§ 1. Поняття ринку цінних паперів та його регулювання

Ринок цінних паперів (далі - РЦП) відіграє важливу роль у фі­нансуванні економіки, в реалізації державних цінних паперів, ви­ступаючи найважливішим джерелом додаткового та альтернатив­ного фінансування різних галузей економіки поряд з іншими його джерелами (бюджетом, кредитом, власними коштами підпри­ємств).

Перехід до ринкової економіки, створення сучасної кредитної системи, поява підприємств різних форм власності, випуск цінних паперів сприяли становленню й розвитку РЦП в Україні. Для кра­щого розуміння ролі та місця РЦП у сучасній економіці зупини­мось, насамперед, на економічному понятті цієї категорії. Ринок цінних паперів - це частина ринку позикових капіталів, де здійс­нюються емісія, купівля-продаж цінних паперів та їх перепродаж. Через РЦП (банки, спеціальні кредитно-фінансові установи, фон­дову біржу) акумулюються кошти підприємств, банків, держави і населення, які спрямовуються на виробниче і невиробниче вкла­дення капіталів.

Розрізняють первинний і вторинний ринки ЦІННИХ паперів. Первинний РЦП - це ринок, на якому реалізуються, продаються заново випущені цінні папери емітентом - державою, кредитно- фінансовими установами, підприємствами, компаніями. Первинне розміщення цінних паперів провадиться за підпискою або у формі безпосереднього продажу первинним покупцям.

Вторинний РЦП - це ринок без посередників, на якому здійс­нюються операції купівлі або продажу раніш випущених цінних паперів між особами, які не є первинними кредиторами і пози­чальниками. Організованим вторинним ринком виступає Фондова біржа, яка працює з корпоративними цінними паперами.

Важливого значення для ефективного функціонування РЦП набуває його правове регулювання. В Україні створено нормативну

базу щодо врегулювання РЦП. Фундаментальними інструментами законодавства про РЦП є закони України від 23 лютого 2006 р. «Про цінні папери і фондовий ринок», від ЗО жовтня 1996 р.

22 вересня 1995 р. Верховна Рада України своєю постановою схвалила Концепцію функціонування та розвитку фондового рин­ку України, в якій визначено головну мету - становлення цілісно­го, високоліквідного, ефективного і справедливого РЦП в Україні, регульованого державою та інтегрованого у світові фондові ринки.

Для розв’язання загальних питань РЦП суттєву роль відіграли прийняті законодавчі акти про власність, приватизацію, банки і банківську діяльність, господарські, акціонерні товариства та ін.

У системі нормативного регулювання РЦП важливе місце за­ймають Указ Президента України «Про Положення про Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку» від 15 грудня 2004 р., Розпорядження Президента України від 19 червня 1998 р. «Про за­ходи щодо прискорення розвитку фондового ринку України», Загаль­ні засади функціонування Національного депозитарію України, за­тверджені Указом Президента України від 22 червня 1999 р., Указ Пре­зидента України від 24 листопада 2005 р. «Основні напрями розвитку фондового ринку України на 2005-2010 роки», Указ Пре­зидента України від 25 вересня 2002 р. «Про додаткові заходи щодо вдосконалення діяльності Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» та ін.

Ураховуючи значення вищого органу виконавчої влади для за­безпечення правового регулювання господарської діяльності, Кабінет Міністрів України прийняв низку постанов, якими регла­ментував різні аспекти стосовно РЦП: «Про встановлення плати за видачу дозволу на здійснення діяльності по випуску та обігу цін­них паперів» від 25 жовтня 1991 р.

накладення арешту на цінні папери» від 22 вересня 1999 р. № 1744 та ін.

Важливим напрямом правового регулювання ринку цінних па­перів є видання нормативних актів міністерствами та іншими орга­нами виконавчої влади з питань випуску цінних паперів (наприклад, спільна Інструкція Мінфіну України і НБУ про умови здійснення комерційними банками діяльності щодо випуску та обігу цінних паперів (1991 р.); Положення щодо організації діяльності комерцій­них банків на ринку цінних паперів, затверджене постановою Прав­ління НБУ і рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондо­вого ринку від 18 травня 1999 р. № 104, Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затверджене постановою Правління НБУ від 16 грудня 2002 р. № 508, Положення про депозитарну діяльність Національного банку України, затверджене постановою Правління НБУ від 19 березня 2003 р., Інструкція з бухгалтерського обліку операцій з цінними паперами в банках України, затв. постановою Правління НБУ від 3 жовтня 2005 р. № 358.

Серед джерел, що становлять правову основу РЦП, важливе місце займають нормативні акти, прийняті Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку: Рішення від 26 травня 1998 р. № 60, яким затверджено Положення про ведення реєстрів власни­ків іменних цінних паперів; від 23 червня 2007 р. «Про затвер­дження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавст­ва на ринку цінних паперів та застосування санкцій»; а також рі­шення цієї комісії від 27 січня 1998 р. № 11-а «Про затвердження Положення про розрахунково-клірингову діяльність»; від 11 черв­ня 2002 р. «Про затвердження Положення про порядок реєстрації випуску акцій закритих акціонерних товариств»; від 26 травня 1998 р. № 61 «Про затвердження «Положення про депозитарну діяльність», від 8 липня 2003 р. № 203 «Про затвердження правил проведення перевірок діяльності емітентів та саморегулівних ор­ганізацій на ринку цінних паперів», про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу учасниками ринку цін­них паперів» від 4 жовтня 2005 р.

фондового ринку від 17 лютог о 2009 р. Л° 125, «Про затвердження порядку контролю за дотриманням професійними учасниками фон­дового ринку вимог законодавства про цінні папери» від 17 берез­ня 2009 р. тощо.

Наведені нормативні акти свідчать про створення правової ос­нови ринку цінних паперів у державі, яка покликана встановити правові засади регулювання цієї діяльності та здійснювати контроль за випуском і обігом цінних паперів, сприяти юридичному визна­ченню поняття «ринок цінних паперів». Під РЦП як правовою кате­горією слід розуміти сукупність суспільних відносин, що склада­ються у сфері обміну фінансовими й іншими активами у процесі випуску та здійснення угод із цінними паперами.

З аналізу чинного законодавства про РЦП випливає, що важли­вим, насамперед, є визначення кола суб'єктів цієї специфічної дія­льності. Слід виділити такі види суб’єктів РЦП:

- емітенти - держава, в особі уповноваженого органу, Авто­номна Республіка Крим або міські ради, юридичні особи. Емітенти від свого імені випускають цінні папери і зобов'язуються викону­вати обов'язки, що випливають з умов їх випуску (банки, фінансо­во-кредитні установи, підприємства, компанії);

- інвестори - фізичні або юридичні особи, резиденти і нере­зиденти, які купуватимуть цінні папери від свого імені за свій ра­хунок з метою одержання доходу чи збільшення вартості цінних паперів або набуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів згідно із чинним законодавством; інститути спіль­ного інвестування (різні фонди);

- професійні учасники фондового ринку - суб'єкти госпо­дарської діяльності, що здійснюють професійну діяльність на фон­довому ринку. Це юридичні особи, які діють виключно на підставі ліцензій, виданих ДКЦПФР.

У здійсненні професійної діяльності на РЦП зазначені особи можуть виконувати різні дії, в тому числі виступати емітентами й інвесторами, хоча основним їх завданням є діяльність, що сприяє організації та підтриманню РЦП (консультування, посередницька діяльність, облік цінних паперів, організація торгівлі цінними паперами та ін.). Зазначені особи, які здійснюють професійну діяль­ність на РЦП, зобов'язані додержуватися встановлених чинним законодавством обов'язкових нормативів необхідної кількості влас­них коштів та інших показників і вимог, що обмежують ризики за операціями з цінними паперами.

Законодавство визначає таких професійних учасників, які діють на ринку цінних паперів:

а) зберігані - комерційні банки або торговці цінними папера­ми, які мають дозвіл на зберігання та обслуговування цінних папе­рів і операцій емітентів з цінними паперами на рахунках у цінних паперах, які належать їхнім власникам;

б) депозитарії цінних паперів - юридичні особи, які прово­дять виключно депозитарну діяльність і наділені правом здійсню­вати кліринг та розрахунки за угодами з цінними паперами;

в) реєстратори - юридичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які одержали у встановленому порядку дозвіл на ве­дення реєстрів власників іменних цінних паперів;

г) номінальні утримувачі - депозитарії або зберігані цінних па­перів, які здійснюють діяльність щодо управління цінними паперами;

г) торговці цінними паперами - банки або підприємства, для яких операції з цінними паперами становлять виключний вид їх діяльності.

Усі ці учасники РЦП об'єднуються в спілки професійних учас­ників: організації торговців цінними паперами та саморегулюючі організації учасників фондового ринку.

Саморегулюючі організації професійних учасників фондо­вого ринку - це неприбуткове об'єднання професійних учасни­ків фондового ринку, що провадять професійну діяльність на фон­довому ринку з торгівлі цінними паперами, управління актива­ми інституційних інвесторів, депозитарну діяльність (діяльність реєстраторів та зберігачів), утворене відповідно до критеріїв та вимог, установлених Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

В організаційній структурі РЦП особливе місце займає фон­дова біржа - важливий елемент сучасного економічного механіз­му держави, за допомогою якого відбуваються мобілізація, роз­поділ і перерозподіл капіталу. Фондова біржа - організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється тор­гівля цінними паперами, що можуть вільно продаватися і купува­тися. Фондова біржа створюється без мети отримання прибутку, займається виключно організацією укладання угод купівлі та про-

дажу цінних паперів та їх похідних. Вона не може здійснювати операції з цінними паперами від власного імені та за дорученням клієнтів, а також виконувати функції депозитарію. Саме фондова біржа зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє фор­муванню їх біржового курсу та виконує інші функції, пов'язані з обігом цінних паперів.

Правову основу діяльності фондової біржі становлять Закон України від 23 лютого 2006 р. «Про цінні папери і фондовий ринок», етапі 360-361 ГК України та інші нормативні акти, а та­кож Статут і правила фондової біржі.

Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі акціонерного товариства (крім повного, командитного і то­вариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підпри­ємства об'єднання торгівців цінними паперами (банками, акціонер­ними товариствами), статутний фонд яких сформовано за рахунок виключно іменних акцій, та іншими товариствами, для яких опе­рації з цінними паперами становлять виключний вид їхньої діяль­ності. Засновники біржі повинні мати ліцензію на право проваджен­ня професійної діяльності на фондовому ринку. Фондова біржа на­буває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, вста­новленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (від 15 травня 2003 р.).

Статут і правила фондової біржі затверджуються її вищим орга­ном. У Статуті фондової біржі визначаються: найменування і місце­знаходження фондової біржі; розмір статутного фонду; права та обо­в'язки членів біржі; порядок управління; компетенція і порядок ство­рення керівних органів біржі; порядок і умови застосування санкцій, встановлених біржею; підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі. У Статуті можуть передбачатися інші положення, що стосуються створення і діяльності фондової біржі.

У забезпеченні правового регулювання біржової діяльності важ­ливе місце займають правила фондової біржі, які є локальним нор­мативним актом. Правила фондової біржі, які затверджуються бірже- вою радою та реєструються ДК ЦПФР, регламентують діяльність цієї структури, пов'язані з торгівлею цінними паперами, і перед­бачають види угод, що укладаються на біржі, та порядок торгівлі на ній; перелік цінних паперів, що котируються на біржі; умови їх випуску і порядок передплати; види послуг, що надаються біржею, і розмір плати за них; правила ведення розрахунків на біржі та ін.

Чинним законодавством передбачено особливі умови припи­нення діяльності фондової біржі у тому разі, коли кількість її чле­нів стала меншою ніж 20. Якщо на фондовій біржі залишилося 20 членів, її діяльність припиняється у випадку неприйняття нових членів протягом шести місяців.

Діяльність фондової біржі припиняється в порядку, встанов­леному для припинення господарських товариств, якщо інше не передбачено законом (п. 2 ст. 361 ГК України).

Важливе місце на ринку цінних паперів відведено Національ­ному депозитарію України як організації, що об'єднує професій­них учасників РІДП. Національний депозитарій, з одного боку, ви­ступає господарюючим суб'єктом корпоративного типу, що здійс­нює функції, властиві всім депозитаріям, а з іншого боку - це центральний елемент депозитарної системи, який наділено спеці- альнимц функціями (щодо стандартизації, обліку цінних паперів, уніфікації документообігу, кодифікації цінних паперів, що випу­щені в Україні, встановлення та налагодження постійної взаємодії з депозитарними установами інших країн та ін.), що виконує функ­ції державного регулювання.

Специфічним суб'єктом РЦП є держава, яка наділена компетен­цією як емітента, інвестора, а в деяких випадках - професійного учасника РЦП, так і компетенцією нормативного характеру - ви­дання нормативних актів щодо РЦП.

Основною метою державного регулювання РЦП є реалізація єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних паперів і їхніх похідних, створення умов для ефективної мобілізації та розміщення учасниками РЦП фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства, максимальний захист прав учасників фон­дового ринку та встановлення цивілізованих правил поведінки суб'єктів на РЦП.

Отже, виходячи з цього, виділяють такі правові форми впли­ву на РЦП:

- прийняття актів законодавства з питань діяльності учасни­ків РЦП;

- регулювання випуску та обігу цінних паперів, прав та обо­в'язків учасників РЦП;

- видача ліцензій на здійснення діяльності з випуску та обігу цінних паперів та забезпечення контролю за такою діяльністю;

- реєстрація випусків (емісій) та обігу цінних паперів та ін­формації про випуск (емісію) і розміщення цінних паперів;

- контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації ви­пуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, умов продажу (розміщення) цінних паперів, передбачених такою інформацією;

- створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав емітентами цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП;

- контроль за достовірністю інформації, що подається емітен­тами та особами, які здійснюють професійну діяльність на РЦП, контролюючим органом;

- установлення правил і стандартів здійснення операцій на РЦП та контроль за їх дотриманням;

- контроль за дотриманням антимонопольного законодавства на РЦП;

- контроль за системами ціноутворення на РЦП;

- контроль за діяльністю осіб, які обслуговують випуск та обіг цінних паперів; проведення інших заходів щодо державного регулювання і контроль за випуском та обігом цінних паперів.

Держава здійснює свої повноваження на РЦП через спеціальні державні органи (наприклад, НБУ, Міністерство фінансів України, Фонд держмайна України, Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України та ін.).

Державне регулювання РЦП покладено на Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України - центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, підпорядкованій Пре­зиденту України та підзвітній Верховній Раді України. Ця комісія та її територіальні відділення здійснюють контроль за випуском та обігом цінних паперів, за винятком приватизаційних. Контроль за обігом приватизаційних паперів здійснює Фонд держмайна України. Інші державні органи контролюють діяльність учасників РЦП у межах своїх повноважень, визначених чинним законодав­ством.

Основними завданнями Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України є:

- формування та забезпечення реалізації єдиної державної політики щодо розвитку та функціонування ринку цінних паперів та їх похідних в Україні, сприяння адаптації національного ринку цінних паперів до міжнародних стандартів;

- координація діяльності державних органів з питань функці­онування в Україні РЦП та їх похідних;

- здійснення державного регулювання та контролю за випус­ком і обігом цінних паперів та їх похідних на території України, додержання вимог законодавства у цій сфері;

- захист прав інвесторів шляхом здійснення заходів щодо за­побігання і припинення порушень законодавства на РЦП, застосу­вання санкцій за порушення законодавства у межах своїх повно­важень;

- сприяння розвитку РЦП;

- узагальнення практики застосування законодавства України з питань випуску та обігу цінних паперів в Україні, розроблення пропозицій щодо його вдосконалення;

- здійснення державного регулювання та контролю у сфері спільного інвестування.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України відповідно до покладених на неї завдань:

- установлює вимоги щодо випуску (емісії) й обігу цінних паперів та їх похідних, інформації про випуск та розміщення цін­них паперів, у тому числі іноземних емітентів (з урахуванням ви­мог валютного законодавства України), які здійснюють випуск і розміщення цінних паперів на території України, а також встанов­лює порядок реєстрації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

- установлює за погодженням з НБУ додаткові вимоги щодо випуску цінних паперів комерційними банками;

- встановлює стандарти випуску (емісії) цінних паперів, ін­формації про випуск цінних паперів, що пропонуються для від­критого продажу, в тому числі іноземних емітентів, які здійсню­ють випуск цінних паперів на території України, порядок реєст­рації випуску цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів;

- видає ліцензії на обіг цінних паперів українських емітентів за межами України;

- здійснює реєстрацію випусків цінних паперів та інформації про випуск цінних паперів, у тому числі цінних паперів інозем­них емітентів, що є в обігу на території України; перевіряє під час реєстрації відповідність поданих для реєстрації документів вимогам законодавства України, веде загальний реєстр випуску цінних паперів;

- установлює вимоги щодо допуску цінних паперів іноземних емітентів та обігу їх на території України;

- реєструє правила функціонування організаційно оформле­них РЦП;

- встановлює вимоги та умови відкритого продажу (розмі­щення) цінних паперів на території України;

