Тести для самоконтролю
1. Становий характер японського суспільства сер. ХІХ ст. був представлений такими основними категоріями населення:
1) самураї, селяни, ремісники, торговці;
2) воїни, селяни;
3) селяни, ремісники, торговці.
2. Реставрацію Мейдзі та початок становлення буржуазної держави в Японії пов’язують з подіями:
1) 1868 р., повалення влади сьогуна і початком правління імператора Муцухіто.
2) 1889 р., октроюванням першої японської конституції.
3) 1904—1905 рр., російсько-японською війною.
3. За Конституцією 1889 р., форма правління японської держави була:
1) республікою;
2) дуалістичною монархією;
3) парламентською монархією.
4. Становлення Японії як колоніальної імперії пов’язують з:
1) октроюванням Конституції 1889 р.;
2) анексією Кореї 1910 р., окупацією Маньчжурії 1931 р.;
3) наслідками російсько-японської війни 1904—1905 рр.
5. Встановлення в 1940 р., в Японії режиму диктатури фашистсько-нацистського типу було здійснено:
1) шляхом державного перевороту;
2) шляхом створення «нової політичної структури»;
3) шляхом перебудови державного апарату.
6. За Конституцією 1947 р., Японія стала:
1) дуалістичною монархією;
2) державою з парламентсько-монархічною формою державного правління;
3) республікою.
7. Зразком для Основного закону Японії 1889 р. послужила:
1) Конституція Німеччини 1871 р.;
2) Конституція Прусії 1850 р.;
3) Конституція Франції 1791 р.
8. Конституційне закріплення утворення Китайської Народної республіки було здійснено:
1) 1 жовтня 1949 р.;
2) 13 січня 1953 р.;
3) 20 вересня 1954 р.
9. Чинна Конституція КНР була прийнята:
1) 1954 р.;
2) 1978 р.;
3) 1982 р.
10. Базовими принципами модернізації сучасного Китаю є:
1) демократизм, конфуціанство, капіталізм,
2) маоїзм, конфуціанство, капіталізм;
3) соціалізм, конфуціанство, капіталізм.
11. Загальною рисою форми правління «нафтових» монархій Близького Сходу є:
1) її абсолютистський характер;
2) її ідеологічне спрямування як теократичної монархії;
3) її світський характер.
12. Становлення сучасної іранської державності пов’язано з:
1) запровадженням конституційно-монархічної форми державного правління у 1906—1907 рр.;
2) прийняттям Конституції Ісламської Республіки Іран в грудні 1979 р.;
3) перейменуванням Персії в Іран 1936 р.
13. Проголошення Іраку як незалежної держави з конституційно-монархічною формою правління відбулося:
1) 1930 р.;
2) 1932 р.;
3) 1958 р.
14. Конституційне закріплення республіканської форми правління в Іраку здійснено:
1) 1932 р.;
2) 1958 р.;
3) 1970 р.
15. Вперше в мусульмансько-східній традиції ідея громадянської рівності та забезпечення природних прав людини знайшла відображення в:
1) Конституції Ісламської Республіки Іран 1979 р.;
2) Конституції Іраку 1970 р.;
3) Державному маніфесті «Гюльханейський хатт-і-шериф» Османської імперії 1839 р.
16. За Конституцією 1876 р., форму державного правління Туреччини можна визначити як:
1) конституційну (дуалістичну) монархію;
2) республіку;
3) теократичну монархію.
17. Республіканська форма правління в Туреччині була закріплена:
1) 1908 р.;
2) 1923 р.;
3) 1924 р.
18. За Конституцією 1982 р., форма правління сучасної турецької держави визначається як:
1) парламентська монархія;
2) парламентська республіка;
3) президентська республіка.
19. Починаючи з епохи Мейдзі й до цього часу, в розвитку японського права проявилася:
1) всеохоплююча вестернізація;
2) максимальне збереження традиційного у національному праві;
3) вестернізація, збереження традиційного у національному праві.
20. Цивільний кодекс Японії 1898 р. складався під значним впливом:
1) ЦК Франції 1804 р.;
2) Австрійського Цивільного уложення 1811 р.;
3) Німецького Цивільного уложення 1896 р.
21. Кримінальне законодавство Японії кінця ХІХ — початку ХХ ст.ст.
складалося під впливом:1) англійського буржуазного права;
2) французького буржуазного права;
3) німецького буржуазного права.
22. Розвиток китайського права в 1911—1949 рр. характеризувався:
1) всеохоплюючою вестернізацією;
2) максимальним збереженням традиційного у національному праві;
3) вестернізацією, збереженням традиційного у національному праві.
23. Першою кодифікацією мусульманського права в галузі сімейно-шлюбних відносин і спадкування вважається:
1) іранський Цивільний кодекс 1927—1935 рр.;
2) турецький Цивільний кодекс 1870 р.;
3) єгипетський та алжирський кодекси персонального статусу.
24. Засади сучасного цивільного права Туреччини формувалися під впливом:
1) французького цивільного законодавства;
2) німецького цивільного законодавства;
3) швейцарського цивільного законодавства.
25. Традиціоналізм у розвитку японського буржуазного права проявився у:
1) збереженні доктрини конфуціанства;
2) посиленні індивідуалізму;
3) консервуванні правових норм феодального походження.
26. Батьком модернізації Китайської народної республіки вважається:
1) Ден Сяопін;
2) Мао Цзедун;
3) Чан Кайші.
