<<
>>

3.2. Малозначність діяння як обставина, що виключає кримінальну відповідальність

Ми вже говорили про те, що суспільна небезпечність є обов'язковою ознакою злочину. Без неї поведінка людини, хоча формально й містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого КК, не може вважатися кримінально-протиправною. Адже формальний підхід до наявності чи відсутності злочину означає відхід від принципу гуманізму й економії кримінально-правового впливу, відволікання від боротьби зі справжньою злочинністю. Це добре розуміли в стародавньому Римі, де діяв постулат: de minimus non curat praetor.

Тобто: претор (суддя) не займається дрібницями.

Ось чому ч. 2 ст. 11 КК зазначає: Не є злочином дія або бездіяльність, яка хоча формально і містить ознаки будь-якого діяння, передбаченого цим Кодексом, але через малозначність не становить суспільної небезпеки, тобто не заподіяла і не могла заподіяти істотної шкоди фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.

Отже, малозначне діяння не є злочином і не може тягти кримінальної відповідальності. Щодо умов, за яких можна розцінювати діяння як малозначне, то:

по-перше, воно повинно формально підпадати під ознаки діяння, передбаченого певною статтею КК. Інші види правопорушень не можуть підпадати під поняття малозначного діяння, виписаного у ч. 2 ст. 11 КК. Вони повинні розглядатися за нормами інших галузей права: адміністративного, цивільного, трудового тощо.

Так, не може розглядатися малозначною крадіжка чужого майна, якщо його вартість не перевищує трьох неоподаткова-

них мінімумів доходів громадян, адже це адміністративний проступок (ст. 51 КпАП). До речі, поняття малозначності правопорушення є і в адміністративно-деліктному праві (ст. 22 КпАП);

по-друге, у малозначному діянні має бути відсутня суспільна небезпека. Оскільки малозначне діяння не є злочином, оцінка йому як такому дається представниками правоохоронних органів. Рішення приймається з урахуванням усіх особливостей конкретної події. Як правило, це — умисне діяння, яке не спричинило істотної шкоди. Ця неістотна шкода може бути матеріальною (крадіжка чужого майна на незначну суму), може бути організаційною (незначне запізнення при повернені до місця відбування покарання особи, засудженої до позбавлення волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку виїзду) тощо.

Має бути встановлено, що особа мала намір вчинити саме те діяння, яке оцінюється як малозначне, а не інше, яке малозначним бути не може, і саме те, яке ця особа вчинити намагалася або принаймні передбачала як один із варіантів наслідків своєї злочинної поведінки.

Так, не може бути малозначності при зламі злочинцем замків гаражу, в якому не виявилося автомашини, яку він хотів викрасти. Такі дії будуть розглядатись як замах на викрадення автомашини.

Не може бути малозначності при вчиненні злочину способом, який містить у собі підвищений рівень небезпеки, навіть і за відсутності істотної шкоди. Наприклад, заволодіння сумою в п'ять гривень шляхом розбійного нападу, під час якого потерпілому погрожували ножем.

На рішення про малозначність діяння може вплинути характеристика особи злочинця. Скажімо, одна справа — крадіжка, вчинена неповнолітнім, і зовсім інша — крадіжка на таку ж суму, вчинена рецидивістом.

Звичайно, точних вимірів малозначності закон дати не може, та вони й не потрібні, адже кожний випадок має чимало тільки йому властивих нюансів. Тому оцінка конкретних проявів ма- лозначності має суб'єктивний і варіативний характер.

Але на практиці зустрічається чимало випадків, коли органи дізнання й досудового слідства приймають очевидно неправильні

рішення, відмовляючи в порушенні кримінальної справи на підставі оцінки розглядуваного прояву як малозначного. Серед постанов, винесених прокуратурою з приводу відмови в порушенні кримінальної справи на підставі малозначності і якими ці відмови скасовані, чимало таких, де матеріальна шкода становить велику суму, тілесні ушкодження характеризуються не тільки як легкі, а й як середньої тяжкості, тощо.

Посилання на ч. 2 ст. 11 КК як підставу відмови у порушенні кримінальної справи тут безпідставні.

<< | >>
Источник: Александров Ю. В.. Кримінальне право України: Заг. частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. / Ю. В. Александров, В. А. Клименко. — К.: МАУП,2004. — 328 с.. 2004

Еще по теме 3.2. Малозначність діяння як обставина, що виключає кримінальну відповідальність:

  1. Розділ II. ЗАКОН про кримінальну ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  2. 2.1.Поняття і значення закону про кримінальну відповідальність
  3. 2.3. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  4. 2.4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі
  5. 2.5. Тлумачення закону про кримінальну відповідальність
  6. 3.2. Малозначність діяння як обставина, що виключає кримінальну відповідальність
  7. Розділ IV. кримінальна ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ та її ПІДСТАВИ.
  8. 7.4. Вік, з якого може наставати кримінальна відповідальність
  9. Розділ II ЗАКОН ПРО КРИМІНАЛЬНУ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ
  10. Стаття 3. Законодавство України про кримінальну відповідальність
  11. Стаття 4. Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі
  12. Стаття 5. Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -