<<
>>

Відмежування адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності

Розмежування адміністративної відповідальності та інших видів юридичної відповідальності має важливе значення для забезпечення справедливого право­вого порядку та ефективності правозастосування.

По-перше, адміністративна відповідальність призначена для регулювання менш тяжких правопорушень, ніж кримінальна відповідальність, і передбачає менш суворі санкції, що забезпечує пропорційність покарання. По-друге, чітке розмежування дозволяє уникнути дублювання юридичної відповідальності. По-третє, відмежування адміністратив­ної відповідальності від дисциплінарної допомагає уникнути конфлікту інтере­сів у трудових відносинах і захистити працівників від подвійного покарання за ті самі дії. Нарешті, розмежування видів відповідальності сприяє забезпеченню правової визначеності для громадян, які мають чітко розуміти наслідки своїх дій і вид відповідальності, яку вони можуть понести, що своєю чергою підвищує рівень правової культури та запобігає правопорушенням.

1.2.1 Адміністративна відповідальність відмежовується від кримінальної за такими ознаками:

- адміністративна відповідальність настає за вчинення адміністративного правопорушення, склад якого визначається як законами (КУпАП, «Про запобігання корупції» тощо), так і підзаконними актами (рішення орга­нів місцевого самоврядування). Кримінальна відповідальність настає за вчинення злочину, склад якого визначається виключно нормами Кримі­нального кодексу України;

- правом порушення справ про адміністративні правопорушення, як і правом розгляду таких справ наділене широке коло суб'єктів публічної адміністрації. Правом порушення кримінальних справ наділені виключно органи дізнання і попереднього слідства, визначені КПК України, та органи прокуратури, а правом розгляду - виключно суди. Що стосується суб'єктів, які встановлюють юридичну відповідальність, то на відміну від кримінальної відповідальності, яка встановлюється виключно Верховною Радою України, адміністративна встановлюється й іншими суб'єктами публічної адміністрації (органами місцевого самоврядування);

- до кримінальної відповідальності притягуються лише фізичні особи, а до адміністративної - як фізичні особи, так і юридичні особи;

- притягнення особи до адміністративної відповідальності і застосування до неї адміністративних санкцій не призводить до таких наслідків, як судимість, що в подальшому виявляється в певних обмеженнях її право- суб'єктності (як приклад - вільного виїзду за межі України);

- адміністративна відповідальність реалізується як у позасудовому, так і в судовому порядку, кримінальна - тільки в судовому;

- притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається в коротші строки та за спрощеною процедурою (можливість накладення адміністративного стягнення на місці вчинення протиправного діяння, без складання протоколу про адміністративне правопорушення - ст.

258 КУпАП).

Слід також зазначити, що кримінальна відповідальність має пріоритет перед відповідальністю адміністративною. У ч. 2 ст. 9 Кодексу України про адмініст­ративні правопорушення зазначається, що адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені КУпАП, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть відповідно до закону кримінальної відповідальності.

1.2.2 Адміністративна відповідальність відмежовується від цивільно- правової за такими ознаками:

- в інституті адміністративної відповідальності діє презумпція невинності, а в цивільній - презумпція вини;

- метою притягнення до адміністративної відповідальності є виховання особи й запобігання вчиненню правопорушень у подальшому та іншими особами, цивільної - насамперед відшкодування шкоди;

- адміністративна відповідальність належить до компетенції органів публічної адміністрації та їх посадових осіб, а цивільно-правова - до компетенції судів;

- заходами цивільної відповідальності суспільні відносини, як правило, захищаються за рахунок майна винного з метою відновити попередній майновий стан потерпілої сторони, а заходи адміністративної відпові­дальності, як і кримінальної, спрямовані також проти особи порушника;

- нормативні підстави адміністративної та цивільно-правової відпові­дальності регулюються різним законодавством - адміністративним і цивільним;

- адміністративна відповідальність настає переважно у позасудовому порядку в короткі строки або навіть на місці вчинення проступку, нато­мість цивільно-правової не може бути без відповідного звернення заінте­ресованої сторони до суду з позовом.

1.2.3 Адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної такими ознаками:

- головною ознакою, яка зумовлює всі інші відмінності між адміністратив­ною та дисциплінарною відповідальністю, є їх різна правова природа. Так, її сутність полягає в обов'язку додержуватись правил, за порушення яких передбачена адміністративна відповідальність, тобто на відповідних суб'єктів вона покладається владно.

Обов'язок додержуватись правил, за порушення яких передбачена дисциплінарна відповідальність, відповід­ними суб'єктами ухвалюється на себе добровільно. Так, природа адмініст­ративної відповідальності - публічно-правова. Вона настає при порушенні загальнообов'язкових правил, які встановлюються публічною адміністра­цією. Тоді як природа дисциплінарної відповідальності - цивільно-правова. Вона виникає за умови, що сторони уклали трудову угоду й дійшли згоди щодо взаємних прав і обов'язків, які будуть добровільно виконуватись;

- адміністративна відповідальність здійснюється за законодавством про адміністративні правопорушення. Дисциплінарна відповідальність окрему галузь законодавства не утворює. Вона прямо або побічно вира­жається в нормативному матеріалі адміністративного, трудового й інших галузей права;

- адміністративна відповідальність відрізняється від дисциплінарної характеристикою суб'єкта, який учинив протиправне діяння. Суб'єктом адміністративного проступку є осудна особа, яка досягла 16-річного віку й виконала описаний у законі склад адміністративного проступку. Тобто головними ознаками суб'єкта адміністративного проступку є вік, осуд­ність, винність. А суб'єктом дисциплінарного проступку може бути лише особа, що перебуває у трудових відносинах з роботодавцем. Така особа може бути як повнолітньою, так і неповнолітньою. Тобто головною озна­кою суб'єкта дисциплінарного проступку є перебування у трудових відно­синах з роботодавцем. Відсутність цієї ознаки виключає визнання особи суб'єктом дисциплінарного проступку;

- адміністративні проступки відрізняються від дисциплінарних за характе­ристикою суб'єкта, який має право їх розглядати й виносити рішення. Так, суб'єктом розгляду дисциплінарних справ є керівник колективу, у якому працює правопорушник. Між ними (керівником і порушником дисци­пліни) обов'язково існують стійкі організаційні зв'язки типу «началь- ник-підлеглий». А суб'єктом розгляду справ про адміністративні право­порушення є носій функційної влади, повноваження якого чітко визначені й зафіксовані у законодавстві. Між ним і правопорушником немає стійких організаційних зв'язків.

1.3

<< | >>
Источник: Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін. ; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. - Вид. 5-те. - Одеса,2025. - 700 с.. 2025

Еще по теме Відмежування адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності:

  1. if( !cssCompatible ) { document.write(" 22.5. Класифікація юридичної відповідальності за галузевою ознакою Є кілька підстав для класифікації юридичної відповідальності. Серед них найдоцільнішою є класифікація юридичної відповідальності за характером санкцій і за галузевою ознакою. За галузевою ознакою виділяють такі види юридичної відповідальності, як кримінальна, адміністративна, дисциплінарна, цивільно-правова, конституційна і міжнародно-правова. Кримінальна відповідальність
  2. 2. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
  3. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 22 ЮРИДИЧНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ 22.1. Поняття юридичної відповідальності Юридична відповідальність — одна з форм соціальної відповідальності. Сутність соціальної відповідальності полягає в обов'язку індивіда виконувати вимоги, що висуваються до нього суспільством, державою, іншими індивідами. Крім юридичної, в суспільстві діють і інші форми соціальної відповідальності: моральна, політична, організаційна, суспільна, партійна й інша.
  4. РОЗДІЛ 16 ПОНЯТТЯ, ПІДСТАВИ І МЕТА ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ. СПІВВІДНОШЕННЯ ЮРИДИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ТА ДЕРЖАВНОГО ПРИМуСу
  5. Стаття 509. Опитування осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності за по­рушення митних правил, свідків, інших осіб.
  6. § 4. Звільнення від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності
  7. 22.2. Ознаки юридичної відповідальності
  8. 10.2.4. Принципи юридичної відповідальності
  9. Підстави та принципи юридичної відповідальності
  10. 10.2.2. Функції юридичної відповідальності
  11. § 1. Поняття адміністративної відповідальності та її законодавче регулювання
  12. 10.2.3. Підстави юридичної відповідальності
  13. Особливості адміністративної відповідальності юридичних осіб
  14. 22.4. Принципи юридичної відповідальності
  15. § 2. Підстави юридичної відповідальності за екологічні правопорушення
  16. § 5. Мета юридичної відповідальності
  17. 22.3. Мета і функції юридичної відповідальності
  18. Поняття, ознаки та підстави адміністративної відповідальності
  19. Особливості адміністративної відповідальності неповнолітніх осіб
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -