Дисциплінарні стягнення

Чинний Закон уперше визначає: а) систему дисциплінарних стягнень (від найменш суворого до найбільш суворого); б) які стягнення за які дисциплінарні проступки слід призначати. Така система надає можливість оцінити значення кожного із дисциплінарних стягнень та визначити можливість його накладення за конкретний дисциплінарний проступок з урахуванням його характеру і тяжкості, обставин його вчинення а також особи державного службовця.

Дисциплінарне стягнення - це примусовий захід державного дисциплінарного примусу, що застосовується керівником державного органу (керівником персоналу) щодо державного службовця, який вчинив

дисциплінарний проступок. Основними цілями застосування дисциплінарних стягнень є: а) забезпечення службової дисципліни в державному органі; б) усунення негативних наслідків вчиненого проступку, які мали місце у певному конкретному випадку; в) недопущення дискредитації державного органу, в якому здійснює діяльність державний службовець; г) покарання державного службовця.

При призначенні дисциплінарного стягнення, передбаченого п.п. 2-5 ст. 66 чинного Закону, у суб’єкта призначення є альтернатива у виборі дисциплінарного стягнення, окрім п. 2, який передбачає найменш суворе стягнення - зауваження. При цьому слід зазначити, що у п.п. 2-5 законодавець використовує словосполучення: або «може обмежитися» (п. 2), або «може бути оголошено» (п. 3), або «може попередити...» (п. 4), або «може бути застосоване» (п. 5). Це дає підстави стверджувати про відсутність імперативного припису щодо призначення тільки зазначеного у названих пунктах дисциплінарного стягнення і про наявність у суб’єкта призначення дискреційних повноважень щодо вибору виду дисциплінарного стягнення.

Видається, що у п.п. 3-5 йдеться про найбільш суворе дисциплінарне стягнення за конкретний дисциплінарний проступок, що дає можливість суб’єкту призначення у ряді випадків застосовувати до порушника і менш суворі стягнення.

До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження, яке є дисциплінарним стягненням для державних адміністративних службовців, що поєднує в собі елементи виховного впливу із хоча і незначними, проте негативними службовими наслідками. Так, наприклад, керівник, якому певна особа безпосередньо підпорядкована, виходячи із фактичної обстановки, в якій було вчинено дисциплінарний проступок, і попередньої поведінки винної особи, може визнати, що цей проступок є малозначним, тобто таким, який має незначний вплив на службову дисципліну і функціонування державного органу. Проте керівник повинен певним чином відреагувати на нього - внаслідок цього на службовця накладається дисциплінарне стягнення у вигляді зауваження. Зауваження як дисциплінарне стягнення є найбільш м’яким видом впливу, що може бути застосований до державного службовця. Його суть полягає не в обмеженні прав і не в засудженні протиправної поведінки державного службовця. Скоріше, зауваження покликано нагадати про його посадові обов’язки та правовий статус, про неприпустимість порушення службової дисципліни. Безумовно, про зауваження можна говорити тільки у разі, якщо державним службовцем допущено незначний проступок, що не має негативних наслідків, у разі допущення незначного порушення правил внутрішнього службового розпорядку та посадових інструкцій. Аналогу цьому дисциплінарному стягненню у КЗпП немає. Застосовується суб’єктом призначення;

2) догана є більш суворим дисциплінарним стягненням, ніж зауваження, і, відповідно, накладається на державного службовця у разі: а) вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби; б) невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників; в) прогулу; г) прийняття рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах ВСУ, щодо якого судом винесено окрему ухвалу. Застосовується суб’єктом призначення з урахуванням пропозицій Комісії або за поданням дисциплінарної комісії;

3) попередження про неповну службову відповідність є тим

дисциплінарним стягненням, яке ставить під сумнів відповідність державного службовця займаній посаді але, водночас, надає йому шанс виправитися і довести протилежне.

посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників (повторно). Застосовується суб’єктом призначення з урахуванням пропозицій Комісії або за поданням дисциплінарної комісії;

4) звільнення з посади державної служби є найбільш суворим і винятковим дисциплінарним стягненням, яке застосовується лише у разі: а) порушення Присяги державного службовця; б) вияву неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; в) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; г) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; д) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; ж) неповідомлення керівникові державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; з) появи державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; к) прийняття державним службовцем необгрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення; л) прогулу державного службовця (у т.ч. відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (повторно).

Відповідно до ч. 2 ст. 66 чинного Закону у разі недотримання державним службовцем правил внутрішнього службового розпорядку, суб’єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням. Оскільки зауваження є найменш суворим дисциплінарним стягненням, воно накладається на державного службовця за умов:

1) допущення «незначного» порушення. Щодо ознаки «незначне порушення» слід звернути увагу на те, що чинним законодавством про державну службу такі - «незначні» - порушення не визначаються. Як свідчить практика, такими можуть бути проступки, які: а) не тягнуть негативних наслідків; б) не мають суттєвого впливу на службову дисципліну і функціонування державного органу;

2) допущення незначного порушення тільки Правил внутрішнього службового розпорядку. Водночас, не йдеться про порушення інших нормативно-правових актів про державну службу (законів, указів, постанов тощо).

У разі допущення державним службовцем таких дисциплінарних проступків, як: дії, що шкодять авторитету державної служби; невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; прогул державного службовця (у т.ч. відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах ВСУ, щодо якого судом винесено окрему ухвалу суб’єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцеві може бути оголошено догану. При цьому слід зазначити, що замість догани, до державного службовця за ці проступки з урахуванням усіх обставин може бути застосовано й таке більш м’яке стягнення, як зауваження.

Суб’єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків:

1) одноразово: а) порушення правил етичної поведінки державних службовців; б) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

2) систематично (повторно протягом року): а) дії, що шкодять авторитету державної служби; б) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень.

Винятковим видом дисциплінарного стягнення є звільнення з посади державної служби. При цьому слід звернути увагу на декілька особливостей цього дисциплінарного стягнення: а) є найбільш тяжким стягненням серед інших дисциплінарних стягнень; б) застосовується тільки у разі, якщо це передбачено законом; в) не є імперативним дисциплінарним стягненням.

Звільнення з посади державної служби може бути застосовано лише у разі вчинення таких дисциплінарних проступків, як:

1) одноразово: а) порушення Присяги державного службовця; б) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; в) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; г) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; д) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; ж) неповідомлення керівникові державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; з) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; к) прийняття державним службовцем необгрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

2) систематично (повторно протягом року): прогул державного службовця (у т.ч. відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. Це положення відповідає ч. 1 ст. 61 Конституції України, відповідно до якої забороняється за одне і те саме порушення двічі притягувати до юридичної відповідальності одного і того самого виду.

12.5.