§ 2. Поняття і види цінних паперів

В умовах ринкових відносин особливого значення набуває такий особливий вид майна, як цінні папери.

Застосування цінного папера як особливого документа і засвід­чення ним майна, наділення його спеціальним правовим режимом відноситься до епохи раннього середньовіччя.

У законодавстві сформульовано поняття цінного папера: у ст. З Закону України «Про цінні папери і фондовий ринок» визначено, що цінні папери - це документи встановленої форми з відповід­ними реквізитами, що посвідчують грошові та інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), та власника й передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають з цих документів, іншим особам. Згідно з п. 1 ст. 163 ГК України суб'єкти господарювання в межах своєї компетенції та відповідно до встановленого законом порядку, можуть випускати та реалізо­вувати цінні папери, а також цінні папери, придбані іншими суб'єктами господарювання.

Слід виділити такі ознаки цінного папера.

1. Цінний папір має документальний характер, тобто є докумен­том офіційного характеру, виконаний за встановленою формою, що містить необхідний мінімум відомостей певного характеру (реквізи­ти), за істинність яких особа - укладач документа несе встановлену законом відповідальність. Додержання встановленої форми засвід­чення прав, пов'язаних з цінними паперами, передбачає дотримання всіма учасниками фондового ринку приписаних норм і правил.

2. Цінний папір засвідчує грошове або інше майнове право.

3. Реалізація втіленого в цінному папері права можлива тільки у разі пред’явлення оригіналу документа, що означає зв'язок ви­раженого в папері права з самим документом.

4. Передача втіленого в папері майнового права допускається тільки за умови його передачі.

5. Відмова від виконання зобов’язання, вираженого цінним па­пером, можлива, якщо доведено недобросовісність держателя або у разі виявлення підроблення цінного папера.

У сучасному економічному механізмі цінні папери виконують різні функції: вони є регулятором суспільного відтворення, забез­печуючи прилив капіталу в одні галузі та відтік капіталу до інших. Цінні папери є знаряддям мобілізації коштів інвесторів. У розви­нутих країнах значна частина вільного капіталу вкладається без­посередньо в купівлю цінних паперів, які виражають інформацій­ну функцію та свідчать про стан економіки. Падіння курсу цінних паперів свідчить про погіршення економічної кон’юнктури, а ста­білізація курсу або підвищення - про нормальний економічний стан країн. Крім того, за допомогою цінних паперів здійснюється конт­роль над економікою і економічними процесами в рамках як макро-, так і мікроекономіки. Економічна ситуація в країні впливає на курси цінних паперів, а ті у свою чергу - на функціонування економіки.

Цінні папери за формою випуску можуть бути іменними, ордер­ними або на пред’явника. Іменним цінним папером визнається до­кумент, в якому для засвідчення прав власника вказується його ім’я, тобто власник такого цінного папера отримує всі виражені в ньому права за умови, що його ім’я вказано в самому папері. Для іменних акцій необхідно ще внесення імені власника в книгу реєст­рації акцій, що ведеться товариством. Іменні цінні папери, якщо ін­ше не передбачено законом або в них спеціально не вказано, що во­ни не підлягають передачі, передаються шляхом певного індоса­менту (передавальним надписом, який засвідчує перехід прав за цінним папером до іншої особи).

Цінним папером на пред’явника визнається документ, для за­свідчення прав власника якого достатньо лише пред’явлення цін­ного папера.

Цінні папери на пред’явника обертаються вільно і можуть бути використані для розрахунків, а також як застава для забезпечення

платежів і кредитів. Спадкоємність цінних паперів передбачено згідно з цивільним законодавством України.

Відповідно до п. 2 ст. З Закону України «Про цінні папери та фон­довий ринок» цінні папери за порядком їх розміщення поділя­ються на емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери - цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межах од­ного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобо­в’язання (емітент).

До емісійних цінних паперів належать: акції, облігації підпри­ємств, облігації місцевих позик, державні облігації України, іпо­течні сертифікати, іпотечні облігації, казначейські зобов’язання України, сертифікати фондів операцій з нерухомістю, інвестиційні сертифікати.

Цінні папери, що не належать до емісійних цінних паперів відповідно до цього Закону, можуть бути визначені такими Дер­жавною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщо це не суперечить спеціальним законам про ці групи або види цінних паперів.

В Україні у цивільному обігу можуть перебувати такі групи цінних паперів:

-пайові цінні папери, що посвідчують участь їх власника у статному капіталі (крім інвестиційних сертифікатів), надають йому право на участь в управлінні емітентом і отримання частини прибутку, зокрема, у виді дивідендів, та частини майна у разі лік­відації емітента. До пайових цінних паперів належать: акції, інвес­тиційні сертифікати;

- боргові цінні папери, що посвідчують відносини позики і пе­редбачають зобов’язання емітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов’язання. До боргових цінних паперів належать: облігації підприємств, державні облігації України, облі­гації місцевих позик, казначейські зобов’язання України,, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі;

- іпотечні цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям та які посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.

- приватизаційні цінні папери, що посвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частини майна держав­них підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду;

- похідні цінні папери, механізми випуску та обігу яких пов’я­заний із правом на придбання чи продаж протягом строку, встано­вленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) то­варних ресурсів;

- товаророзпорядчі цінні папери, що надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, указаним у цих документах.

Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» мо­жуть визначатися інші групи та види цінних паперів та порядок їхнього обігу. Регулювання діяльності з цінними паперами та встановлення правил і нормативів щодо їхнього обігу здійснюєть­ся Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Розгляньмо суть окремих видів цінних паперів.

Акція - іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника, що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частини майна акціонерного това­риства у разі його ліквідації, право на управління акціонерним това­риством, а також немайнові права, передбачені ЦК України.

Емітентом акцій є тільки акціонерне товариство. Акція має но­мінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальна вартість не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акціонерне товариство розміщує іменні акції, а також товариство акції таких типів - прості та привілейовані. Прості акції надають їх власникам право на отримання частини прибутку акціонерного това­риства у вигляді дивідендів, на участь в управлінні цим товариством, на отримання частини майна акціонерного товариства, у разі його ліквідації та інші права. Прості акції надають їх власникам однакові права, ці акції не підлягають конвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерного товариства.

Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді девідендів та на отримання час­тини майна цього товариства у разі його ліквідації, а також нада­ють права участі в управлінні акціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, який регулює питання створен­ня діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціонерне товариство розміщує привілейовані акції різних класів, якщо така можливість передбачена його статутом. Залежно від умов розміщення привілейовані акції певних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акції інших

класів. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціо­нерного товариства не може перевищувати 25 відсотків. Реєстра­цію випуску акцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку.

Облігація - цінний папір, що посвідчує внесення його власни­ком грошей, визначає відносини позики між власником облігації та емітентом, підтверджує зобов’язання емітента повернути влас­никові облігації її номінальну вартість у передбачений умовами розміщення облігацій строк та виплатити дохід за облігацією, як­що інше не передбачено умовами розміщення. Облігації розміщу­ються у документарній або бездокументарній формі. Облігації можуть бути відсоткові, цільові та дисконтні. Відсоткові облігації - облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів, цільові облігації,- облігації, виконання зобов’язань за якими до­зволяється товарами та/або послугами відповідно до вимог, вста­новлених умовами розміщення таких облігацій. Дисконтні обліга­ції розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальна вартість. Погашення облігацій може здійснюватися грошима або майном відповідно до умов розміщення облігацій. Облігації можуть випус­катися іменними та на пред’явника. Обіг облігацій дозволяється після реєстрації Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення облігацій та видачі свідо­цтва про реєстрацію випуску облігацій.

Казначейське зобов’язання України - вид державних цінних паперів, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України.

Казначейські зобов’язання України розміщуються у докумен­тарній або бездокументарній формі, можуть бути іменними або на пред’явника, випускаються довгострокові (понад 5 років), середньо- строкові (від одного до п’яти років), короткострокові (до одного року).

Емітентом казначейських зобов’язань України виступає держа­ва в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету

Міністрів України. Емісія казначейських зобов’язань України ста­новить частину бюджетного процесу і не підлягає регулюванню Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщуєть­ся інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвід­чує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестицій­ному фонді.

Інвестиційні сертифікати можуть надавати його власнику пра­во та отримання доходу у вигляді дивідендів. Дивіденди за інвес­тиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційних фондів не нараховуються і не сплачуються. Строк розміщення цих сертифікатів не обмежується.

Ощадний (депозитний) сертифікат - цінний папір, який підтвер­джує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сер­тифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суму вкла­ду та процентів у встановлених сертифікатом, у банку, який його ви­дав. Ощадні (депозитні) сертифікати розміщуються на певний строк (під відсотки, передбачені умовами їх розміщення). Вони можуть бу­ти іменними або на пред’явника. Іменні ощадні сертифікати розмі­щуються у бездокументарній формі, а на пред’явника - у докумен­тарній. Доход за ощадними сертифікатами виплачується під час пред’явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати.

Вексель - цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зо­бов’язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселе­держателю). Векселі можуть бути прості або переказні та існують виключно у документарній формі. Особливості видачі та обігу вексе­лів, здійснення операцій з векселями, погашення вексельних зо­бов’язань та стягнення за векселями визначаються законом^[XLIV].

Іпотечні цінні папери. До іпотечних цінних паперів віднесені:

а) іпотечні облігації. Відповідно до Закону України від 12 грудня 2005 р. «Про іпотечні облігації» до іменних цінних паперів віднесено іпотечні облігації, а саме облігації» виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям у порядку, визначеному зазначеним законом. Видами іпотечних облігацій є звичайні іпотечні облігації та структуровані іпотечні облігації:

б) іпотечні сертифікати;

в) заставні;

г) сертифікати ФОН; (сертифікати фондів операцій з нерухо­мості).

Згідно із Законом України від 5 червня 2003 р. «Про іпотеку» до цінних паперів також належать «заставні, іпотечні цінні папери».

У ст. 20 зазначеного Закону визначено, що заставна - це бор­говий цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання основного зобов’язання, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі не­виконання основного зобов’язання - право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформляється, якщо її випуск передба­чено іпотечним договором.

Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шля­хом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної має ті ж права, що мав іпотекодержатель згідно з договором, яким обумов­лено основне зобов’язання, та іпотечним договором, на підставі якого було оформлено заставну.

Заставна не може видаватися, якщо іпотекою забезпечене гро­шове зобов’язання, суму боргу за яким на момент укладення іпо­течного договору не визначено, і яке не містить критеріїв, що дають змогу визначити цю суму на конкретний момент.

Заставна підлягає державній реєстрації у встановленому зако­ном порядку разом з державною реєстрацією обтяження відповід­ного нерухомого майна іпотекою. Після реєстрації випуску застав­ної її оригінал передається іпотекодержателю.

Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, встановленої Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформ­лення заставної.

У ст. 21 Закону України «Про іпотеку» передбачено реквізити, які обов’язково мають бути у заставній. Заставна підписується іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодав- ця. Іпотекодавець, боржник - юридичні особи засвідчують підпис уповноваженої особи печаткою.

Заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних папе­рів - іпотечних облігацій і іпотечних сертифікатів. Емітентом іпо­течних цінних паперів можуть бути банки та інші фінансові уста­нови, які мають право на провадження такого виду діяльності згідно 244 із законом. Порядок випуску та обігу іпотечних цінних паперів встановлено законом.

Приватизаційні цінні папери - цс особливий вид державних цінних паперів, що посвідчують право власника на безоплатне одержання в процесі приватизації частки майна державних під­приємств, державного житлового фонду, земельного фонду. При­ватизаційні папери можуть бути лише іменними. Статтею 5 За­кону України від 6 березня 1992 р. «Про приватизаційні папери» визначено особливі умови використання та обігу приватизаійних паперів, а саме: приватизаційні папери вільному обігу не підля­гають, а їх продаж або відчуження іншим способом є недійсним; дивіденти або відсотки з них не нараховуються; приватизаційні папери не можуть бути використані для здійснення розрахунків, а також як застава для забезпечення платежів або кредитів; уго­ди, укладені з використанням приватизаційних паперів для цілей, не передбачених Законом України «Про приватизаційні папери», є недійсними. Приватизаційні папери, придбані з порушенням порядку їх видачі та обігу, вважаються недійсними, а особи, які порушили ці правила, несуть відповідальність згідно із Законами України.

Похідні цінні папери - цінні папери, механізм випуску та обі­гу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансо­вих та/або товарних ресурсів.

Товаророзпорядчі цінні папери - цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Законом можуть визначатися також інші групи та види цінних паперів та порядок їх обігу.

Крім вищеназваної класифікації цінних паперів за цільовим призначенням та способом передачі існують такі види цінних па­перів, що різняться:

- за змістом втіленого в цінних паперах права вимоги - гро­шові та товарні цінні папери. До грошових паперів належать облі­гації, векселі. До товарних, що закріплюють права власника, нале­жать коносаменти;

- за особою боржника - державні та приватних осіб (фізичних та юридичних осіб);

- за можливістю та формою отримання прибутку - цінні па­пери з прибутком у вигляді дивідендів, належного відсотка за депозитами, дисконту (різниця між номіналом цінного папера і його біржовим курсом) і цінні папери, що не приносять при­бутку;

- за підставами видачі - абстрактні, що не містять вказівки на підставу видачі, та казуальні, що містять таку вказівку, як реквізит. Як товар на світових РЦП розглядаються похідні цінних паперів: варранти, опціони, фінансові ф’ючерси та ін.;

- за формою існування поділяються на документарні та без- документарні.

Документарна форма цінного папера - це сертифікат цінних паперів, що містять реквізити відповідного виду цінних паперів певної емісії, дані про кількість цінних паперів та засвідчує сукуп­ність прав, наданих цими цінними паперами.

Бездокументарна форма цінного папера становить здійснений зберігачем обліковий запис, який є підтвердженням права власно­сті на цінний папір. Форма випуску цінних паперів визначається за рішенням емітента про випуск цінних паперів, затверджується Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку при ре­єстрації випуску.

На практиці з метою функціонування РЦП збільшується обсяг випуску цінних паперів та з’являються їхні нові види, що вплива­ють на розвиток фондового ринку і функціонування економіки держави.