Стаття 67. Обставини, що пом’якшують або обтяжують дисциплі­нарну відповідальність

1. Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дис­циплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добро­вільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службов­ця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

2. Обставинами, що пом’якшують відповідальність державного службовця, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного про­ступку;

2) попередня бездоганна поведінка та відсутність дисциплінарних стягнень;

3) високі показники виконання службових завдань, наявність заохочень та уря­дових відзнак, урядових і державних нагород;

4) вжиття заходів щодо попередження, відвернення або усунення настання тяж­ких наслідків, які настали або можуть настати в результаті вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування заподіяної шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

3. Під час застосування дисциплінарного стягнення можуть враховуватися також інші, не зазначені у частині другій цієї статті, обставини, що пом’якшують відпові­дальність державного службовця.

4. Обставинами, що обтяжують відповідальність державного службовця, є:

1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного сп’яніння або у ста­ні, викликаному вживанням наркотичних або токсичних засобів;

2) вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення;

3) вчинення проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого державно­го службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення щодо нього;

4) вчинення проступку умисно з мотивів неповаги до держави і суспільства, прав і свобод людини, окремих соціальних груп;

5) настання тяжких наслідків або заподіяння збитків внаслідок вчинення дисцип­лінарного проступку.

1. Предмет регулювання

Стаття закріплює досить якісний механізм індивідуалізації дисциплінар­ної відповідальності за рахунок визначення розгалуженої системи обставин, які пом’якшують та обтяжують дисциплінарну відповідальність, а також встановлення інших обставин, які мають враховуватися суб’єктом призна­чення під час визначення виду дисциплінарного стягнення.

При цьому слід звернути увагу на те, що не можна застосовувати поло­ження цієї статті під час вирішення питання про накладення дисцип­лінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження. Такий підхід пов’язаний з тим, що за змістом положень статті 77 Закону в кожному випадку встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку суб’єкт призначення зобов’язаний застосувати до державного службовця той чи інший вид дисциплінарного стягнення.

У статті 79 Закону, яка фактично визначає період дії дисциплінарного стягнення, не зазначено, що обставини, наведені у статті 67 Закону можуть (чи мають) бути враховані під час вирішення питання про дострокове зняття дисциплінарного стягнення. Проте в ній немає і вимоги про те, що пере­лік обставин, які мають враховуватися під час вирішення цього питання, є вичерпним. Таким чином, всі ті обставини, про які йдеться у коментованій статті, можуть бути враховані і під час вирішення питання про дострокове зняття дисциплінарного стягнення за умови, що:

1) після накладення дисциплінарного стягнення минуло 6 місяців;

2) за цей період на державного службовця не накладалося інших дис­циплінарних стягнень, а також фактично не було вчинено нових порушень вимог чинного законодавства у сфері державної служби;

3) він виявив себе сумлінним службовцем (про зміст цих ознак див. коментар до статті 79 Закону).

2. Цілі статті (мета норми)

Метою статті є забезпечення суб’єктів призначення ефективним механіз­мом індивідуалізації дисциплінарної відповідальності.

3. Правова основа коментованого положення (конституційні норми, принципи права/державної служби; рекомендації (стандарти) міжна­родних організацій (Рада Європи, ОЕСР)

Необхідність правового регулювання забезпечення службової дисцип­ліни обумовлена потребою реалізації основних принципів державної служби (верховенство права, законність, професіоналізм, патріотизм, доброчес­ність, ефективність тощо), визначених у статті 4 Закону.

4. Коментар основних положень статті (в тому числі визначення термінів, які потребують тлумачення)

4.1. Частина перша коментованої статті зобов’язує дисциплінарну комісію, на яку покладено функцію визначення виду дисциплінарного стягнення, яке може бути застосоване до державного службовця, під час здійснення дис­циплінарного провадження, серед іншого, визначати характер дисциплінар­ного проступку; обставини, за яких він був вчинений; попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов’язків.

Дисциплінарний проступок характеризується протиправним характером, тобто такою поведінкою державного службовця, яка порушує чинне законо­давство, інші нормативні акти у сфері державної служби, за яку його може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Тому під час здійснення дисциплінарного провадження, визначаючи характер дисциплінарного проступку, необхідно враховувати форму вчи­нення діяння, що становить основу дисциплінарного проступку, наявність або відсутність негативних наслідків (якщо вони не є обов’язковою ознакою складу дисциплінарного проступку), їх розмір та можливість усунення в майбутньому тощо.

Обставини вчинення дисциплінарного проступку можна поділити на два види: ті, що пом’якшують, і ті, що обтяжують відповідальність.

Визначаючи попередню поведінку державного службовця та його став­лення до виконання посадових обов’язків слід враховувати інформацію, яка може міститись, зокрема, у характеристиці державного службовця, яка складається його безпосереднім керівником, та, в свою чергу, є одним з обов’язкових документів, що повинні міститися у дисциплінарній справі.

4.2. Визначаючи обставини такими, що пом’якшують відповідальність, необхідно враховувати всі обставини, які можуть свідчити про те, що конк­ретний дисциплінарний проступок або особа, що його вчинила, характеризу­ється меншою небезпечністю (шкідливістю) порівняно з типовою небезпекою таких діянь чи осіб у цілому.

Отже, якщо під час дисциплінарного провадження встановлено додат­кові обставини, які можуть вважатися такими, що пом’якшують відповідаль­ність, то вони обов’язково мають бути враховані дисциплінарною комісією під час здійснення дисциплінарного провадження.

До таких обставин можна віднести події, які певним чином могли впли­нути на психологічний стан працівника. Як приклад, можна навести хворобу родича, трагічні події в родині, народження дитини, протиправні дії третіх осіб, що мали наслідком пошкодження майна державного службовця (дорож­ньо-транспортна пригода, затоплення квартири) тощо.

4.3. На відміну від обставин, що пом’якшують відповідальність, обста­вини, що обтяжують відповідальність, зазначені у частині четвертій коментованої статті, мають вичерпний перелік. Отже, під час здійснення дисциплінарного провадження дисциплінарна комісія не може встановлювати інші, ніж зазначені у цій статті обставини, що обтяжують відповідальність.

Установлення та врахування обставин, що пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, є обов’язком дисциплінарних комісій. Нехту­вання, неналежний розгляд або ігнорування дисциплінарною комісією цього обов’язку є порушенням порядку здійснення дисциплінарного провадження, а також порушенням гарантій прав державного службовця під час застосу­вання дисциплінарного стягнення, що в подальшому може слугувати під­ставою для скасування рішення про накладення дисциплінарного стягнення.

5. Місце коментованого положення у цілісному механізмі/інсти- туті, зв’язки цієї норми з іншими положеннями Закону та незакон­ними нормативними актами; умови і особливості застосування

Коментована стаття є невід’ємною складовою загального механізму дис­циплінарної відповідальності державних службовців, який передбачає не лише підстави для дисциплінарної відповідальності та визначає види потен­ційних дисциплінарних стягнень за її порушення, а і забезпечує індивідуалі­зацію такої відповідальності (шляхом врахування обставин, які пом’якшують або обтяжують дисциплінарну відповідальність, а також інших обставин, про які йдеться у частині першій статті 67 та частині першій статті 74 Закону).