<<
>>

2. Організація державного управління у сфері освіти

Міністерство освіти і науки України (МОН) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності.

Основними завданнями МОН є:

• участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

• створення умов для здобуття громадянами повної загальної середньої освіти;

• забезпечення розвитку освітнього, наукового та науково- технічного потенціалу України;

• визначення перспектив і пріоритетних напрямів розвитку у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності;

• сприяння функціонуванню національної системи науково- технічної інформації;

• забезпечення інтеграції вітчизняної освіти і науки у світову систему із збереженням і захистом національних інтересів.

Відповідно до покладених завдань МОН здійснює такі функції:

• бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• розробляє державні стандарти освіти, здійснює контроль за їх додержанням;

• затверджує мінімальні нормативи матеріально-технічного і фінансового забезпечення навчальних закладів;

• формує щороку разом з Мінекономіки та доводить до навчальних закладів, що належать до сфери управління МОН, державне замовлення на підготовку фахівців, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів (післядипломна освіта) для державних потреб;

• бере участь у розробленні норм і нормативів утримання дітей- сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

• подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо оптимізації мережі вищих державних навчальних закладів, професійно- технічних навчальних закладів, навчальних закладів для дітей- сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дошкільних, загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів;

• приймає рішення щодо виконання експериментальних робочих навчальних планів, нових освітніх програм, запровадження новітніх педагогічних технологій;

• забезпечує виконання освітніх та наукових програм відродження і розвитку національної культури, української мови і мов національних меншин, національно-культурних традицій корінних народів і національних меншин України;

• здійснює заходи, спрямовані на творчий розвиток особистості, виявлення та підтримку обдарованих дітей, талановитої молоді;

• забезпечує організацію роботи з фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчої та спортивної роботи у навчальних закладах, здійснює науково-методичне забезпечення такої роботи;

• вживає разом з центральними та місцевими органами виконавчої влади заходів щодо працевлаштування випускників професійно-технічних та вищих навчальних закладів;

• проводить роботу з установлення еквівалентності документів про освіту і вчені звання;

• провадить в установленому порядку ліцензування, атестацію та акредитацію вищих і професійно-технічних навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування, веде Державний реєстр навчальних закладів;

• вивчає разом з іншими центральними органами виконавчої влади потребу в кадровому забезпеченні сфери освіти, організовує підготовку таких кадрів, у встановленому порядку відкриває при вищих навчальних закладах і прирівняних до них закладах післядипломної освіти, в наукових установах (за винятком наукових установ Національної академії наук) аспірантуру, докторантуру та інші.

МОН має право:

• представляти Кабінет Міністрів України за його дорученням у міжнародних організаціях та під час укладення міжнародних договорів України;

• отримувати в установленому законодавством порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів АРК, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію і матеріали, необхідні для виконання покладених на МОН завдань;

• залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до його компетенції;

• проводити в установленому порядку з'їзди, конференції, семінари, наради тощо з питань, що належать до його компетенції;

• утворювати координаційні комісії, експертні та робочі групи для науково-організаційного супроводження виконання державних програм і проектів, залучати на основі контрактів (договорів) вітчизняних і зарубіжних вчених та фахівців до роботи в цих комісіях (групах), а також для надання консультацій, проведення аналізу стану та складання прогнозів розвитку освітнього і науково-технічного потенціалу та деякі інші.

Рішення МОН, прийняті в межах його повноважень, є обов'язковими для виконання центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності і громадянами.

Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, яким підпорядковані заклади освіти, разом з МОН беруть участь у здійсненні державної політики в галузі освіти, науки, професійної підготовки кадрів, у проведенні державного інспектування та акредитації закладів освіти, здійснюють контрольні функції із дотримання вимог щодо якості освіти, забезпечують зв'язок із закладами освіти та державними органами інших країн з питань, що належать до їх компетенції, організовують впровадження у практику досягнень науки і передового досвіду.

Для присвоєння вчених звань доцента і професора в МОН утворюється Атестаційна колегія, яку очолює міністр. Положення про Атестаційну колегію та її персональний склад затверджується наказом міністра.

Для розгляду наукових рекомендацій та пропозицій щодо визначення і головних напрямів розвитку у сфері освіти, наукової, науково-технічної, інноваційної діяльності та інтелектуальної власності, а також з інших питань у МОН можуть утворюватися дорадчі та консультативні органи. Склад цих органів і положення про них затверджує міністр освіти і науки України.

На місцевому рівні державного управління у сфері освіти органи виконавчої влади здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції:

• встановлюють, не нижче визначених МОН мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування закладів освіти, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання;

• забезпечують розвиток мережі закладів освіти та установ, організацій системи освіти, зміцнення їх матеріальної бази, господарське обслуговування;

• здійснюють соціальний захист працівників освіти, дітей, учнівської і студентської молоді, створюють умови для їх виховання, навчання і роботи відповідно до нормативів матеріально-технічного та фінансового забезпечення;

• організовують облік дітей дошкільного та шкільного віку, контролюють виконання вимог щодо навчання дітей у закладах освіти;

• вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з опікою і піклуванням про неповнолітніх, які залишилися без піклування батьків, дітей-сиріт, захист їх прав, надання матеріальної та іншої допомоги;

• створюють належні умови за місцем проживання для виховання дітей, молоді, розвитку здібностей, задоволення їх інтересів;

• забезпечують у сільській місцевості регулярне безкоштовне підвезення до місця навчання і додому дітей дошкільного віку, учнів та педагогічних працівників;

• організовують професійне консультування молоді та продуктивну працю учнів;

• визначають потреби, обсяги і розробляють пропозиції щодо державного замовлення на підготовку робітничих кадрів для регіону;

• вирішують у встановленому порядку питання, пов'язані з наданням особам, які відбували покарання у вигляді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, можливості здобувати загальну середню освіту.

Місцевими органами виконавчої влади створюються спеціалізовані органи управління освітою, а саме: Головне управління освіти і науки Київської й Севастопольської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласних державних адміністрацій, відііли освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій. їхня діяльність спрямовується на:

• управління закладами освіти, що є комунальною власністю;

• організацію навчально-методичного забезпечення закладів освіти, вдосконалення професійної кваліфікації педагогічних працівників, їх перепідготовку та атестацію у порядку, встановленому МОН;

• координацію дій педагогічних, виробничих колективів, сім'ї, громадськості з питань навчання і виховання дітей;

• визначення потреб, розроблення пропозицій щодо державного контракту і формування регіонального замовлення на педагогічні кадри, укладання договорів на їх підготовку;

• проведення атестації закладів освіти, що є комунальною власністю;

• здійснення контролю за дотриманням вимог щодо змісту, рівня і обсягу освіти.

У сфері освіти діють також органи громадського самоврядування, в тому числі:

• загальні збори (конференція) колективу закладу освіти;

• районна, міська, обласна конференції педагогічних працівників, з'їзд працівників освіти АРК;

Всеукраїнський з'їзд працівників освіти.

Органи громадського самоврядування в освіті можуть об'єднувати учасників навчально-виховного процесу, фахівців певного професійного спрямування.

Органи громадського самоврядування в освіті вносять пропозиції щодо формування державної політики в галузі освіти, вирішують у межах своїх повноважень питання навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної й фінансово-господарської діяльності закладів освіти.

Повноваження органів громадського самоврядування в освіті визначає в межах чинного законодавства МОН за участю представників профспілок, всеукраїнських педагогічних (освітянських) об'єднань.

Самоврядування закладів освіти передбачає їх права на:

• самостійне планування роботи, вирішення питань навчально-виховної, науково-дослідної, методичної, економічної й фінансово-господарської діяльності;

• участь у формуванні планів прийому учнів, студентів, слухачів з урахуванням державного контракту (замовлення) та угод підприємств, установ, організацій, громадян;

• визначення змісту компонента освіти, що надається закладом освіти понад визначений державою обсяг;

• прийняття на роботу педагогічних, науково-педагогічних, інженерно-педагогічних та інших працівників, а також фахівців з інших держав, у тому числі за контрактами;

• самостійне використання усіх видів асигнувань, затвердження структури і штатного розпису в межах встановленого фонду заробітної плати;

• здійснення громадського контролю за організацією харчування, охорони здоров'я, охорони праці в закладах освіти.

Соціально-педагогічний патронаж у системі освіти сприяє взаємодії закладів освіти, сім'ї й суспільства у вихованні дітей, їх адаптації до умов соціального середовища, забезпечує консультативну допомогу батькам, особам, які їх замінюють. Згаданий патронаж здійснюється соціальними педагогами. За своїм статусом соціальні педагоги належать до педагогічних працівників.

<< | >>
Источник: Авер'янов В.Б.. Підручник: У двох томах: Том 2. Особлива частина. — К.,2009. — 600 с.. 2009
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме 2. Організація державного управління у сфері освіти:

  1. 2. Організація державного управління у сфері економіки
  2. 2. Організація державного управління у сфері фінансів
  3. 2. Організація державного управління у сфері підприємництва
  4. 2. Організація державного управління у сферах транспорту і зв'язку
  5. 2. Організація державного управління у сферах будівництва та житлово-комунального господарства
  6. 2. Організація державного управління в агропромисловій сфері
  7. 2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища
  8. 2. Організація державного управління у сфері інформатизації
  9. 2. Організація державного управління у сфері праці та соціальної політики
  10. 2. Організація державного управління у галузі охорони здоров'я
  11. Глава 17 Адміністративно-правове регулювання і державне управління у сфері освіти
  12. 2. Організація державного управління у сфері освіти
  13. 2. Організація державного управління у сфері науки
  14. 2. Організація державного управління у сфері культури
  15. 2. Організація державного управління у сферах молодіжної політики, фізичної культури та спорту
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -