<<
>>

Загальна характеристика національних джерел адміністративного права

Основним видом джерел адміністративного права є нормативно-право­вий акт (нормативний акт) - письмовий документ компетентного суб'єкта владних повноважень, який містить формально обов'язкове правило поведінки загального характеру.

Нормативно-правові акти видаються лише в певній формі й суворо в межах своєї компетенції. Юридична цінність нормативно-правового акта визначається місцем у системі органів держави того органу, який його видав. До нормативно-правових актів належать як закони[66], так і підзаконні

нормативно-правові акти, ухвалені в ході розпорядчої діяльності адміністра­тивних органів[67].

Вищими за юридичною силою є Конституція України та інші закони України.

За юридичною силою національні законодавчі документи (нормативно- правові акти) як джерела адміністративного права поділяються на закони (Конституцію та інші закони України) та підзаконні акти. При цьому треба розу­міти, що в юридичній літературі категорії «законодавство» і «нормативно-право­вий акт» розуміються як тотожні.

Закони становлять основну за значущістю частину нормативно-правових актів в Україні, адже саме вони мають регулювати найважливіші суспільні відносини.

Закон - це нормативно-правовий акт, ухвалений Верховною Радою України та (або) на всеукраїнському референдумі в установленому Консти­туцією України та законом порядку, що регулює найбільш важливі суспільні відносини.

Порядок ухвалення законів Верховною Радою України визначається Консти­туцією України та Регламентом Верховної Ради України. Законом можуть уста­новлюватися особливості розроблення та (або) затвердження окремих видів або форм законів. Закон ухвалюється на всеукраїнському референдумі у випадках та в порядку, установлених Законом України «Про всеукраїнський референдум»[68].

Закони мають вищу юридичну силу щодо інших нормативно-правових актів, що передбачає такі положення:

- ніхто, крім Верховної Ради України, не може їх ухвалювати, змінювати чи скасовувати;
- вони регулюють найважливіші суспільні відносини, що багаторазово повторюються;
- усі інші нормативно-правові акти мають видаватися на основі законів і щодо їх виконання;
- у разі виникнення колізій між нормами Закону й підзаконного норма­тивно-правового акта діють норми Закону;
- тільки Верховна Рада України може підтвердити або змінити Закон у разі повернення його Президентом України за відкладного вето.

Закони як національні джерела адміністративного права класифікуються:

І.

За ієрархічним статусом - це Конституція України (Основний Закон) та конституційні закони, які становлять основу розвитку правової системи (ці закони конкретизують окремі положення конституції або містять відсилання до Конститу­ції (виборча система, організація і проведення референдуму, організація і діяльність парламенту, Президента України, уряду, Конституційного суду і т ін.). Вони діють разом із Конституцією, оскільки їх ухвалення органічно випливає з її змісту);

кодексу України;

Закони ухвалюються у формі: закону України (первинний закон);

закону України про внесення змін до кодексу, первинного закону;

закону України про надання згоди Верховною Радою України на обов’яз­ковість або денонсацію міжнародного договору України;

закону України про затвердження: а) Регламенту Верховної Ради України;

- Державного бюджету України;

загальної структури, чисельності, визначення функцій Служби безпеки України, Збройних Сил України, інших утворених відпо­відно до законів України військових формувань, а також Мініс-

терства внутрішніх справ України; державних символів України;

інших правових актів Верховної Ради України або норм права у визначених Конституцією України та (або) законом випадках;

схвалення чи затвердження нормативно-правових актів інших органів у випадках, визначених Конституцією України:

- указів Президента України про введення воєнного чи надзвичай­ного стану в Україні або в окремих її місцевостях; про загальну або часткову мобілізацію; про оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

- рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на терито­рію України;

Конституції Автономної Республіки Крим, змін до неї; інших визначених Конституцією України правових актів.

Кодекс - це закон, що створений через систематизацію норм права, містить загальні засади, на підставі яких комплексно регулює однорідну сферу суспіль­них відносин, забезпечуючи стабільність правового регулювання.

