<<
>>

Стандарти публічної служби в ЄС

Окрім відповідних основних і процедурних законів, одним із ключових елементів, що складають державну адміністрацію, є державна служба. Спосіб її роботи є обов’язковим принципом. Роль сучасної демократичної держави з ринковою економікою полягає в забезпеченні справедливих і рівних умов та стандартів, які мають бути визначальними у повсякденному житті людей і в економічній діяльності фізичних та юридичних осіб.

Основним механізмом, що використовує держава, є закон. Держава зобов’язана гарантувати ефективну, професійну та неупереджену роботу державної адміністрації. Вона має запрова­дити мінімальні правила, якими мають керуватися державні службовці: стратегії розвитку кар’єри, управління персоналом, системи добору, набору працівників, підвищення кваліфікації та оплати праці.

Забезпечення сучасної конституційної державної служби в демократичному режимі можливе лише за наявності таких умов:

- розмежування між публічною та приватною сферами;

- розмежування між політикою та адміністрацією;

- розвиток індивідуальної відповідальності державних службовців, що передбачає усунення попередніх процедур колективного ухва­лення рішень і вимагає добре освічених і кваліфікованих громадських менеджерів;

- захист робочих місць, стабільність, адекватна оплата праці, чітко визна­чені права та обов’язки державних службовців;

- набір персоналу та підвищення на основі досягнень.

Усі ці умови значною мірою сприяють визначенню сенсу та цінностей сучас­ної професійної державної служби в ЄС

Правовий статус працівників адміністративного апарату ЄС, урегульова­ний Регламентом EEC, EURATOM, ECSC) від 28.02.1968 року № 259, багатора­зово змінювався та доповнювався. Працівники класифікуються на чотири катего­рії - A, B, C і D, кожна з яких поділяється на ступені. Регламент регулює умови служби посадових осіб та інших службовців європейських співтовариств.

Він був ухвалитий на підставі угоди, що встановлює єдину Раду та єдину Комісію європейських співтовариств, а також протоколу про привілеї та імунітети цих співтовариств, основними положеннями якого є встановлення єдиних правил для служби в інституціях ЄС.

Однією з основних функцій Комісії є забезпечення високого рівня професій­ної незалежності, ефективності та доброчесності службовців, що досягається через відбору кандидатів з усього Європейського Союзу. Комісія залучає кваліфі­кованих фахівців із держав-членів, забезпечуючи рівні умови праці та можливо­сті для професійного розвитку.

Регламент закріплює принципи прозорості, політичної відповідальності та рівного доступу до працевлаштування в європейських інституціях, чітко визна­чає права та обов'язки службовців, охоплюючи питання соціальних гаран­тій, пенсійного забезпечення та медичного страхування. Передбачає спеціальні тимчасові заходи для службовців Комісії, що дозволяють раціоналізувати адмі­ністративну структуру, включаючи дострокове припинення служби або пере­ведення на неактивний статус у випадках скорочення посад чи адміністратив­них реорганізацій. Для службовців, які підпадають під дію спеціальних заходів, передбачено компенсаційні виплати, розмір і тривалість яких залежать від віку та стажу, також передбачена можливість отримання додаткових пенсійних прав.

Регламент вимагає прозорості та обов'язкових консультацій з Європейським парламентом та Судом європейських співтовариств при внесенні змін до Статуту службовців, що забезпечує узгодженість у регулюванні кадрових питань. Пенсійне забезпечення в документі регламентується чіткою системою, що дозво­ляє службовцям, які досягли віку 55 років і мають необхідний стаж, претенду­вати на пенсію без зменшення розміру виплат, також надаються сімейні виплати та інші соціальні пільги для утриманців службовців, що отримують дострокові компенсації або пенсії[678].

Також Європейський парламент ухвалив резолюцію про затвердження Євро­пейського кодексу належної адміністративної поведінки, якого інституції Європейського Союзу та їхні співробітники зобов'язані дотримуватись у своїй роботі.

Метою є забезпечення єдності та високої якості роботи персоналу в усіх галузях та рівнях адміністративного управління. Держава зобов'язана керувати та гарантувати, що державна адміністрація працює відповідно до принципів, закріплених у Конституції та адміністративному праві. Вона має забезпечити певний рівень якості персоналу та єдині стандарти для всіх сфер державної адмі­ністрації, яких слід дотримуватися у стосунках із громадянами.

Кодекс передбачає, що всі інституції ЄС та їхні працівники зобов'язані у відносинах із громадянами та їхніми організаціями дотримуватися принципів належної адміністративної поведінки. Ці принципи поширюються на всіх служ­бовців та персонал в органах і установах ЄС. Кодекс надає легальні визначення основних матеріально-правових понять, як-от «публіка», «інституція», «служ­бовці», і містить вичерпний перелік принципів належної адміністративної пове­дінки. Визначено двадцять три принципи належної адміністративної поведінки, що демонструють змішану правову природу. Окрім традиційних правових прин­ципів, включено нові, як-от принцип законних очікувань, надійність, надання порад, доступність і ввічливість[679].

Боротьба з корупцією та зловживаннями в адміністративних органах. Іншим джерелом адміністративного зближення є постійна взаємодія між офіцій­ними представниками країн-членів ЄС та представниками Європейської комісії. Співпраця та обмін між адміністративними органами неформально впливають на запровадження спільних стандартів, яких національні адміністративні органи мають дотримуватися при виконанні своїх наднаціональних зобов’язань. Саме так формується ідеальна модель поведінки публічних службовців у ЄС.

Свобода конкуренції для компаній на території ЄС забезпечується можли­вістю участі в тендерах у будь-якій країні-члені ЄС. Окрім того це стосується питань, пов’язаних із державною допомогою підприємствам, яка має бути схва­лена та контролюватися інституціями ЄС. Якщо якась країна-член не впрова­джує право ЄС згідно з директивами та постановами, це призводить до серйоз­них правових наслідків. Така держава вважається відповідальною за невиконання певної директиви ЄС або за незастосування конкретної постанови, що може стати підставою для подання позову проти держави фізичними або юридичними особами за завдану шкоду[680].

2.3

<< | >>
Источник: Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін. ; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. - Вид. 5-те. - Одеса,2025. - 700 с.. 2025

Еще по теме Стандарти публічної служби в ЄС:

  1. Спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби
  2. Патронатна служба як особливий вид публічної служби
  3. Концептуальні підходи до реформування публічної служби
  4. Державна служба як вид публічної служби. Поняття та види державних службовців
  5. 3.3. Системи публічної служби
  6. 3.4.4. Припинення публічної служби
  7. Поняття, ознаки та види публічної служби
  8. Поняття, ознаки та види публічної служби
  9. Глава 45 Побудова публічної служби
  10. 1.1 Кадрова політика в сфері публічної служби
  11. Правове регулювання проходження патронатної служби в окремих органах публічної влади
  12. Тема 2. Публічні послуги як основа діяльності публічної служби
  13. Тема 1. Кадрова політика, правові та організаційні основи публічної служби
  14. Механізм взаємодії Державної прикордонної служби України з органами публічної адміністрації
  15. Тема 3. Запобігання та протидія корупційним проявам та етика у системі публічної служби
  16. Особливість державної служби як виду публічної діяльності особи зумовлює необхідність встановлення певного правового режиму щодо відповідності як її особистісних якостей, так і поведінки встановленим вимогам, заборонам, обмеженням.
  17. § 4.3 Стандарты «справедливого режима» и «безопасности» в качестве договорного отражения международного минимального стандарта
  18. Про затвердження та надання чинності стандарту Мінвуглепрому України СОУ 10.1.00186080.004:2007 "Положення про геологічну та маркшейдерську служби вугільної промисловості"
  19. 24.Поступление на службу и способы замещения должностей на го­сударственной и муниципальной службе. Прохождение службы и атте­стация.
  20. Начало военной службы и сроки военной службы для военнослужащих, проходящих военную службу по призыву и по контракту
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -