<<
>>

2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища

До органів виконавчої влади загальної компетенції в екологічній сфері належать Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації. їх повноваження з цих питань визначаються Конституцією України та окремими законодавчими актами.

До органів виконавчої влади спеціальної компетенції в екологічній сфері належать Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет із земельних ресурсів, Державний комітет по водному господарству, Державний комітет лісового господарства, Міністерство охорони здоров'я, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та деякі інші.

Зазначені органи в межах своїх повноважень здійснюють переважно надвідомчі функції управління в екологічній сфері.

Ряд інших центральних органів виконавчої влади здійснюють функції управління в екологічній сфері тільки в межах відповідних органів (Міністерство транспорту та зв'язку, Міністерство промислової політики, Міністерство аграрної політики та інші).

Серед спеціально уповноважених органів державного управління в екологічній сфері найбільше коло повноважень має Міністерство охорони навколишнього природного середовища України (Мінприроди). Його статус визначений у Законі України «Про охорону навколишнього природного середовища», в ряді інших законодавчих актів, а також у Положенні про це міністерство, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р.

Указом Президента України від 20 квітня 2005 р. № 675[35] запроваджені спрямування і координація міністром охорони навколишнього природного середовища діяльності Державного комітету України по водному господарству, Державного комітету лісового господарства України, Державного комітету України із земельних ресурсів. Порядком спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. у редакції від 21 грудня 2005 р. із змінами та доповненнями визначено шляхи спрямування і координації:

• формування державної політики у відповідній сфері та контролю за її реалізацією центральним органом виконавчої влади;

• внесення на розгляд Кабінету Міністрів України розроблених центральним органом виконавчої влади проектів нормативно- правових актів та погодження проектів нормативно-правових актів цього органу, які підлягають державній реєстрації в установленому порядку;

• внесення пропозицій Прем'єр-міністрові України щодо призначення на посаду та звільнення з посади керівників центральних органів виконавчої влади, а за поданням зазначених керівників — їх заступників;

• визначення порядку обміну інформацією між міністерством та центральним органом виконавчої влади;

• затвердження структури центрального органу виконавчої влади;

• одержання звітності центрального органу виконавчої влади.

Основними завданнями Мінприроди є:

• забезпечення реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (землі, надр, поверхневих та підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного і рослинного світу та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, розвитку мінерально-сировинної бази, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;

• здійснення управління та регулювання у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, геологічного вивчення надр, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, організації охорони і використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду України, формування, збереження та використання екологічної мережі;

• здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, зокрема за використанням та охороною земель, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, охорону та використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, формування, збереження та використання екологічної мережі, з питань поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, а також забезпечення здійснення державного геологічного контролю, державного геодезичного нагляду за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю.

Мінприроди відповідно до покладених на нього завдань здійснює такі функції:

• готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;

• бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного і соціального розвитку України, Державного бюджету України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

• відповідно до законодавства забезпечує розроблення і виконання державних програм з питань охорони навколишнього природного середовища, формування національної екологічної мережі, забезпечення екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, геологічного вивчення та раціонального використання надр, топографо-геодезичної та картографічної діяльності, сприяє розробленню регіональних програм із зазначених питань та координує їх виконання;

• бере у межах своїх повноважень участь у здійсненні заходів щодо адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу;

• реалізує єдину науково-технічну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, заповідної справи, формування, збереження та використання екологічної мережі, геологічного вивчення надр, топографо- геодезичної та картографічної діяльності, бере участь у формуванні національної системи науково-технічної інформації, виступає замовником науково-дослідних робіт з питань, що належать до його компетенції;

• координує здійснення органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінприроди;

• відповідно до законодавства організовує та проводить державну екологічну експертизу, експертизу програм, планів та проектів з геологічного вивчення надр;

• організовує в межах своїх повноважень проведення моніторингу навколишнього природного середовища, геологічного середовища і мінерально-сировинної бази, забезпечує формування та функціонування географічних, екологічних, геологічних та інших інформаційних систем;

• забезпечує ведення державних кадастрів рослинного і тваринного світу, бере участь у веденні державного водного кадастру;

• забезпечує ведення державного балансу запасів корисних копалин, державних кадастрів родовищ і проявів корисних копалин, формування Державного фонду родовищ корисних копалин України та Державного фонду надр, проведення державної експертизи та оцінку запасів корисних копалин, передачу розвіданих родовищ корисних копалин для промислового освоєння;

• бере участь у вдосконаленні системи обліку, звітності та державної статистики з питань, що належать до його компетенції.

Мінприроди має право:

• одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

• застосовувати у випадках, передбачених законодавством, економічні санкції до підприємств, установ та організацій за порушення вимог законодавства, подавати позови про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення, складати протоколи та розглядати справи про адміністративні правопорушення;

• передавати відповідно до законодавства правоохоронним органам матеріали про виявлені правопорушення;

• залучати в установленому порядку спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до компетенції міністерства;

• скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до компетенції міністерства, і інші права.

Мінприроди України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в його складі урядові органи державного управління, орган виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальні органи, інспекції, установи та організації, що належать до сфери його управління.

Зокрема, у системі Мінприроди функціонують: Державна екологічна інспекція, Державна служба заповідної справи, Державна екологічна інспекція Азовського моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, державні управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі.

Управління і контроль у галузі використання та охорони земель здійснює Державний комітет України із земельних ресурсів (Держком- зем) як центральний орган виконавчої влади та його органи на місцях. Положення про Держкомзем затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 р.

Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища. Держкомзем організовує в межах своїх повноважень виконання актів законодавства, узагальнює практику застосування таких актів з питань, що належать до його компетенції, розробляє та подає Кабінету Міністрів України через міністра охорони навколишнього природного середовища пропозиції щодо реалізації державної політики у галузі земельних відносин, використання та охорони земель і вдосконалення законодавства.

Основними завданнями Держкомзему є:

• розроблення пропозицій щодо формування державної політики у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища та забезпечення її реалізації, проведення земельної реформи та подання їх Кабінетові Міністрів України через міністра охорони навколишнього природного середовища;

• координація роботи з проведення земельної реформи;

• здійснення державного контролю за використанням та охороною земель;

• організація і забезпечення ведення державного земельного кадастру, підготовка земельно-кадастрової документації;

• здійснення землеустрою і проведення моніторингу земель;

• розроблення державних, галузевих і регіональних програм з питань регулювання земельних відносин, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, раціонального використання земель, їх відтворення та охорони, проведення моніторингу земель, відтворення родючості ґрунтів, ведення державного земельного кадастру і територіального планування;

• проведення державної експертизи програм і проектів з питань землеустрою, ведення державного земельного кадастру, охорони земель, реформування земельних відносин, а також тех- ніко-економічного обґрунтування таких програм і проектів.

Держкомзем відповідно до покладених на нього завдань наділений відповідними повноваженнями, визначених Земельним кодексом України та іншими актами законодавства.

Державний комітет України по водному господарству (Держводгосп) є центральним органом виконавчої влади, повноваження якого визначені Водним кодексом України та Положенням про цей орган, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р.

Основними завданнями Держводгоспу є: участь у формуванні та забезпечення реалізації державної політики з питань розвитку водного господарства і меліорації земель, управління галуззю та здійснення єдиної технічної політики, впровадження досягнень науки і техніки, нових технологій та передового досвіду роботи; регулювання відносин у сфері використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, розроблення та участь у реалізації відповідних загальнодержавних, міждержавних і регіональних програм; задоволення потреби населення і галузей національної економіки у водних ресурсах та проведення їх міжбасейнового перерозподілу; здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії вод і ліквідацією її наслідків, включаючи протипаводковий захист сільських населених пунктів і земель.

Державний комітет лісового господарства України (Держкомлісгосп) є центральним органом виконавчої влади, який відповідно до Лісового кодексу України здійснює державне управління і контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів. Положення про цей орган затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р.

Держкомлісгосп вносить у встановленому порядку пропозиції міністрові охорони навколишнього природного середовища щодо формування державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва, забезпечує їх реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, що належать до його компетенції. Держкомлісгосп узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства і вносить їх в установленному порядку на розгляд Міністра охорони навколишнього природнього середовища.

Основними завданнями Держкомлісгоспу є: підготовка і внесення міністрові охорони навколишнього природного середовища пропозицій щодо формування державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва, а також охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, мисливських тварин, підвищення ефективності лісового і мисливського господарства та забезпечення її реалізації; здійснення державного управління, регулювання та контролю у сфері лісового і мисливського господарства та полювання; розроблення та організація виконання державних і регіональних (місцевих) програм у сфері охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, а також участь у розробленні та виконанні програм з питань охорони, використання і відтворення мисливських тварин, розвитку мисливського господарства.

До основних повноважень Держкомлісгоспу законодавством віднесено: розроблення та видання нормативно-правових актів з питань ведення лісового і мисливського господарства, полювання (в тому числі в умовах радіоактивного забруднення); координація виконання плану заходів у сфері лісового і мисливського господарства, полювання та мисливського собаківництва; державний контроль за додержанням норм, правил та інших нормативно-правових актів з питань ведення лісового і мисливського господарства, полювання, а також нагляд за застосуванням пестицидів та агрохімікатів у лісовому господарстві та лісах та ряд інших.

Міністерство охорони здоров'я України (МОЗ) в екологічній сфері здійснює: розроблення й координацію заходів щодо забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення; реалізацію державної політики щодо охорони здоров'я; організацію вивчення впливу навколишнього природного середовища на здоров'я людей; забезпечення державного санітарного нагляду за виконанням законодавства з питань санітарно-епідемічного благополуччя населення та ряд інших.

Ряд важливих функцій управління в екологічній сфері здійснює Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Крім зазначених спеціально уповноважених органів державного управління в екологічній сфері, окремі функції управління в цій сфері покладені на Національне космічне агентство України, Державний комітет ядерного регулювання України, Державний комітет рибного господарства України та ряд інших органів виконавчої влади.

<< | >>
Источник: Авер'янов В.Б.. Підручник: У двох томах: Том 2. Особлива частина. — К.,2009. — 600 с.. 2009
Помощь с написанием учебных работ

Еще по теме 2. Організація державного управління у сфері охорони навколишнього природного середовища:

  1. 1. Загальна характеристика державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища
  2. 3. Основні адміністративно-правові засоби державного впливу у сфері охорони навколишнього природного середовища
  3. 4. Державний контроль, нагляд і моніторинг у сфері охорони навколишнього природного середовища
  4. 1. Загальна характеристика державного управління міжгалузевими сферами
  5. Стаття 13. Державне управління в галузі використання і забезпечення схоронності житлового фонду
  6. 1. Поняття та функції державного управління у сфері використання та охорони земель
  7. Стаття 204. Порядок ведення державного земельного кадастру
  8. § 2. Громадський контроль за використанням та охороною земель
  9. 1.6. Землеустрій як функція державного управління у сфері використання і охорони земель
  10. Поняття державного регулювання і державного управління інвестиційною діяльністю
  11. Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ мінеральних підземних вод
  12. Про затвердження Положення про Державну еколого-геологічну карту України масштабу 1:200000
  13. § 2. Система і компетенція органів управління природокористуванням і охороною довкілля
  14. § 4. Функції управління у сфері природокористування та охорони довкілля
  15. Теоретико-правові засади дослідження державного контролю у сфері ведення лісового господарства України
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридические лица -