Особливості державотворення в Україні періоду Дирєкторії УНР

Період влади Директорії був найбільш тривалим і, можливо, найскладнішим в історії української національної державності 1917-1921 pp. Цей час збігся з вирішальними подіями на території колишньої Російської імперії, створенням Версальської міжнародно-правової системи, а отже, з процесами мнрного врегулюванш Європі, які безпосередньо або ж опосередковано стосувалися України, ускладнювали перебіг військово-політичної ситуації в Україні, а в підсумку - процес державного будівництва.

У результаті приходу до влади Директорії була відновлена попередня назва держави (УНР) і форма державного устрою (республіканська). Хоча, як слушно зауважують дослідники (О. і M Kom- пеики сам факт відновлення УНР не був офіційно проголошений Директорією, а читався з її повної назви - «Директорії Укрою- ської Нородпої Республіки». Ha відміну від Центральної Ради і Гетьманату, які спиралися на певні програми. Директорія керувалася більше загальними гаслами.

Період перебування Директорії при владі був часом її злетів і падінь. Перші тижні владарювання Директорії були водночас іпе ріодом її найвищого тріумфу. Ha початку грудня 1918 p. армія VHf контролювала майже всю територію України, було чимало зроблено з точки зору розбудови основних засад державного ладу й су спільио-економічної політики. Лише наприкінці 1918 — в перші* половині січня 1919 p. нова влада видала 16 законів: про місцек врядування, Генеральний суд, землю, скасування гетьманських s конів, державну українську мову, призов молоді до війська, M^areP¹ альну' допомогу вчителям, автокефалію української православно¹ церкви тощо. Проте вже через півтора місяця, коли армія УНР³'¹-' шена була під ударами збройних формувань радянської (більшов*¹ цькоі) Pocii залишити українську столицю, виявилися певні ознаН занепаду Директорії. Умовно з цього моменту (О. Боїіко) для неір