<<
>>

§ 2. Порядок розірвання шлюбу громадян України з іноземними громадянами і шлюбівіноземних громадян між собою в Україні

Частина 1 статті 197 КпШС України встановлює порядок розірвання шлюбів громадян України з іноземцями, а також шлюбів іноземних громадян між собою на території України. Ці шлюби розриваються за законодавством України, за такою ж процедурою (в органах ЗАГСу або суді), на тих же мотивах і з тими ж правовими наслідками, які встановлені в Кодексі про шлюб і сім'ю України.
Нашим законодавством при розірванні іноземних шлюбів не передбачено ніяких обмежень і виключень. Тому при розлученні іноземці не вправі посилатися на свої національні закони, наприклад, на ті, які забороняють розірвання шлюбу або обмежують його визначеними умовами, або навпаки, примушують розірвати шлюб, виходячи з расових, релігійних і інших забо

203

бон. Вони повністю підпорядковуються в цьому відношенні українським правилам розлучення.

Але розірвання шлюбу через суд України може мати значні перешкоди, коли один з подружжя проживає за кордоном, так як закон України за всіх умов не може заборонити іноземцю звертатися з вимогами про розірвання шлюбу в суд держави, в якій він проживає. Невизнання розірвання шлюбу, проведеного в цих випадках іноземним судом, привело б до того, що іноземець вважався б розведеним, а громадянин України продовжував би перебувати в шлюбі. Тому, якщо в момент розірвання шлюбу хоч би один з подружжя (іноземець або громадянин України) проживав за межами України, КпШС України (стаття 197) визнає дійсним розірвання шлюбу, проведене іноземним органом за законом відповідної держави.

В тих випадках, коли обидва з подружжя проживають за межами України, розірвання шлюбу в суді України може спричинити для них непереборні труднощі. Примусити таке подружжя приїхати в Україну для здійснення розлучення значило б поставити їх в тяжке становище і порушити їх права. Тому КпШС України (частина 3 статті 197) встановлює, що розірвання шлюбу, здійснене за межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні, якщо обидва з подружжя, які є громадянами України, проживають за її межами.

В той же час громадяни України, які постійно проживають за кордоном, не можуть бути в силу цього позбавлені права розірвати шлюб в суді України.

Тому КпШС України (частина 6 статті 197) надає громадянам України, які проживають за кордоном, право звертатися з вимогою про розірвання шлюбу в суди України. В цих випадках Верховний Суд України дає обраному ним суду, яким може виявитись будьякий суд України, доручення розглянути справу про розірвання шлюбу між громадянами України, які постійно проживають за межами України.

Законодавство України передбачає можливість в окремих випадках розірвати шлюб шляхом реєстрації розлучення в органах ЗАГСу без попереднього звернення до суду. Оскільки консульство України надало право реєструвати всі акти

204

громадянського стану, то в силу частини 5 статті 197 КпШС України громадяни України, які постійно проживали за кордоном, мають право за наявності передбачених умов розірвати шлюб шляхом реєстрації розлучення в консульській установі України. Якщо подружжя є іноземцями, то незалежно від місця їх проживання розірвання їх шлюбу, проведене за межами України за законами відповідних держав, визнається дійсним в Україні.

<< | >>
Источник: Індиченко С.П., Гопанчук B.C., Дзера О.В., Савченко Л.А.. Сімейне право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. 2000

Еще по теме § 2. Порядок розірвання шлюбу громадян України з іноземними громадянами і шлюбівіноземних громадян між собою в Україні:

- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -