Військове будівництво

Чи ис найвагомішим досягнсішям у процесі державотворення ЗУНР вважають розбудову власних збройних сил, необхідність створення яких об’єктивно зумовлювалася нсснримтлнвою ;ця Республіки гсополїгичпою ситуацісю.

Вже з перших днів проголошення держави військове будівництво в Республіці мало характер спрямованого на захист національної державності стихійного народного руху, початок якому поклав патріотичний заклик УН Ради до українців стати на захистрідного краю (1 листопада 1918 p.). У відозві УН Ради «Під зброю» (5 листопада 1918 p.) обгрунтовувалася необхідність створення власної армії, містився заклик до українців добровільно записуватисядо української армії. Зрештою, на місцях керівництвом військових повітових команд, а нерідко з власної ініціативи колишніх січових стрільців, старшин і підстаршин австрійської армії, на добровіїї- них засадах формувалися бойові підрозділи, що найчастіше іменувалися за назвою міста чи села, де вони виникали (Хирів, Щнрець. Рудки, Яворів, Угнів. Золочів, також Північ, Схід) або за іменами своїх командирів (наприклад, група Бізанца чи Кравса). Найчастіше такі бойові загони створювалися в умовах безпосередньої польської загрози захоплення міста, залізничного шляху чи іювоі. вигіднішої позиціїдля фронтової лінії (C. Макарчук). Як свідчать документи і сучасники тих подій, майже все студентство, учіаі старших класів гімназій, шкіл, робітники і селяни в масовому порядку вступали добровольцями до армії (Б. Тшцик). Населення постачало військо харчами, взуттям, медикаментами тощо.

Правовою основою побудови регулярної армії ЗУНР - Ущ^т