§ 4. Відповідальність за правопорушення на ринку цінних паперів

Відповідальність за правопорушення на РЦП грунтується на загальнотеоретичних засадах, однак має деяку специфіку, що сто­сується відповідальності в господарському праві (накладення штрафів на юридичних осіб, застосування специфічних санкцій, відшкодування збитків за рахунок коштів держави).

До юридичних осіб Державна комісія з цінних паперів та фон­дового ринку застосовують фінансові санкції за такі правопору­шення: розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку; здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійс­нення такої діяльності; ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяль­ність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації; несвоєчасне надання інформації інвес­торам в цінні папери на їх письмовий запит; неопублікування, опублікування не в повному обсязі інформації та/або опублікуван­ня недостовірної інформації, невиконання або несвоєчасне вико­нання рішень ДКЦПФР або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб ДКЦПФР щодо усунення порушень законо-

давства на ринку цінних паперів та ін.

а) господарсько-правова;

б) адміністративна;

в) фінансова;

г) кримінальна.

Найширшу сферу застосування має господарсько-правова від­повідальність, яка застосовується у формі відшкодування збитків учаснику РЦП, права якого порушені. Крім цього - застосування штрафів та оперативно-господарських санкцій до правопорушників.

Конкретні види правопорушень на РЦП безпосередньо перед­бачені нормами права, однак можуть передбачатися і в договорах, наприклад, у купівлі-продажі учасниками цінних паперів. Під час укладення договорів сторони докладно передбачають всі умови договірних зобов’язань і можливі негативні наслідки для правопо­рушника. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державне ре­гулювання ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України накладає на юридич­них осіб штраф за:

- випуск в обіг та розміщення незареєстрованих цінних папе­рів - у розмірі до 10 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або в розмірі до 150% одержаного прибутку (надхо­джень), одержаних в результаті цих дій;

- діяльність на РЦП без спеціального дозволу (ліцензії), одер­жання якого передбачено чинним законодавством - у розмірі до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недо­стовірної інформації - у розмірі до 1000 неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян;

- ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпоря­джень, рішень про усунення порушень чинного законодавства щодо цінних паперів - у розмірі до 500 неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондово­го ринку України про накладення штрафу може бути оскаржено в суді.

Штрафи, накладені Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку України, стягуються в судовому порядку.

Про накладення штрафів на комерційні банки Державна комі­сія з цінних паперів та фондового ринку України інформує НБУ у триденний термін.

Специфічною формою відповідальності суб'єктів господарю­вання, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів, є засто­сування оперативно-господарських санкцій, спрямованих на запо­бігання господарським правопорушенням або зменшення їх нега­тивних наслідків.

Відповідно до пунктів 5, 7, 8, 15, 17 Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку, затвердженого Ука­зом Президента України від 14 лютого 1997 р., Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право застосовувати такі заходи впливу за порушення законодавства про цінні папери і нормативних актів ДКЦПФР:

виносити в разі порушення законодавства про цінні папери, її власних нормативних актів попередження, зупиняти на строк до одного року розміщення (продаж) та обіг цінних паперів того чи іншого емітента, дію виданих нею спеціальних дозволів (ліцензій), анулювати дію таких дозволів (ліцензій);

зупиняти в разі виявлення ознак правопорушення у виді випус­ку в обіг або розміщення не зареєстрованих відповідно до чинного законодавства цінних паперів чи діяльності на ринку цінних папе­рів без спеціального дозволу (ліцензії), всі операції по банківських рахунках відповідної юридичної особи до виконання або скасу­вання в судовому порядку рішення про накладення штрафу, за винятком сплати державного мита з заяв і скарг, що подаються до суду;

у разі порушення фондовою біржею законодавства про цінні папери, статуту та правил фондової біржі зупиняти торгівлю на ній до усунення таких порушень;

накладати на осіб, винних у порушенні вимог законодавства про цінні папери, адміністративні стягнення, а також штрафні та інші санкції аж до анулювання дозволів на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;

зупиняти або припиняти допуск цінних паперів на фондові біржі або торгівлю ними на будь-якій фондовій біржі, зупиняти кліринг та укладення договорів купівлі-продажу на певний строк для захисту інтересів держави, інвесторів.

