Конституція України

У системі джерел адміністративного права основоположну роль відіграє Конституція України - Основний Закон Української держави. Норми, які закрі­плюють конституційні права і свободи людини та громадянина, є нормами

Глава 3.

Розділ 1. Національні джерела адміністративного права прямої дії. Також у Конституції визначаються права і свободи, які має забезпе­чити громадянам публічна адміністрація, її система, а також найважливіші поло­ження щодо організації її діяльності. Конституційно-правові акти встановлюють правовий статус громадян, закріплюють їх участь у громадських об’єднаннях, в управлінні державними та громадськими справами, обов’язки й відповідаль­ність посадових осіб, а також найважливіші способи зміцнення законності та правопорядку в публічному управлінні.

Адміністративно-правові приписи, що містяться в Конституції України, можна поділити на чотири основні групи, які визначають:

1) права, свободи й обов’язки фізичних та юридичних осіб приватного права у сфері публічного адміністрування;

2) основи організації та функціювання адміністративних органів;

3) порядок формування та засади діяльності адміністративних органів;

4) адміністративно-територіальний устрій України^[65].

У переважній більшості випадків роль норм Конституції України як першодже­рела права не зводиться до прямого регулювання адміністративно-правових відносин. Конституційні норми передбачають видання окремих законів Верхов­ною Радою України, положення яких своєю чергою конкретизуються в підзакон- них нормативно-правових актах компетентних адміністративних органів.

Отже, норми Конституції України, маючи пряму дію з питань захисту пору­шених прав і свобод громадян, є основою побудови системи джерел адміністра­тивного права - законів, ухвалених Верховною Радою України, положення яких своєю чергою конкретизуються в підзаконних нормативно-правових актах від компетентних адміністративних органів.

1.3