- встановлює порядок та видає ліцензії на здійснення діяль­ності з випуску та обігу цінних паперів, на депозитарну, реєстра­ційну, розрахунково-клірингову діяльність з цінними паперами та інші передбачені законодавством спеціальні ліцензії на здійснення окремих видів професійної діяльності на РЦП, а також анулює ці ліцензії у разі порушення вимог законодавства про цінні папери;

- встановлює порядок складання учасниками РЦП адміні­стративних даних відповідно до законодавства України;

- визначає за погодженням з НБУ особливості отримання ко­мерційними банками ліцензії на депозитарну та розрахунково- клірингову діяльність;

- визначає за погодженням з Міністерством фінансів України, а щодо діяльності банків на РЦП - також з НБУ, особливості ве­дення обліку операцій з цінними паперами;

- встановлює порядок і здійснює державну реєстрацію фон­дових бірж та позабіржових торговельно-інформаційних систем, призначає державних представників на фондових біржах, у депо­зитаріях і торговельно-інформаційних системах;

- установлює порядок і реєструє саморегулівні організації, що

створюються особами, які здійснюють професійну діяльність на

рцп;..,

- затверджує зразок свідоцтва про реєстрацію об’єднання професійних учасників РЦП як саморегулівної організації та видає таке свідоцтво;

- встановлює вимоги і стандарти щодо обов’язкового роз­криття інформації емітентами та особами, які здійснюють профе­сійну діяльність на РЦП, забезпечує створення інформаційної бази даних про ринок цінних паперів відповідно до чинного зако­нодавства;

- бере участь у розробленні та вносить на розгляд у встанов­леному порядку проекти актів законодавства, що регулюють пи­тання розвитку фондового ринку України, а також бере участь у підготовці відповідних проектів міжнародних договорів України, співпрацює з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав, міжнародними організаціями з питань, віднесе­них до їхньої компетенції;

- координує роботу з підготовки фахівців з питань фондового ринку, встановлює кваліфікаційні вимоги щодо осіб, які здійсню­ють професійну діяльність на ринку цінних паперів;

- проводить сертифікацію фахівців з питань фондового ринку;

- здійснює контроль за випуском та обігом цінних паперів, крім приватизаційних; розробляє та організовує виконання захо­дів, спрямованих на запобігання порушенням законодавства Укра­їни про цінні папери;

- організовує проведення наукових досліджень з питань функ­ціонування фондового ринку в Україні;

- інформує громадськість про свою діяльність та стан розвит­ку РЦП;

- встановлює порядок здійснення професійної діяльності на РЦП іноземними юридичними особами та підприємствами з іно­земними інвестиціями;

- видає ліцензії, визначає стандарти і правила діяльності, ре­єструє випуск та інформацію про випуск інвестиційних сертифіка­тів інвестиційних фондів та інвестиційних компаній;

- роз'яснює порядок застосування законодавства про цінні папери;

- встановлює разом із Національним банком України особли­вості здійснення депозитарної діяльності з державними цінними паперами;

- погоджує порядок здійснення грошових розрахунків за опе­раціями з цінними паперами в Національному депозитарії Украї­ни, що затверджується Національним банком України;

- встановлює вимоги до оформлення і ведення обліку глобаль­них сертифікатів та їх реквізитів;

- установлює перелік цінних паперів, що обслуговуються На­ціональною депозитарною системою;

- затверджує типові договори щодо діяльності, пов'язаної із зберіганням цінних паперів та обліком прав власності на них;

- затверджує правила та операційні стандарти клірингу і роз­рахунків за угодами щодо цінних паперів;

- установлює за погодженням з Національним банком України і Міністерством фінансів України правила та операційні стандарти грошового клірингу і розрахунків за операціями з цінними паперами;

- встановлює згідно з вимогами міжнародних стандартів і на базі використання міжнародних систем нумерації цінних паперів порядок обміну інформацією на умовах гарантованої конфіден-

цінності між учасниками Національної депозитарної системи і формування стандартизованих процедур здійснення ними опера­цій з цінними паперами, випущеними у бездокументарній формі, та знерухомленими цінними паперами;

- встановлює порядок та умови здійснення депозитарної діяльності учасниками Національної депозитарної системи;

- затверджує за погодженням із Національним банком України, а для комерційних банків - разом із Національним банком України норми і правила обліку цінних паперів;

- здійснює контроль за діяльністю Національної депозитарної системи;

- затверджує перелік посад та робіт, виконуваних працівни­ками прямих учасників Національної депозитарної системи та державних органів, що здійснюють контроль за діяльністю Націо­нальної депозитарної системи, які зобов’язані щороку подавати Комісії відомості про цінні папери, що є у власності цих працівни­ків та членів їх сімей;

- визначає вимоги до сертифікатів цінних паперів, випущених у документарній формі;

- встановлює порядок збільшення статутних фондів акціонер­них товариств;

- веде реєстр інститутів спільного інвестування, здійснює ре­єстрацію цих інститутів, їх регламентів та змін до них;

- установлює вимоги щодо складу активів інституту спільно­го інвестування;

- визначає особливості проведення відкритої підписки на акції корпоративного інвестиційного фонду, порядок розміщення та обігу інвестиційних сертифікатів пайових інвестиційних фондів;

- установлює порядок прийняття рішення з питань, що нале­жать до компетенції загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, шляхом опитування;

- встановлює порядок розподілу коштів, отриманих від реалі­зації активів корпоративного інвестиційного фонду, між акціоне­рами, які не є засновниками фонду;

- встановлює порядок заміни компанії з управління активами інституту спільного інвестування;

- встановлює максимальну величину загальної суми вартості активів інституту спільного інвестування, що перебувають в управ­лінні однієї компанії з управління активами інституту спільного інвестування;

- затверджує положення про склад та розмір витрат, що повя- зані з виконанням компанією з управління активами інституту спіль­ного інвестування своїх функцій та відшкодовуються за рахунок цих активів;

- установлює порядок складання компаніями з управління ак­тивами інституту спільного інвестування звітності, що надається саморегулівним організаціям, до складу яких вони входять;

- установлює порядок передачі сукупності активів та зобо­в’язань, що становлять пайовий інвестиційний фонд, іншій компа­нії з управління активами інституту спільного інвестування;

- встановлює порядок відшкодування компанією з управління активами інституту спільного інвестування втрат, понесених ін­ститутом спільного інвестування, який здійснює відкриту підпис­ку на свої цінні папери;

- визначає перелік державних цінних паперів, у яких можуть розміщуватися кошти резервного фонду, що формується компа­нією з управління активами інституту спільного інвестування;

- встановлює перелік видів цінних паперів, які можуть ста­новити активи диверсифікованого інституту спільного інвесту­вання;

- встановлює за погодженням з Міністерством фінансів Ук­раїни особливості бухгалтерського обліку інститутів спільного інвестування;

- встановлює форму та порядок надання компанією з управ­ління активами інституту спільного інвестування довідки про вар­тість чистих активів інституту спільного інвестування;

- встановлює порядок подання компанією з управління акти­вами інституту спільного інвестування звіту про результати роз­міщення цінних паперів інституту спільного інвестування;

- встановлює порядок конвертації цінних паперів інституту спільного інвестування;

- встановлює вимоги до форми річного та піврічного звіту ін­ституту спільного інвестування та інформації про його діяльність, яка підлягає опублікуванню;

- встановлює обсяг, порядок та строки подання документів про діяльність інституту спільного інвестування;

- встановлює порядок ведення компанією з управління акти­вами інституту спільного інвестування відкритого типу реєстру власників іменних цінних паперів цього інституту;

- затверджує вимоги до договорів про надання послуг з оцінки вартості нерухомого майна інституту спільного інвесту­вання, про надання послуг з розміщення та викупу цінних папе­рів такого інституту, а також про його обслуговування збері- гачем;

- установлює порядок виплати за рахунок активів інституту спільного інвестування винагороди аудитору (аудиторській фірмі), незалежному оцінювачу майна такого інституту;

- затверджує за погодженням із Національним банком Украї­ни форму бланків векселів та порядок їх виготовлення;

- затверджує порядок ведення векселедавцем реєстру вида­них ним векселів;

- погоджує порядок здійснення установами банків функцій розрахункових палат за розрахунками по векселях, що затверджу­ється Національним банком України;

- контролює відповідно до законодавства системи ціноутво­рення на ринку цінних паперів;

- розробляє на базі національних положень (стандартів) бух­галтерського обліку методичні рекомендації щодо ведення бухгал­терського обліку операцій з цінними паперами;

- затверджує разом з Фондом державного майна України та Антимонопольним комітетом України порядок продажу об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом, на фондових біржах;

- здійснює методологічне забезпечення запровадження та роз­витку загальноприйнятих принципів корпоративного управління;

- співпрацює з Національним банком України і спеціально упов­новаженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг щодо здійснення державного регулювання цих ринків;

- веде реєстр об'єднань фінансових установ, які здійснюють діяльність на ринках цінних паперів та їх похідних;

- визначає порядок ведення та веде реєстр аудиторів і ауди­торських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фі­нансових установ, що здійснюють діяльність на ринках цінних па­перів та їх похідних;

- своєчасно повідомляє з використанням засобів зв'язку, що дозволяють фіксувати інформацію, Національний банк України і спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регу­лювання ринків фінансових послуг про будь-які спостереження та

висновки, необхідні для виконання покладених на ці органи обов’язків;

- проводить з метою співпраці та координації діяльності що­до здійснення державного регулювання ринків фінансових послуг у встановлені законом строки оперативні наради за участю Націо­нального банку України і спеціально уповноваженого органу ви­конавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг або бере участь у таких нарадах, що проводяться зазначеними органа­ми; за результатами оперативних нарад складає відповідні прото­коли та/або укладає міжвідомчі угоди;

- бере участь у формуванні Програми діяльності Кабінету Міністрів України та забезпечує відповідно до своєї компетенції її реалізацію;

- бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, закону про Держав­ний бюджет України;

- забезпечує в межах своєї компетенції реалізацію державної політики стосовно охорони державної таємниці, здійснює конт­роль за її збереженням у своїй системі;

- здійснює методичне забезпечення розроблення регіональних програм розвитку фондового ринку, аналізує стан їх виконання;

- здійснює відповідно до законодавства управління часткою держави у статутному фонді Національного депозитарію України;

- узгоджує встановлювані Національним депозитарієм Украї­ни стандарти депозитарного обліку та стандарти документообігу, що стосуються операцій з цінними паперами;

- здійснює державне регулювання діяльності Національного депозитарію України безпосередньо та через державного представ­ника у Національному депозитарії України;

- встановлює порядок і умови видачі ліцензій на провадження діяльності з управління активами та видає такі ліцензії;

- встановлює за погодженням із Державною комісією з регу­лювання ринків фінансових послуг України граничні розміри ви­нагороди за надання послуг з управління активами недержавного пенсійного фонду;

- встановлює згідно із законодавством за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України порядок обчислення тарифів послуг зберігана недержав­ного пенсійного фонду, їх граничний розмір;

- встановлює за погодженням із Державною комісією з регу­лювання ринків фінансових послуг України методику та порядок обчислення та визначення чистої вартості активів недержавного пен­сійного фонду, їх обліку, зарахування, які здійснюються адміністра­тором недержавного пенсійного фонду та особою, що управляє активами такого пенсійного фонду;

- встановлює разом із Державною комісією з регулюван­ня ринків фінансових послуг України особливості порядку обчис­лення та обліку прибутку (збитку) недержавного пенсійного фонду;

- встановлює порядок подання звітності особами, які здійс­нюють управління активами недержавних пенсійних фондів, та вимоги до змісту такої звітності;

- встановлює порядок подання зберігачем недержавного пен­сійного фонду звітності про обслуговування недержавних пенсій­них фондів та вимоги до такої звітності;

- встановлює стандартну форму бланка заставної;

- затверджує вимоги щодо виготовлення бланків іпотечних сертифікатів;

- здійснює разом із Національним банком України та Держав­ною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України державний нагляд і регулювання іпотечного кредитування та емі­сії іпотечних сертифікатів;

- веде державний реєстр фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів;

- затверджує вимоги щодо виготовлення бланків сертифікатів фондів операцій з нерухомістю та вимоги до звіту про підсумки випуску зазначених сертифікатів, а також виконує інші функції.

Комісія та її територіальні органи під час виконання покладе­них на неї завдань взаємодіє з іншими центральними органами ви­конавчої влади, відповідними органами Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування.

Чинним законодавством також регулюються питання випуску й обігу цінних паперів, відповідальність юридичних і фізичних осіб за правопорушення на РЦП^[XLIII]. Однак функціонування РЦП в Україні залежить не лише від створення правової бази й органів

контролю за діяльністю РЦП, а й від інших факторів: рівня інфля­ції, фінансової стабільності, процесу приватизації, державного бор­гу, падіння виробництва та дефіциту державного бюджету, що значною мірою гальмує розвиток повноцінного РЦП.