Адміністративні стягнення

Відповідно до ст. 23 КпАП України адміністративне стягнення є мірою відпо­відальності й застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністра­тивне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим право­порушником, так і іншими особами.

Тобто завдяки застосуванню адміністративних стягнень суб'єкти публічної адміністрації досягають потрійної мети:

1) покарання особи (це «міра відповідальності»), яка вчинила адміністра­тивне правопорушення;

2) виховання її в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття;

3) запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником (приватна превенція), так й іншими особами (загальна превенція).

Види цих стягнень, підстави та порядок їх застосування головним чином визначено Кодексом України про адміністративні правопорушення:

1) попередження;

2) штраф;

3) оплатне вилучення предмета, який став знаряддям учинення або безпосе­реднім об'єктом адміністративного правопорушення;

4) конфіскація предмета, який став знаряддям учинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, або грошей, одержаних у результаті вчинення такого правопорушення;

5) позбавлення спеціального права, наданого громадянинові, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю;

6) громадські роботи;

7) виправні роботи;

8) суспільно корисні роботи;

9) адміністративний арешт;

10) арешт з утриманням на гауптвахті.

Наведений перелік не є вичерпним: законами України може бути встановлено й інші види адміністративних стягнень (так, ст. 24 Закону України «Про право­вий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачає можливість примусо­вого видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства за вчинення адміністративних правопорушень, які грубо порушують правопорядок).

9.6