ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Міжнародні договори є одним із найважливіших джерел права. Вони встановлюють основи світового правопорядку і поряд з іншими джерелами міжнародного права (міжнародними звичаями, принципами міжнародного права тощо) складають його нормативну систему, яка покликана регулювати відносини між народами, забезпечувати мир і стабільність у світі.

Водночас, тлумачення міжнародних договорів актуальне не лише для міжнародного права, а і для національного права кожної держави.

Часто у держав виникають проблеми саме у цьому. Непоодинокими є випадки, коли новоутворена держава отримує цілу низку міжнародних договорів у спадок від попередниці, а формуючи нову систему законодавства, з різних причин опиняється у ситуації, коли норми міжнародних договорів суперечать нормам ухваленого нового законодавства, що може мати наслідки в рамках міжнародного права. Є й інші причини такої ситуації, хоч найчастіше вони мають політичний характер. В цьому випадку національні суди стикаються із проблемою тлумачення міжнародних договорів у рамках національного права, де, застосовуючи правила тлумачення норм національного законодавства без огляду на специфіку міжнародних

договорів, вони приходять до висновку, що держава мусить порушити норму відповідного міжнародного договору аби дотриматися норм національного законодавства.

Теоретичною основою цієї роботи є праці відомих вітчизняних та зарубіжних філософів та юристів, зокрема, фахівців з теорії права, конституційного права, а також міжнародного публічного права. Вагомий внесок у дослідження даного питання внесли такі зарубіжні вчені: С. С. Алексєєв, А. Барак, Д. Бедерман, М. Бодіг, А. Булгаа, Ч. Варга, Є. В. Васьковський, Е. Ваттель, М. М. Вопленко, Х-Г. Гадамер, Р. К. Гардінер, Х. Х. Е. Грасіа, Г. Гроцій, Р. Дворкін, М. Д. Еванс, У. Ескрідж, Б. Л. Зимненко, Г. Кельзен, В. В. Лазарєв, Х. Лаутерпахт, І. Маклін, А. Г. Манукян,

А. Мармор, К. Махоні, А. де Местрал, В. С. Нерсесянц, Б. І. Осмінін,

A. С. Піголкін, К. Райт, Й. Рац, П. Рікьор, Б. Рютерс, А. Скалія,

O. В. Смирнов, Н. Столяр, А. П. Фачірі, Г. Фіцморіс, Ю. Хабермас, Д. Хой,

P. Циппеліус, О. Ф. Черданцев, Г. Ф. Шершеневич, К. М. Шиліна, М. Шо, а

також такі вітчизняні фахівці: М. М. Антонович, В. Г. Буткевич,

О. В. Буткевич, В. А. Василенко, Ю. Л. Власов, П. В. Волвенко, Т. І. Дудаш, П. Б. Євграфов, Є. П. Євграфова, О. І. Кадикало, В. М. Кампо, О. В. Капліна,

B. Я. Карабань, С. М. Квіт, М. С. Кельман, М. І. Козюбра, О. І. Костенко, І. І. Лукашук, О. І. Лукашук, В. С. Малента, О. О. Мережко, Д. М. Михайлович, М. П. Молибога, П. О. Недбайло, С. П. Погребняк,

C. В. Прийма, П. М. Рабінович, М. Д. Савенко, І. Л. Самсін, І. Д. Сліденко, О. О. Тимофєєв, В. П. Тихий, О. Я. Трагнюк, С. Є. Федик, Л. І. Чулінда, В. М. Шаповал, С. В. Шевчук, З. М. Юдін. Кожен з цих авторів намагався вивчити певні складові процесу тлумачення як у загальнофілософському, так і у спеціально юридичному вимірі, зокрема, з точки зору філософії, теорії

права і теорії міжнародного права. Водночас, комплексного дослідження тлумачення міжнародних договорів національними судами в українських реаліях на сьогодні в Україні ще не проводилось.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами.

Дисертація виконана на кафедрі загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія» в рамках проекту: «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації в Україні» (номер державної реєстрації 0107U000976). Її положення про визначення місця міжнародних договорів у національній правовій системі України та про особливості тлумачення міжнародних договорів українськими судами відповідають загальним напрямкам наукових досліджень, які здійснює кафедра за вищевказаним проектом.

Мета і завдання дослідження. Основна мета дисертаційного

дослідження полягає в тому, щоб, спираючись на здобутки юридичної науки, а також на іноземну, та вітчизняну судову практику, комплексно дослідити місце міжнародних договорів у національній правовій системі України та особливості їх тлумачення національними судами. Реалізація цієї мети вимагає постановки та вирішення наступних завдань:

- з'ясувати особливості природи міжнародних договорів на рівні міжнародного права у порівнянні з особливостями їх природи на рівні національного права;

- проаналізувати статус міжнародних договорів у національних правових системах провідних держав світу;

- визначити місце міжнародних договорів у національній правовій системі України;

- з'ясувати природу та зміст поняття юридичного тлумачення на основі історичного аналізу філософських та наукових підходів до його визначення;

- проаналізувати особливості застосування юридичного тлумачення

відповідно до положень трьох основних теорій тлумачення: текстуалізму, теорії намірів та телеологічної теорії;

- визначити місце національних судів з-поміж суб'єктів тлумачення міжнародних договорів та особливості судового тлумачення;

- запропонувати методику (комбінацію методів) тлумачення міжнародних договорів національними судами України з урахуванням положень усіх трьох основних теорій тлумачення та особливого статусу міжнародних договорів у національній правовій системі України;

- перевірити розроблену методику на відповідність її положень загальноприйнятій світовій та національній практиці на основі аналізу відповідних рішень міжнародних, іноземних та національних конституційних судів та судів загальної юрисдикції.

Об'єкт дослідження - юридичне тлумачення як комплексний процес розумової діяльності його суб'єктів.

Предмет дослідження - тлумачення міжнародних договорів національними судами та його особливості у національній правовій системі України, напрями та тенденції розвитку.

Методи дослідження В основу дисертаційного дослідження покладено

комплекс загальнонаукових, спеціально наукових та окремонаукових методів, вибір яких обумовлений предметом дослідження, науковою та прикладною доцільністю. Дослідження здійснювалося на основі методів, властивих передусім загальній теорії права, а також теорії міжнародного публічного права та частково - цивільного права.

Філософсько-методологічна основа дослідження - принципи, закони і категорії діалектики. Для встановлення вірогідності та повноти інформації, застосованої у процесі дослідження, використаний метод об'єктивності. Для аналізу процесу розвитку юридичного тлумачення застосовані історичний та діалектичний методи. Формально-логічний метод використаний для визначення поняття «юридичне тлумачення» і у подальших судженнях та

умовиводах. Для з'ясування місця міжнародних договорів у національній правовій системі України, а також при характеристиці суб'єктів тлумачення міжнародних договорів, об'єкта і предмета їх тлумачення застосовувався системно-структурний метод. Зміст договорів, які є об'єктами тлумачення, встановлювався за допомогою герменевтичного методу. За допомогою методу порівняльно-правового аналізу здійснювалося дослідження історичної, сучасної міжнародної, іноземної та національної практики тлумачення міжнародних договорів національними судами.

Джерельна база дослідження. Для досягнення мети дослідження було проаналізовано вітчизняні та зарубіжні наукові праці з філософії, логіки, загальної теорії права, філософії права, історії права, історії правових вчень, конституційного права, цивільного права, міжнародного публічного та приватного права, юридичної лінгвістики, які тією чи іншою мірою торкалися питань тлумачення.

Значну частину використаних джерел становлять іншомовні матеріали в оригіналі (англійською, німецькою, російською мовами); якщо в тексті не зазначено інше, переклад іншомовних джерел виконано здобувачем самостійно. В ході підготовки дисертації використано матеріали, зібрані під час академічних відряджень до Університету ім. Ф. Шіллера (м. Йєна,

Німеччина), Університету м. Гамбург (м. Гамбург, Німеччина), Університету м. Відень (м. Відень, Австрія), Центральноєвропейського університету (м. Будапешт, Угорщина), Університету м. Дебрецен (м. Дебрецен, Угорщина), Університету ім. І. Сеченьї (м. Дьор, Угорщина), Санкт- Петербурзького державного університету (м. Санкт-Петербург, Росія).

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній загальній теорії права комплексним дослідженням тлумачення міжнародних договорів національними судами. В результаті проведення дослідження для вітчизняної юридичної науки отримано такі нові результати, що відображають особистий внесок автора:

Вперше:

- запропоновано новий підхід до з'ясування місця міжнародних договорів у національній правовій системі України шляхом пропозиції базувати відповідні висновки передусім на нормах статті 8 Конституції України, а також на природі міжнародного договору;

- визначено відмінності тлумачення міжнародних договорів від тлумачення актів національного законодавства, з поєднанням врахування їх міжнародно-правової природи та набутих рис актів національного законодавства, які залежать від місця міжнародних договорів у національній правовій системі;

- наведено обґрунтування про те, що одним із можливих об'єктів юридичного тлумачення може бути не тільки словесно виражений текст чи текст у символах, а також його відсутність за певних визначених умов;

- визначено особливості тлумачення міжнародних договорів міжнародними судами, як важливого орієнтиру для тлумачення міжнародних договорів національними судами України;

- з врахуванням особливого статусу міжнародних договорів,

запропоновано рекомендації щодо застосування рішень міжнародних судів, а також судів інших держав, які б служили орієнтиром для українських судів;

- запропоновано комплексну методику тлумачення міжнародних договорів національними судами, яка враховує особливий статус міжнародних договорів у національній правовій системі, а також положення основних трьох теорій тлумачення: текстуалізму, теорії намірів та телеологічної теорії.

Дістали подальшого розвитку:

- положення про сутність та двоїсту природу міжнародного договору як джерела права;

- аргументація щодо визначення місця міжнародних договорів у правовій системі України на основі положень Конституції України та міжнародних зобов'язань України;

- теоретичний аналіз загальновизнаних теорій, методів та способів юридичного тлумачення з метою адаптації їх до сучасних умов тлумачення міжнародних договорів українськими судами.

Удосконалено:

- обґрунтування щодо застосування передбаченого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права при здійсненні тлумачення міжнародних договорів національними судами з врахуванням практики іноземних та міжнародних судових органів, передусім Європейського суду з прав людини;

- теоретичні висновки щодо процесу тлумачення міжнародних договорів, передбаченого статтями 31-32 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, шляхом адаптації окремих їх положень до вимог національної правової системи України;

- розуміння поняття юридичного тлумачення як інтелектуального процесу діяльності фахівців-юристів, поєднання науки і

мистецтва.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості використання результатів дослідження за такими напрямками: науково- дослідницький - для поглиблення наукових знань про особливості тлумачення міжнародних договорів національними судами, створення необхідної теоретичної бази для його подальшого удосконалення; науково- освітній - для сприяння навчальному процесові при викладанні курсів і спецкурсів із загальної теорії права, міжнародного публічного права, конституційного права, права ЄС, права міжнародних договорів, міжнародного права з прав людини, при написанні відповідних підручників та посібників; зовнішньополітичний - для використання у процесі тлумачення міжнародних договорів органами законодавчої та виконавчої влади, органами місцевого самоврядування при розробці необхідних законів та інших нормативно-правових актів; внутрішньодержавній - для практичного використання українськими судами при необхідності тлумачення міжнародних договорів при розгляді справ.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним дослідженням. У ній використано матеріали досліджень, проведених особисто дисертантом, що відображено у списку опублікованих праць.

Апробація і впровадження результатів дослідження. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, розглядалися та обговорювалися на кафедрі загальнотеоретичних та державно-правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», доповідалися на всеукраїнських та міжнародних конференціях: 1. Круглий стіл в рамках Міжнародної наукової конференції «Дні науки НаУКМА» «Принцип верховенства права та проблеми його реалізації», 1 лютого 2007 р., Київ, Україна; 2. VII міжнародна конференція молодих дослідників, 5-6 листопада 2009 р., Кишинів, Молдова (тези опубліковано); 3. «Восьмі осінні юридичні читання», 13-14 листопада 2009 р., Хмельницький, Україна (тези

опубліковано); 4. Міжнародна конференція в рамках Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства, Юридична секція, 21­24 жовтня 2010 р., Анталья, Туреччина; 5. Міжнародна щорічна наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів, присвячена пам'яті видатних вчених-юристів П. О. Недбайла, О. В. Сурілова, В. В. Копєйчикова «Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права та держави», 26­27 листопада 2010 р., Одеса, Україна (тези опубліковано); 6. Міжнародна конференція в рамках Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства, Юридична секція, 10-13 листопада 2011 р., Стамбул, Туреччина; 7. Круглий стіл в рамках Міжнародної наукової конференції «Дні науки НаУКМА» «Правова аргументація: концептуальні підходи. Стан та перспективи розробки в українському правознавстві», 30-31 січня 2012 р., Київ, Україна; 8. Міжнародна конференція «Аргументація 2012: конференція про альтернативні методи аргументації в праві», 26 жовтня

2012 р., Брно, Чехія; 9. Міжнародна конференція в рамках Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства, Юридична секція, 15-18 листопада 2012 р., Стамбул, Туреччина; 10. Науковий семінар в рамках Міжнародної наукової конференції «Дні науки НаУКМА» «Моделі юридичної аргументації та вітчизняна правова наука і практика», 29 січня

2013 р., Київ, Україна; 11. Зимовий семінар «Вплив ЄС на держави Центральної та Східної Європи: право, політика, економіка і суспільство», 4­8 березня 2013 р., Дьор, Угорщина (тези опубліковано); 12. Міжнародна конференція в рамках Програми підтримки вищої освіти Інституту відкритого суспільства, Юридична секція, 4-7 квітня 2013 р., Бішкек, Киргизстан; 13. Академічна програма «Зимовий семінар 2014», 24-28 лютого

2014 р., Дьор, Угорщина; 14. Міжнародна конференція «Віхи права в Центральній Європі 2014», 27-29 березня 2014 р., Часта-Папєрнічка, Словаччина (тези опубліковано); 15. Конференція «Як виміряти якість судової аргументації», 28-29 листопада 2014 р., Дебрецен, Угорщина (тези

прийнято до публікації).

Публікації. Основні теоретичні положення, висновки та пропозиції дисертації знайшли відображення в тринадцяти статтях, з яких шість опубліковано у наукових фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджений ВАК України та одна у науковому фаховому виданні з юридичних наук, перелік яких затверджений ВАК Російської Федерації, а також у тезах наукових повідомлень на всеукраїнських та міжнародних наукових конференціях.

Структура роботи відповідає меті і завданням дослідження. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків та переліку використаних джерел. Загальний обсяг основної частини роботи - 184 сторінки. Перелік використаних джерел складається із 294 найменувань на 38 сторінках.