Право застосовувати до емітентів оперативно-господарські санкції мають також інвестори. Особа, що здійснює передплату чи купує цінні папери до опублікування інформації про зміни в гос­подарській діяльності емітента, які впливають на вартість цінних паперів або розмір доходу за ними, може протягом 15 днів з моменту

публікації цієї інформації розірвати договір в односторонньому порядку.

Поряд з господарсько-правовою відповідальністю чинне зако­нодавство містить і різні норми, що становлять адміністративну та фінансову відповідальність громадян і посадових осіб підпри­ємств, які здійснюють діяльність на РЦП. Відповідальність за по­рушення на РЦП регулюється ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», статтями 163—163““¹¹, 188^:’° КУпАП й «Правилами розгляду справ про правопорушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санк­цій», схвалених рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 25 червня 2007 р.

Згідно з ч. І ст. 11 Закону України «Про державне регулюван­ня ринку цінних паперів в Україні» Державна комісія з цінних па­перів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за:

1) розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в уста­новленому законом порядку - у розмірі від десяти до п’ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмі­рі до ста п’ятдесяти відсотків прибутків (надходжень), одержаних в результаті цих дій;

2) здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціаль­ного дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності,- у розмірі від п’яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

3) ненадання інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної ін­формації,- у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів дохо­дів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від ти­сячі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

4) несвоєчасне надання інформації інвесторам в цінні папери на їх письмовий запит - у розмірі до ста неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від ста до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

5) неопублікування, опублікування не в повному обсязі інфор­мації та/або опублікування недостовірної інформації -

у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- в розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

6) нерозміщення, розміщення не в повному обсязі інформації та/або розміщення недостовірної інформації у загальнодоступній інформаційній базі даних Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

7) неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковува­них мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

8) невиконання або несвоєчасне виконання рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Державної комісії з цін­них паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законо­давства на ринку цінних паперів - у розмірі від тисячі до п'яти ти­сяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За ті самі дії, вчинені повторно протягом року,- у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян;

9) порушення емітентом чи професійним учасником ринку цінних паперів порядку ведення системи реєстру власників імен­них цінних паперів, що призвело до втрати системи реєстру (її частини), а також ухилення від внесення змін або внесення за- відомо недостовірних змін до системи реєстру або до системи депозитарного обліку -

у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мініму­мів доходів громадян;

10) порушення емітентом порядку прийняття рішення про пере­дачу ведення реєстру власників іменних цінних паперів та/або по­рядку передачі ведення реєстру власників іменних цінних паперів - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із зупиненням перереєстрації прав власності на цінні папери такого емітента;

11) маніпулювання цінами під час здійснення операцій з цін­ними паперами - у розмірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків прибутку (надходжень), одержаних у резуль­таті цих дій;

12) незаконне використання інсайдерської інформації - у роз­мірі від десяти до п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або в розмірі до ста п'ятдесяти відсотків при­бутку (надходжень), одержаних у результаті цих дій.

Крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, за­значені у цій статті, Державна комісія з цінних паперів та фондово­го ринку може зупиняти або анулювати ліцензію на право прова­дження професійної діяльності на фондовому ринку, яку було видано такому професійному учаснику фондового ринку.

Крім застосування фінансових санкцій за правопорушення, за­значені у цій статті, Державна комісія з цінних паперів та фондо­вого ринку може анулювати свідоцтво про реєстрацію об'єднання як саморегулівної організації фондового ринку, яке було видано такому об'єднанню».

Адміністративна відповідальність за право порушення на ринку цінних паперів передбачена статтями 163, 163 ⁵-¹¹, 188³⁰ КУпАП. Так, розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску в уста­новленому законом порядку або порушення порядку здійснення емісії цінних паперів, вчинене уповноваженою особою,-

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 163 КУпАП).

У статті 1635 КУпАП («Приховування інформації про діяль­ність емітента») зазначено, що ненадання посадовою особою емітента інвестору в цінні папери (в тому числі акціонеру) на його письмовий запит інформації про діяльність емітента в ме­жах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації -

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вимагання посадовою особою емітента від акціонера, в тому числі який є працівником цього ж підприємства, інформації про те, як він голосував на загальних зборах, або інформації про відчу­ження такою особою своїх акцій - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

Порушення посадовою особою емітента порядку скликання або проведення загальних зборів акціонерного товариства, по­рядку обрання членів органів управління товариства, порядку або строку виплати дивідендів за наявності відповідного рішен­ня загальних зборів - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів гро­мадян.

Дії, передбачені частинами першою - третьою цієї статті, вчи­нені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення,- тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1636 КУпАП («Ненадання документів, що підтвер­джують право власності на цінні папери») встановлено, що не­надання посадовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку, який веде облік прав власності на цінні папери, інвестору в цінні папери документів, що підтверджують його право власності на цінні папери,- тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 163⁷ КУпАП («Діяльність на фондовому рин­ку без ліцензії») здійснення посадовою особою суб'єкта господа­рювання операції з цінними паперами, яка належить до професій­ної діяльності на фондовому ринку, без спеціального дозволу (лі­цензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої операції,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мі­німумів доходів громадян.

Статтею 163^х КУпАП («Маніпулювання цінами під час здій­снення операцій з цінними паперами») передбачено, що непра­вомірний вплив посадової особи, учасника фондового ринку, на ринкову вартість цінних паперів на організаційно оформленому фондовому ринку в інтересах такого учасника або третіх осіб, у результаті чого придбання або продаж цих цінних паперів від-

бувається за іншими цінами, ніж ті, які існували б за відсутності такого неправомірного впливу,- тягне за собою накладення штрафу від ста до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Та сама дія, вчинена групою осіб або особою, яку протягом ро­ку було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене частиною першою цієї статті,- тягне за собою накла­дення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 1639 КУпАП («Незаконне використання інсайдер- ської інформації») передбачено, що незаконне використання інсай- дерської інформації особою, яка нею володіє,- тягне за собою на­кладення штрафу від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатко­вуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із статтею 163 ⁰ КУпАП («Порушення порядку при­йняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних

цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників

іменних цінних паперів») зазначено, що порушення порядку при­йняття рішення про передачу ведення реєстру власників іменних

цінних паперів або порядку передачі ведення реєстру власників

іменних цінних паперів, вчинене посадовою особою емітента,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неопода­тковуваних мінімумів доходів громадян.

Статею 163^і КУпАП («Порушення порядку розкриття інфор­мації на фондовому ринку») передбачено, що несвоєчасне роз­криття інформації на фондовому ринку, вчинене посадовою осо­бою емітента чи професійного учасника фондового ринку,- тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до п'ятдесяти неоподат­ковуваних мінімумів доходів громадян.

Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена осо­бою, яку протягом року було піддано адміністративному стягнен­ню за таке ж порушення,-

тягне за собою накладення штрафу від п'ятдесяти до ста не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Нерозкриття інформації на фондовому ринку, вчинене по­садовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку,—

тягне за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Діяння, передбачене частиною третьою цієї статті, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стяг­ненню за таке ж порушення,- тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Розкриття на фондовому ринку інформації не в повному обсязі або розкриття недостовірної інформації, вчинене посадовою осо­бою емітента або професійного учасника фондового ринку,-

тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, передбачені частиною п'ятою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення,-

тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до тисячі не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян»;

Статтею 188³⁰ КУпАП («Ухилення від виконання або несвоє­часне виконання законних вимог Державної комісії з цінних папе­рів та фондового ринку або її уповноважених осіб») передбачено, що ухилення від виконання або несвоєчасне виконання посадовою особою учасника фондового ринку рішень Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов чи рішень уповноважених осіб Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів - тягне за собою накладення штрафу від п'ятисот до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

Ті самі діяння, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з правопорушень, передба­чених частиною першою цієї статті,- тягнуть за собою накладення штрафу від семисот п'ятдесяти до тисячі неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян.

Протоколи про вчинення правопорушень складаються посадо­вими особами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку у разі виявлення ними відповідних правопорушень.

Адміністративна відповідальність за порушення, пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів, передбачена тоді, коли ці по­рушення за своїм більш серйозним складом не тягнуть відповідно до чинного законодавства кримінальної відповідальності.

Найсуворішим видом юридичної відповідальності за правопо­рушення у сфері обігу цінних паперів є кримінальна відповідаль­ність, яка застосовується до учасників ринку цінних паперів і на-

стає за дії, передбачені статтями 199 (Виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї), 202 (Порушення порядку зайняття гос­подарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг), 223 (Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску), 223 (Підроблення документів, які подаються для реєстрації випуску цінних паперів), 223² (Порушення порядку ведення реєстру влас­ників іменних цінних паперів), 224 (Виготовлення, збут та вико­ристання підроблених недержавних цінних паперів), 232^і (Неза­конне використання інсайдерської інформації), 232“ (Приховуван­ня інформації про діяльність емітента).

Частиною 2 ст. 202 КК України передбачено, що здійснення банківської діяльності, банківських операцій або іншої діяльності з надання фінансових послуг, а також професійної діяльності на ри­нку цінних паперів без набуття статусу фінансової установи чи без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено набут­тя статусу фінансової установи чи одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення зазначених видів діяльності, або з пору­шенням умов ліцензування, якщо це було пов'язано з отриманням доходу у великих розмірах,-

карається штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподатковува­них мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або за­йматися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 223-1 КК України «Підроблення документів, які по­даються для реєстрації випуску цінних паперів» передбачено, що:

«1. Внесення уповноваженою особою в документи, які пода­ються для реєстрації випуску цінних паперів, завідомо неправдивих відомостей, якщо це заподіяло значну матеріальну шкоду інвес­торові в цінні папери,-

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.

Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, вважається значною, якщо вона в двадцять і більше разів перевищує неопо­датковуваний мінімум доходів громадян».

Стаття 223-2 КК України («Порушення порядку ведення ре­єстру власників іменних цінних паперів») встановлює, що:

1. Невнесення службовою особою емітента чи професійного учасника фондового ринку змін або внесення завідомо недосто­вірних змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів або до системи депозитарного обліку, а так само інше порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів, якщо воно призвело до втрати системи реєстру (її частини),-

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох ро­ків, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Статтею 232-2 КК України («Приховування інформації про діяльність емітента») передбачено:

1. Ненадання службовою особою емітента інвестору в цінні папери (у тому числі акціонеру) на його письмовий запит інфор­мації про діяльність емітента в межах, передбачених законом, або надання йому недостовірної інформації, якщо це заподіяло інвес­тору в цінні папери (у тому числі акціонеру) матеріальну шкоду в значному розмірі,-

караються штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Ті самі діяння, вчинені повторно,-

караються штрафом від тисячі до трьох тисяч неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Примітка. У цій статті матеріальна шкода вважається заподія­ною у значному розмірі, якщо її розмір у п'ятсот і більше разів пере­вищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 223 КК України «Розміщення цінних паперів без ре­єстрації їх випуску» передбачає, що:

1. Розміщення уповноваженою особою цінних паперів у знач­них розмірах без реєстрації їх випуску в установленому законом порядку -

карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Примітка. Розміщення цінних паперів вважається у значних розмірах, якщо номінальна вартість таких цінних паперів у два­дцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохо­дів громадян.

Стаття 232-1 КК України («Незаконне використання інсай- дерської інформацією») передбачено:

1. Незаконне використання інсайдерської інформації особою, яка нею володіє, якщо це завдало істотної шкоди,-

карається штрафом від семисот п’ятдесяти до двох тисяч не­оподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням во­лі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

2. Те саме діяння, вчинене повторно, або якщо воно спричини­ло тяжкі наслідки,-

карається штрафом від двох до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Примітка. 1. Істотною шкодою у цій статті, якщо вона поля­гає у заподіянні матеріальних збитків, вважається така шкода, яка в п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

2. Тяжкими наслідками у цій статті, якщо вони полягають у заподіянні матеріальних збитків, вважаються такі, які у тисячу і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Важливе значення має закріплена в законі новела про відпові­дальність Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України та її посадових осіб: у разі порушення ними приписів чинного законодавства вони несуть встановлену відповідальність.

Крім відшкодування збитків за порушення договірних зобов’я­зань, шкода, заподіяна учасникам РЦП неправомірними діями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України у здійсненні контрольних та розпорядчих повноважень, підлягає відшкодуванню в повному обсязі за рахунок держави згідно з чин­ним законодавством.

Застосування різноманітних санкцій за правопорушення РЦП має важливе значення для запобігання правопорушенням у цій сфері та сприятиме зміцненню законності на фондовому ринку.