При ухваленні законів, що розвивають положення кодексу у відповідній сфері, мають дотримува­тися основні принципи правового регулювання суспільних відносин, установлені кодексом. Якщо суб’єкт права законодавчої ініціативи подає до Верховної Ради України проєкт закону, що регулює суспільні відносини інакше, ніж кодекс, він зобов’язаний одночасно подати проєкт закону про внесення змін до кодексу. Такий законопроєкт розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проєктом закону про внесення змін до кодексу. Якщо проєкт кодексу передбачає ухвалення на його виконання інших законів чи підзаконних нормативно-правових актів, до такого проекту додається перелік нормативно-правових актів із визначен­ням їхніх цілей, завдань, структури та основних положень.

Первинний закон - це закон, що системно регулює окрему сферу суспільних відносин. Він ухвалюється Верховною Радою України, як правило, у разі:

1) виникнення нової сфери суспільних відносин;

2) суттєвої зміни суспільних відносин, урегульованих законом;

3) потреби за результатами здійснення правового моніторингу;

4) упорядкування або систематизації інших первинних законів.

Закон про внесення змін - це закон, яким змінюється окремий структурний елемент кодексу або первинного закону. Закон про внесення змін може передба­чати внесення змін до структурного елемента кодексу, первинного закону:

1) у редакції, чинній на день внесення законопроєкту на розгляд Верховної Ради України (із зазначенням закону, що змінив зазначений структурний елемент останнім, якщо до нього вносилися зміни);

2) у редакції, що не набрала чинності, але міститься в кодексі, первинному законі з відтермінуванням набрання чинності, який був опублікований у порядку, установленому законом.

Зміни до постанов Верховної Ради України вносяться постановами Верхов­ної Ради України. Внесення змін до постанов Верховної Ради України законом можливе за сукупності таких умов:

1) здійснюється системний перегляд законодавства України у зв'язку із запровадженням законом нового регулювання суспільних відносин;

2) постанова містить норму права, що стосується предмета нового регу­лювання суспільних відносин, запровадження якого передбачено законопроєктом.

Порядок розроблення проєкту закону про міжнародний договір, його розгляду й ухвалення визначається законом.

Закон про затвердження. У випадках, передбачених Конституцією України та (або) законом, Верховна Рада України затверджує законом Державний бюджет України, Регламент Верховної Ради України, а також інші акти, що містять норми права, або окремі норми права.

Акт Верховної Ради України або окремі норми права, що затверджуються законом, є його невід'ємними складовими і мають силу закону.

Закон про схвалення. У випадках, передбачених Конституцією України, Верховна Рада України схвалює або затверджує законом нормативно-правові акти інших органів1.

Про правотворчу діяльність : Закон України.

За спрямованістю норм адміністративного права закони поділяються на матеріальні (як приклад, Закон України від 21.05.1997 р. № 280 «Про місцеве самоврядування в Україні») та процесуальні (КАСУ).

При цьому особливістю нормативно-правових актів у галузі адмініст­ративного права є те, що в багатьох законах України поєднуються як мате­ріальні, так і процесуальні адміністративно-правові норми (найбільш наочний приклад - КУпАП).

1.4

<< | >>
Источник: Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін. ; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. - Вид. 5-те. - Одеса,2025. - 700 с.. 2025

Еще по теме Загальна характеристика національних джерел адміністративного права:

  1. §1. Поняття джерел екологічного права, їх загальна характеристика та класифікація
  2. 2.2.3. Загальна характеристика джерел сучасного корпоративного права Великобританії
  3. Загальна характеристика Європейського адміністративного права[661]
  4. § 1-2. Загальна характеристика адміністративного права
  5. § 1. Загальна характеристика адміністративного права України
  6. Глава 11. Загальна характеристика суб'єктів адміністративного права
  7. § 1. Загальна характеристика системи господарського законодавства та інших джерел господарського права
  8. § 1. Загальна характеристика правової природи Національного банку України
  9. 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері економіки
  10. 5. Джерела конституційного права Украши як галузі національного права
  11. 1. Загальна характеристика адміністративно-правового регулювання у сфері фінансів
  12. Глава 1. Загальна характеристика адміністративних процедур (проваджень)
  13. Неформалізовані джерела адміністративного права
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -