Предметна, інстанційна та територіальна юрисдикція адміністративних судів

Судова юрисдикція нерозривно пов’язана з поняттям «судова компетенція» - це сукупність юридично встановлених повноважень (владних прав і обов’яз­ків) певного судового органу, зокрема спеціалізованого суду, щодо визначеного законом кола питань, які підлягають вирішенню.

Юрисдикція визначається виходячи із сукупності адміністративних ознак (властивостей) справи, на основі яких закон визначає суд, що має право розгля­нути справу й вирішити її по суті. При цьому юрисдикція справи визначається за допомогою таких критеріїв, які характеризують різновиди юрисдикції справ:

1) предмет судового розгляду - спір про право; 2) суб’єктний склад сторін спору;

3) інстанційна побудова судової системи; 4) територія, на яку поширюється діяльність суду. Відповідно до цих критеріїв розмежування компетенції різних

судів виділяють такі види адміністративної юрисдикції: а) предметна; б) суб’єк­тна; в) інстанційна; г) територіальна^х.

1.3.1 Предметна юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи в публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивіду­альних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких суперечок законом установлено інший порядок судового провадження;

2) спорах адміністратора за випуском облігацій, який діє в інтересах влас­ників облігацій відповідно до положень Закону України «Про ринки капі­талу та організовані товарні ринки», із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

3) спорах із приводу прийняття громадян на публічну службу, її прохо­дження, звільнення з публічної служби;

4) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, зокрема делегованих повноважень;

5) спорах, що виникають із приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

6) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правової суперечки надано такому суб'єкту законом;

7) спорах щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи проце­сом референдуму;

8) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформа­ції щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності щодо доступу до публічної інформації;

9) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспіль­них потреб чи з мотивів суспільної потреби;

10) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-со- ціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого само­врядування, інших осіб;

11) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

12) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що вини­кли на підставі Закону України «Про оборонні закупівлі», крім супе­речок, пов'язаних з укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням елек­тронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (угод) про закупівлю;

13) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Зако­ном України «Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень»;

14) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабіліта­ції у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

15) спорах із суб’єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;

16) спорах, що виникають у зв’язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу;

17) спорах щодо здійснення державного регулювання, нагляду й контролю у сфері медіа.

Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: 1) що відне­сені до юрисдикції Конституційного Суду України; 2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства; 3) про накладення адміністративних стяг­нень крім випадків, визначених цим Кодексом; 4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної органі­зації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених законодавством.

Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі та заявлені разом з ними, якщо така суперечка підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і перебу­ває на розгляді відповідного суду.

Розмежування предметної юрисдикції передбачено в КАС України. Окруж­ним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи крім тих, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним, та тих справ про засто­сування санкцій, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

Місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:

1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єк­тів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;

2) адміністративні справи, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності дільничних виборчих комісій, дільничних комісій з референдуму, членів цих комісій; уточнення списку виборців; оскарження дій чи бездіяльності суб’єктів у сфері медіа, підприємств, установ, організацій, їх посадових та служ­бових осіб, творчих працівників суб’єктів у сфері медіа, що порушують законодавство про вибори та референдум; оскарження дій чи бездіяль­ності кандидата в депутати сільської, селищної ради, кандидатів на посаду сільського, селищного голови, їх довірених осіб;

3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України, щодо примусового повернення в країну походження або третю країну іноземців та осіб без громадян­ства; примусового видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України; продовження строку затримання іноземців або осіб без громадянства з метою їх ідентифікації та (або) забезпечення примусо­вого видворення за межі території України; затримання іноземців або осіб без громадянства до вирішення питання про визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового захисту в Україні, або особами без громадянства; затримання іноземців або осіб без громадянства з метою забезпечення їх передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності держав­ного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, які визначені КАС України;

5) адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»;

6) адміністративні справи за позовними заявами територіального центру комплектування та соціальної підтримки з приводу тимчасового обме­ження громадян України у праві керування транспортним засобом під час мобілізації.

На практиці виникають випадки, коли позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, тоді виникають питання правильності визначення підсудності.

1.3.2 Інстанційна юрисдикція. Як суди першої інстанції, вирішують адмі­ністративні справи місцеві адміністративні суди (місцеві загальні суди як адміністративні суди та окружні адміністративні суди) крім випадків, визначених КАС України.

Серед винятків - справи, підсудні апеляційному адміністративному суду в апеляційному окрузі, що включає місто Київ, як суду першої інстанції. Серед них справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності Центральної вибор­чої комісії, дій кандидатів на пост Президента України, їх довірених осіб; про заборону політичної партії; щодо оскарження рішень Національного агентства з питань запобігання корупції про відмову в наданні державного фінансування статутної діяльності політичної партії або про зупинення (припинення) держав­ного фінансування статутної діяльності політичної партії.

Апеляційним адміністративним судам як судам першої інстанції підсудні справи за позовами про примусове відчуження з мотивів суспільної потреби земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, а також суперечки з участю суб'єктів владних повноважень з приводу прове­дення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та суперечки, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результа­тів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.

Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського рефе­рендуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, рішень, дій чи бездіяльності органів, які обирають (призначають), звільняють членів Вищої ради правосуддя, щодо питань обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя, звільнення їх з таких посад, оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів призначення суддів Конституційного Суду України у процесі конкурсного відбору кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, а також Дорадчої групи експер­тів щодо оцінювання таких кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, бездіяльності Кабінету Міністрів України щодо невнесення до Верхов­ної Ради України законопроєкту на виконання (реалізацію) рішення Українського народу про підтримку питання загальнодержавного значення на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою.

Вищий антикорупційний суд як суд першої інстанції вирішує адміністративні справи щодо застосування санкції.

Перегляд судових рішень місцевих адміністративних судів (місцевих загаль­них судів як адміністративних судів та окружних адміністративних судів), які перебувають у межах територіальної юрисдикції, в апеляційному порядку здій­снюється судами апеляційної інстанції. За загальним правилом, це вісім апеля­ційних адміністративних судів. Але і в апеляційному перегляді є винятки. У випадках, визначених КАС України, Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення апеляційного адміністратив­ного суду. У випадках, визначених КАС України, Велика палата Верховного Суду переглядає в апеляційному порядку як суд апеляційної інстанції судові рішення у справах, розглянутих Верховним Судом як судом першої інстанції.

Як суд касаційної інстанції Верховний Суд переглядає судові рішення місце­вих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку.

1.3.3 Територіальна юрисдикція. За загальним правилом, адміністративні справи з приводу оскарження індивідуальних актів, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які ухвалені (вчинені, допущені) стосовно конкрет­ної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором пози­вача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача або адміні­стративним судом за місцем перебування відповідача, крім випадків, визначених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцем перебування відповідача.

У разі невизначеності територіальної підсудності адміністративної справи така справа розглядається адміністративним судом за вибором позивача.

За загальним правилом, позови до фізичної особи та до юридичних осіб пред’являються в суд за місцем проживання або місцем перебування відповідача.

Підсудність окремих категорій адміністративних справ визначається окремо КАС України.

Мають виключну підсудність та вирішуються окружним адміністратив­ним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, адмі­ністративні справи з приводу оскарження нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, міністерства чи іншого центрального органу виконавчої влади, Національного банку України чи іншого суб'єкта владних повноважень, повноваження якого поширюються на всю територію України, адміністративні справи з приводу оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та рішень у сфері державної допомоги суб'єктам господарювання, адміністративні справи за позовом Антимонопольного комітету України у сфері державної допо­моги суб'єктам господарювання, адміністративні справи, відповідачем у яких є дипломатичне представництво чи консульська установа України, їх посадова чи службова особа, а також адміністративні справи про оскарження актів, дій чи бездіяльності органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокуро­рів, та про анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії.

Адміністративні справи з приводу оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, ухвалених на контрольних пунктах в'їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію, їхніх дій або бездіяльності вирішуються адміністративним судом за місцем розташування відповідного контрольного пункту.

Компетенція адміністративної юрисдикції суду розглядається науковцями різноаспектно стосовно її основних компонентів, до яких віднесено публічно- правову суперечку, вид суб'єкта владних повноважень, зміст публічно-право­вих відносин, з яких виникла така суперечка, предмет оскарження. Предме­том судового розгляду у справах, що виникають із публічно-правових відносин, може бути широке коло суспільних відносин, які регулюються нормами різних галузей права.

Отже, під судовою юрисдикцією розуміють урегульовану законом діяльність суду з розгляду та вирішення публічно-правових спорів, кожна із видів юрисдик­ції встановлює певну частину компетенції адміністративного суду^[608].

1.4