покарання втрачає силу, якщо особа була визнана винною у злочині зі звільненням від покарання й після того, як вирок про це став остаточним, минуло два роки, протягом яких ця особа не була засуджена до штрафу або більш тяжкого покарання.

РОЗДІЛ 7. НЕУТВОРЕННЯ СКЛАДУ ЗЛОЧИНУ.

ПОМ’ЯКШЕННЯ ПОКАРАННЯ І ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ

Стаття 35. Дії відповідно до законодавства або у здійсненні правомірного заняття

Дія, виконана відповідно до законодавства або в здійснення правомірного заняття, некарана.

Стаття 36. Правомірна оборона та перевищення її меж

1. Дія, що неминуче необхідна для того, або захистити себе або іншу особу від безпосередньої загрози неправомірного нанесення збитку якому-небудь праву, некарана.

2. Покарання за дію, що перевищує межі оборони, залежно від обставин може бути пом’якшене або ця особа може бути звільнена від покарання.

Стаття 37. Украй необхідні дії для запобігання небезпеки й перевищення її меж (необхідна оборона)

1. Дія, неминуче необхідна для того, щоб відвернути від себе або іншої особи наявну небезпеку для життя, здоров’я, волі або майна, некарана лише тоді, коли якщо збиток, котрий виник у результаті цієї дії, не перевищує ступінь збитку, що відвертається; однак якщо ця межа була перевищена, то залежно від обставин покарання може бути пом’якшене чи ця особа може бути звільнена від покарання.

2. Положення попередньої частини не застосовуються щодо тієї особи, на якій лежить спеціальний борг у силу виду її занять.

Стаття 38. Умисел, необережність, помилка

1. Некарана дія, скоєна при відсутності умислу скоїти злочин; однак це не стосується випадків, коли закон містить спеціальні положення.

2. Якщо особа під час скоєння злочину не знала, що скоює злочин більш тяжкий, ніж той, який вона, на її думку, скоює, до неї не можуть застосовуватися заходи, відповідні скоєному нею в дійсності більш тяжкому злочину.

3. Відсутність умислу скоїти злочин не може утворюватися через незнання закону; однак залежно від обставин можливе пом’якшення покарання.

Стаття 39. Психічна ненормальність і слабоумство

1. Дія, вчинена психічно ненормальним, некарана.

2. Покарання за дію, вчинену людиною, хворою на слабоумство, підлягає пом’якшенню.

Стаття 41. Недосягнення віку, за який настає кримінальна відповідальність

Дія, вчинена особою, котра не досягла віку 14 років, некарана.

Стаття 42. Явка з повинною й зізнання у скоєному злочині

1. Покарання особи, яка, скоївши злочин, з’ явилася з повинною до того, як була виявлена владою, може бути пом’якшене.

РОЗДІЛ 12. ПОМ’ЯКШЕННЯ ПОКАРАННЯ ЗА ПОМ’ЯКШУВАЛЬНИМИ ОБСТАВИНАМИ

Стаття 66. Пом’якшення покарання за пом’якшувальними обставинами

Якщо в обставинах злочину наявні пом’якшувальні моменти, що потребують урахування та свідчать на користь особи, котра скоїла злочин, покарання може бути пом’якшене з урахуванням пом’якшувальних обставин.

Стаття 67. Посилення або пом’якшення покарання в силу закону та пом’якшення за пом’якшувальними обставинами

Навіть у тому випадку, коли покарання підлягає посиленню або пом’ якшенню відповідно до закону, може мати місце пом’якшення покарання за пом’якшувальними обставинами.

РОЗДІЛ13. ПРАВИЛА ПОСИЛЕННЯ ТА ПОМ’ЯКШЕННЯ ПОКАРАНЬ

Стаття 68. Спосіб пом’якшення відповідно до закону

Якщо наявна одна чи більше передбачених законом підстав для пом’якшення покарання, то підлягають застосуванню такі правила:

1. Якщо має бути пом’якшене покарання стратою, воно пом’якшується призначенням позбавлення волі з примусовою працею чи без неї безстроково чи на термін не коротший 10 років.

2. Якщо має бути пом’якшене безстрокове позбавлення волі з примусовою працею чи без неї, воно пом’якшується призначенням позбавлення волі з примусовою працею чи без неї на термін не коротший семи років.

3. Якщо має бути пом’якшене строкове позбавлення волі з примусовою працею чи без неї, термін призначення скорочується наполовину.

4. Якщо має бути пом’якшений штраф, сума його скорочується наполовину.

5. Якщо має бути пом’якшений кримінальний арешт, його максимальний термін скорочується наполовину.

Примітка:

Документ № 1 використаний з: Уголовное законодательство зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии, Японии). Сборник законодательных материалов / Под ред. И. Д. Козочкина. — М.: Зерцало, 1999. — С. 327—346.