<<
>>

Характеристика військового обов’язку громадян України[490]

Семиразуменко Ольга Юріївна «Мама» віськовослужбовиця Збройних сил України

Конституційним обов’язком кожного громадя­нина України є захист вітчизни, незалежності та територіальної цілісності.

Військовий обов’язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом ЗСУ, інших утво­рених відповідно до законів України військо­вих формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, а саме ЗСУ та інших військових формувань, посади в яких комплекту­ються військовослужбовцями.

Військовий обов’язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; ухвалення в добровільному порядку (за контрактом) і призов на військову службу; проходження військової служби; вико­нання військового обов’язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Також відповідно до чинного законодавства громадяни України мають право на заміну виконання військового обов’язку альтерна­тивною (невійськовою) службою.

Військовий обов’язок не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні. Іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, можуть у добровільному порядку (за контрактом) проходити військову службу у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Виконання військового обов’язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та органі­зації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повнова­жень, передбачених законом, та районні (об’єднані районні), міські (районні у містах, об’єднані міські) територіальні центри комплектування та соціаль­ної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджу­ється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: а) допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; б) призовники - особи, приписані до призовних дільниць; в) військо­вослужбовці - особи, які проходять військову службу; г) військовозобов’язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування ЗСУ та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; д) резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві ЗСУ, інших військових формувань і призначені для їх комплектування в мирний час і в особливий період. До категорії військовослужбовців дорівню- ються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у ЗСУ, Державній спеціальній службі транспорту та Національ­ній гвардії України.

Громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі ЗСУ, СБУ, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов’язані:

- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комп­лектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Централь­ного управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-обліко­вих документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;

- проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комі­сії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закла­дів охорони здоров'я СБУ, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України;

- проходити підготовку до військової служби, військову службу й викону­вати військовий обов'язок у запасі;

- виконувати правила військового обліку, установлені законодавством.

Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової перед- вищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов'язаних.

Наприкінці 2022 року Кабінет Міністрів України ухвалив новий поря­док військового обліку призовників, військовозобов’язаних і резервістів, яким установлено, що чоловіки мають ставати на облік у рік досягнення 17-річного віку. Тобто, якщо раніше вік постановки на облік починався від 17 років, то 2023-го року - від 16 років. Проте ці зміни не зачіпають норми, які стосуються призовного віку чи мобілізації! Тобто призвати на службу в армію чи мобілізу­вати чоловіка можна лише з 18 років.

Отже, нині на військовому обліку мають перебувати:

а) чоловіки віком від 16 до 27років;

б) військовозобов’язані та резервісти, які не досягли граничного віку перебу­вання в запасі - 60 років;

в) жінки, які отримали медичну або фармацевтичну спеціальність.

Запитання та завдання

1. Здійсніть законодавче регулювання правового статусу громадян України як суб’єктів адміністративного права у галузі оборони України.

2. З’ясуйте засади та порядок проходження військової служби громадянами України.

3. Здійсніть характеристику військового обов’язку громадян України.

4. Розкрийте відмінності у військовому обов’язку здобувачів освіти - громадян України до 18 років, з 18 до 25 та після 25 років.

<< | >>
Источник: Адміністративне право та адміністративний процес. Повний курс: підручник / В. Галунько, П. Діхтієвський, А. Берлач та ін. ; за заг. ред. В. Галунька, В. Фелика. - Вид. 5-те. - Одеса,2025. - 700 с.. 2025

Еще по теме Характеристика військового обов’язку громадян України[490]:

  1. Житлові права та обов’язки громадян.
  2. Екологічні права та обов’язки громадян
  3. Житлові права та обов’язки громадян
  4. Екологічні права та обов’язки громадян.
  5. Стаття 22. Обов’язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації
  6. § 32. Екологічні права та обов’язки громадян. Природокористування
  7. Розділ IV Екологічні права та обов’язки громадян
  8. 2. Збройні Сили України та військовий обов'язок
  9. Постанова ДКО «Про загальне обов'язкове військове навчання громадян СРСР» (17 вересня 1941 р.)
  10. Підрозділи дізнання органів Національної поліції України, їх завдання та основні функції. Права та обов’язки дізнавачів
  11. Слідчі підрозділи Національної поліції України, їх основні завдання та функції. Права та обов’язки слідчих, гарантії їх процесуальної незалежності
  12. Правова характеристика видів господарської діяльності, здійснення яких дозволяється військовим частинам Збройних Сил України
  13. Стаття 6. Військово-транспортний обов’язок
  14. § 2. Порядок розірвання шлюбу громадян України з іноземними громадянами і шлюбівіноземних громадян між собою в Україні
  15. Завдання та обов’язки військовослужбовця
  16. Основні обов’язки державного службовця
  17. Укладення шлюбів громадян України з іноземними громадянами та іноземних громадян між собою в Україні.
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -