§ 9. Обставини, що виключають юридичну відповідальність
Будь-яке протиправне діяння тягне юридичну відповідальність. Проте з цього загального правила є винятки, спеціально обумовлені законодавцем. Через ці винятки зовні протиправні діяння втрачають свою протиправність і, отже, до осіб, їх що скоїли, не можуть застосовуватися заходи юридичної відповідальності.
До цих обставин відносять такі.
1. Неосудність - спричинена хворобливим станом психіки, що зумовлює нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати нимиу мить здійснення правопорушення. Законодавець виділяє два критерії неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний).
Медичний критерій передбачає певні розлади психічної діяльності особи: хронічна душевна хвороба; тимчасовий розлад діяльності; недоумство: інший хворобливий стан психіки.
Юридичний критерій неосудності передбачає такий розлад психічної діяльності особи, при якому вона втрачає здатність усвідомлювати свої дії або не здатна управляти ними.
Не підлягає покаранню також особа, що вчинить злочин у стані осудності, але до винесення судом вироку захворіє на душевну хворобу, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, бо в даному разі покарання за здійснення злочину не досягне своєї мети.
2. Необхідна оборонамає місце під час захисту особистості і прав того, хто обороняється або інших осіб, інтересів суспільства або держави, що охороняються законом, від суспільно небезпечного зазіхання шляхом спричинення шкоди особі, що зазіхає, незалежно від можливості уникнути її або звернутися по допомогу до інших осіб, або органів влади.
3. Крайня необхідність-вид протиправної поведінки, який допустимий у випадках усунення небезпеки, що загрожує інтересам держави, суспільним інтересам, особі або правам даної особи чи інших громадян, якщо цю небезпеку не може бути усунено іншими засобами, а заподіяна шкода є менш значною, ніж та, якої запобігнуть.
4.
Малозначність правопорушення, що не є великою суспільною небезпекою, - це обставина, яка встановлюється на підставі сукупності фактичних обставин кожної конкретної справи. При цьому враховують характер діяння, умови його здійснення, відсутність істотних шкідливих наслідків, незначність заподіяного збитку тощо. Крім того, дія або бездіяльність визнається малозначною тільки в тому разі, якщо особа, що вчинить її, не тільки не заподіяла істотної шкоди суспільним відносинам, а й не мала наміру її заподіяти.5. Казус-об’єктивне шкідливе для існуючих суспільних відносин діяння, за яке законодавцем через динаміку і різноманіття розвитку суспільних відносин вчасно не передбачено юридичної відповідальності. Якщо такі діяння не передбачені законодавцем як протиправні, то і особа, їх що вчинила, не може нести відповідальність.
6. Фізичний або психічний примус є обставиною, що виключає юридичну відповідальність у випадках спричинення шкоди інтересам, що охороняються законом, якщо внаслідок примусу особа не могла керувати своїми діями (бездіяльністю). У даному випадку особа не може притягуватися до юридичної відповідальності, бо бракує одного з елементів юридичного складу правопорушення - суб’єктивної сторони.
Від обставин, що виключають юридичну відповідальність, слід відрізняти підстави звільнення від юридичної відповідальності, за наявності яких відповідальність вже має місце, і йдеться лише про правові підстави можливого звільнення від неї. До підстав звільнення від юридичної відповідальності відносять найчастіше випадки, що мають місце в кримінально-правовій практиці, такі як: зміна обстановки до часу розгляду справи в суді, коли діяння перестає бути суспільно небезпечним: втрата суспільної небезпеки особи правопорушника через подальшу бездоганну поведінку й сумлінне ставлення до праці: заміна кримінального покарання іншим (адміністративним, дисциплінарним) або передача особи на поруки; умовно-дострокове звільнення від покарання; звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акта амністії; звільнення від кримінальної відповідальності на підставі акта помилування; звільнення від покарання за здійснення діяння, злочинність і караність якого було усунено
карним законом після вступу до законної сили вироку суду, що призначив це покарання (так звана декриміналізація).
Контрольні запитання
1. Право і поведінка.
2. Мотивація поведінки особистості та правовий фактор.
3. Воля, свідомість і форми іх виявлення в правовому житті особистості.
4. Поняття правомірної поведінки, її соціальна і юридична характеристика.
5. Види правомірної поведінки.
6. Поняття правопорушення. Основні ознаки правопорушення.
7. Юридичний склад правопорушення.
8. Причинний зв’язок у праві, форми вини. Казус.
9. Соціальна природа і причини злочинності, а також інших правопорушень.
10. Шляхи і засоби ліквідації правопорушень.
11. Поняття і основні ознаки юридичної відповідальності.
12. Принципи юридичної відповідальності. Юридична відповідальність і правові санкції.
13. Види юридичної відповідальності. Ретроспективна і проспективна юридична відповідальність.
14. Фактори, які зумовлюють звільнення від юридичної відповідальності. Презумпція невинності.
Еще по теме § 9. Обставини, що виключають юридичну відповідальність:
- 12.1. Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- 12.5. Крайня необхідність
- 13.1. Поняття та види звільнення від кримінальної відповідальності
- 1.1. Передумови появи Кормчих книг на території Київської Русі
- §5 Відмежування правопорушень від схожих (суміжних) діянь
- 10.1.1. Ознаки та дефінція правопорушення
- 10.2.1. Природа, сутність, поняття та характерні риси юридичної відповідальності
- § 1. Адміністративна відповідальність юридичних осіб за українським законодавством
- Організаційно-функціональні принципи правосуддя
- § 2. Доступність правосуддя як міжнародний стандарт
- Показання свідків