Перегляд судових рішень: апеляційне провадження, касаційне провадження, за нововиявленими обставинами або за виключними обставинами

Право на перегляд справи та оскарження судового рішення реалізується у чітко визначених процесуальних формах, що має забезпечувати у сфері право­суддя мінімізацію судових помилок і гарантувати законність та обґрунтованість остаточного рішення у справі.

Ініціатором перегляд справи та оскарження судового рішення є не суб'єкт процесу (суд), а певні учасники процесу. Перегляд судових рішень в порядку апеляції чи касації, за нововиявленими або виключними обставинами є факуль­тативними стадіями процесу. Право на перегляд справи та оскарження виникає від моменту винесення і проголошення судового рішення. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення реалізується в часі за інстанційною озна­кою: без перегляду справи в апеляційному провадженні не можливий її перегляд в касаційному провадженні. Така поетапність реалізації права особи на перегляд справи та оскарження судового рішення має зменшувати ймовірність помилок при винесені кінцевого та остаточного судового рішення по справі^[649].

8.1.1 Апеляційне провадження. Право на апеляційне оскарження мають учас­ники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, і можуть реалізувати це право подавши апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається упродовж тридцяти днів, а на ухвалу суду - упродовж п'ятнадцяти днів від дня його (її) проголошення. Апеляційна скарга залишається без руху в разі, якщо вона подана після закінчення строків і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

Апеляційна скарга реєструється в день її надходження до суду апеляційної інстанції та не пізніше наступного дня передається судді-доповідачу. За відсут­ності підстав для залишення апеляційної скарги без руху, повернення апеля­ційної скарги чи відмови у відкритті апеляційного провадження суд апеля­ційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття апеляційного провадження у справі.

Законодавством установлено чіткі межі перегляду судом апеляційної інстан­ції. Так, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відбувається дослідження доказів, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстан­ції, ухвалюються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимо­гами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено пору­шення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута упродовж шістдесяти днів від дня постановлення ухвали про відкриття апеляцій­ного провадження, а апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції - упро­довж тридцяти днів від дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

Популярним є розгляд справи адміністративним судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження. Суд апеляційної інстанції наділений правом розглянути справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасни­ків справи за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасни­ків справи про розгляд справи за їх участю; або неприбуття жодного з учасни­ків справи в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; або подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені у порядку письмового провадження.

Серед повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеля­ційної скарги на судове рішення визначаються такі:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін;

2) скасувати судове рішення повністю або частково та ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення;

3) скасувати судове рішення повністю або частково й у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю чи частково;

4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених КАС України випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;

5) скасувати судове рішення й направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи й ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є такі:

1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права (неправильне тлума­чення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню) або порушення норм процесуального права (якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи).

Рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за вста­новленою законом підсудністю, якщо рішення ухвалено судом із порушенням правил юрисдикції (підсудності).

Суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов. Постанова суду апеляційної інстанції наби­рає законної сили від дати її ухвалення. Процедурні питання, пов’язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі вирішуються судом апеляційної інстанції через постановлення ухвал. Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення.

Після закінчення апеляційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав.

Постанови суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касацій­ному порядку. Єдиним судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Верховний Суд.

8.1.2 Касаційне оскарження. Право на касаційне оскарження мають учас­ники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов’язки. Вони мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляцій­ного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково.

У касаційному порядку також можуть бути оскаржені ухвали суду апеляцій­ної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпе­чення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додат­кове рішення, про роз’яснення рішення чи відмову в роз’ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обстави­нами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне засто­сування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Не підлягають касаційному оскарженню рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду в апеляційному порядку Верховним Судом; судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за прави­лами спрощеного позовного провадження (крім справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім винятків, передбачених законодавством.

За відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Межі перегляду судом касаційної інстанції передбачають, що суд касаційної інстанції може переглядати судові рішення виключно в межах доводів і вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правиль­ність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність певного доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не ухвалю­ються й не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову в суді касаційної інстанції не дозво­ляється. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга на рішення та постанови має бути розглянута впродовж шістдесяти днів, а на ухвали - упродовж тридцяти днів від дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі.

Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, об’єднаної палати, якщо ця колегія вважає за потрібне відступити від висновку щодо засто­сування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухва­леному рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати, у складі колегії суддів з іншої палати або у складі іншої палати чи об’єднаної палати відповідно.

Передання справи на розгляд Великої палати Верховного Суду можливе, якщо колегія суддів, палата, об’єднана палата вважають за потрібне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду, або відступити від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладе­ного в раніше ухваленому рішенні Великої палати.

Також суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і таке пере- дання потрібне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правоза- стосовної практики.

Справа підлягає переданню на розгляд Великої палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил пред­метної юрисдикції, крім випадків, якщо учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстан­ції та не заявляв про порушення правил предметної юрисдикції; учасник справи, який оскаржує судове рішення, не обґрунтував порушення судом правил пред­метної юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі коле­гії суддів (палати, об’єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подіб­ною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах; Велика палата Верховного Суду вже викладала у своїй постанові висновок щодо питання пред­метної юрисдикції спору в подібних правовідносинах.

Питання про передання справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи.

Після передання справи на розгляд палати, об’єднаної палати або Великої палати визначений у ній суддя-доповідач у разі потреби звертається до відпо­відних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якого стало підставою для передання справи на розгляд Великої палати, крім випадків, коли висновок щодо застосування цієї норми у подібних правовідноси­нах був раніше отриманий Верховним Судом.

Суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право:

1) залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення;

2) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;

3) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково та ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд;

4) скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково й залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині;

5) скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині;

6) у визначених КАС України випадках визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково й закрити провадження у справі у відповідній частині;

Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги ухвалює судові рішення у формі постанов. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили від дати її ухвалення. Процедурні питання вирішуються судом касаційної інстанції через постановлення ухвал. Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили від моменту її проголошення.

Судові рішення суду касаційної інстанції є остаточними та оскарженню не підлягають. Після закінчення касаційного розгляду справа у п’ятнадцятиденний строк повертається до суду першої інстанції, який її розглядав.

Судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обстави­нами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були й не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) установлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судо­вого рішення, яке підлягає перегляду.

Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі ухвалення нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовано закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не дозволяється крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.

Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обстави­нами є: установлена Конституційним Судом України неконституційність (консти- туційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосо­ваного (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; установлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді в учиненні кримінального правопорушення, унаслідок якого було ухвалено судове рішення; установлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирі­шенні цієї справи судом.

При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обста­винами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.

Заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції за нововияв­леними або виключними обставинами подається до суду, який ухвалив судове рішення. Заява про перегляд судових рішень судів апеляційної та касаційної інстанцій, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

Заява про перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами розглядається у судовому засіданні упродовж тридцяти днів від дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами. Справа розглядається за правилами, установленими для провадження в суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключ­ними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за ново- виявленими або виключними обставинами й залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключ­ними обставинами Верховний Суд може також скасувати судове рішення (судові рішення) повністю або частково й передати справу на новий розгляд до суду першої чи апеляційної інстанції.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за новови­явленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу. У разі задо­волення заяви про перегляд судового рішення з підстав та скасування судового рішення, що переглядається, суд ухвалює рішення - якщо переглядалося рішення суду; ухвалює постанову - якщо переглядалася постанова; постановляє ухвалу - якщо переглядалася ухвала.

У разі залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами без задоволення інші учасники справи можуть вимагати компенсації особою, яка її подала, судових витрат, понесених ними під час провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

8.2