<<
>>

5.1. Сутність держави

Історія держави невіддільна від історії суспільства, разом із суспільством вона проходить довгий історичний шлях. Усебічно розкрити поняття, сутність, властивості й риси держави — завдання надзвичайно важке.

Вирішити його можна лише при вивченні держави історично, у різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому наукові досягнення минулого і сучасності.

З давніх часів мислителі намагалися відповісти на запитання, що таке держава. Античні філософи розглядали державу як певну організацію порядку в суспільстві, вбачаючи в цьому її суть і основне призначення. Ця ідея знайшла багатьох послідовників і надалі.

У буржуазну епоху поширилось визначення держави як сукупності (союзу) людей, території і влади. Одні ототожнювали державу з країною, інші — із суспільством, ще інші — з колом осіб, що здійснюють владу. Деякі пов'язували поняття держави із психічним зв'язком між людьми. В. І. Ленін писав: "Держава — це машина для підтримки панування одного класу над іншим".

Усі ці підходи відображають лише окремі сторони функціонування держави — як засобу затвердження порядку в суспільстві чи інструменту придушення; як певної території і населення; як сукупності певних зв'язків між людьми. Однак це лише окремі, хоча й дуже важливі аспекти існування держави, її сутністю є наявність специфічної державної влади, що носить публічний політичний характер.

Існують різні концепції держави. Кожна з них по-різному підходить до визначення поняття держави, по-різному розкриває її сутність. Але при цьому сутність держави завжди розкривається через поняття публічної політичної влади. Сутність кожної конкретної держави визначається тим, кому належить державна публічна влада і в чиїх інтересах вона здійснюється.

Окрім класових аспектів сутності держави, які не можна відкидати повністю, необхідно розглядати її загальносоціальні характерис-

38

if( !cssCompatible ) { document.write(" тики.

Держава виявляється не тільки машиною, знаряддям, механізмом примусу і насильства, але й великою соціальною і культурною цінністю, і сутність її не зводиться тільки до класової природи, тому що вона на кожному етапі свого розвитку виконувала і загальносо-ціальні функції.
5.2. Основні властивості держави
Держава являє собою особливу політичну організацію суспільства, структуровану певним чином. Про це свідчить спеціальний апарат, що складається з особливого розряду людей, які наділені публічно-владними повноваженнями і професійно виконують функції управління, охорони економічного, соціального і політичного ладу суспільства, у тому числі шляхом примусу. Влада держави характеризується суверенітетом. Вона диктує правила поведінки, обов'язкові для всього населення; стягування податків і зборів для потреб державного апарату, формування загальнонаціонального бюджету.
Держава— це політична організація суспільства, що забезпечує його єдність і цілісність, здійснює за допомогою апарату державної влади управління справами суспільства, реалізує суверенну публічну владу, що надає праву загальнообов'язкового значення, гарантує права і свободи людини і громадянина, законність і правопорядок. Держава — це суверенна політико-правова територіальна організація публічної влади соціальне неоднорідного суспільства. Вона завжди відрізнялася від інших додержавних (що існували до неї) і недержавних (існуючих поряд з нею) інститутів і організацій своїми специфічними ознаками і рисами.
1. Наявність публічної політичної влади. Спільним поняттям для усіх варіантів розуміння сутності держави є поняття публічної політичної влади. Саме вона — визначальний інституціональний елемент держави.
У суспільстві існують різні види особистої і соціальної влади — влада глави родини, влада рабовласника чи феодала над рабом або слугою, економічна влада власників на засоби виробництва, духовна влада (авторитет) церкви. Усі вони являють собою або індивідуальну, або корпоративну, групову владу, яка існує в силу особистої залежності підвладних, не претендуючи на загальність, не є публічною.
Влада ж публічна поширюється за територіальним принципом, їй підкорюються усі, хто перебуває на "підвладній" території.
Для пуб-
39
") } else { document.write(" тики. Держава виявляється не тільки машиною, знаряддям, механізмом примусу і насильства, але й великою соціальною і культурною цінністю, і сутність її не зводиться тільки до класової природи, тому що вона на кожному етапі свого розвитку виконувала і загальносо-ціальні функції.
5.2. Основні властивості держави
Держава являє собою особливу політичну організацію суспільства, структуровану певним чином. Про це свідчить спеціальний апарат, що складається з особливого розряду людей, які наділені публічно-владними повноваженнями і професійно виконують функції управління, охорони економічного, соціального і політичного ладу суспільства, у тому числі шляхом примусу. Влада держави характеризується суверенітетом. Вона диктує правила поведінки, обов'язкові для всього населення; стягування податків і зборів для потреб державного апарату, формування загальнонаціонального бюджету.
Держава— це політична організація суспільства, що забезпечує його єдність і цілісність, здійснює за допомогою апарату державної влади управління справами суспільства, реалізує суверенну публічну владу, що надає праву загальнообов'язкового значення, гарантує права і свободи людини і громадянина, законність і правопорядок. Держава — це суверенна політико-правова територіальна організація публічної влади соціальне неоднорідного суспільства. Вона завжди відрізнялася від інших додержавних (що існували до неї) і недержавних (існуючих поряд з нею) інститутів і організацій своїми специфічними ознаками і рисами.
1. Наявність публічної політичної влади. Спільним поняттям для усіх варіантів розуміння сутності держави є поняття публічної політичної влади. Саме вона — визначальний інституціональний елемент держави.
У суспільстві існують різні види особистої і соціальної влади — влада глави родини, влада рабовласника чи феодала над рабом або слугою, економічна влада власників на засоби виробництва, духовна влада (авторитет) церкви. Усі вони являють собою або індивідуальну, або корпоративну, групову владу, яка існує в силу особистої залежності підвладних, не претендуючи на загальність, не є публічною.
Влада ж публічна поширюється за територіальним принципом, їй підкорюються усі, хто перебуває на "підвладній" території. Для пуб-
39
") } тики. Держава виявляється не тільки машиною, знаряддям, механізмом примусу і насильства, але й великою соціальною і культурною цінністю, і сутність її не зводиться тільки до класової природи, тому що вона на кожному етапі свого розвитку виконувала і загальносо-ціальні функції.

<< | >>
Источник: Волинка К. Г.. Теорія держави і права: Навч. посіб. — К.: МАУП,2003. — 240 с.. 2003

Еще по теме 5.1. Сутність держави:

  1. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 5 ПОНЯТТЯ ДЕРЖАВИ 5.1. Сутність держави Історія держави невіддільна від історії суспільства, разом із суспільством вона проходить довгий історичний шлях. Усебічно розкрити поняття, сутність, властивості й риси держави — завдання надзвичайно важке. Вирішити його можна лише при вивченні держави історично, у різних її зв'язках з економікою, соціально-політичним і духовним життям суспільства, максимально використовуючи при цьому нау
  2. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 8 ФОРМА ДЕРЖАВИ 8.1. Поняття форми держави Поняття форми держави є однією з найважливіших характеристик державознавства. Форма держави є безпосереднім виразником її сутності і змісту. Якщо сутність держави дозволяє установити приналежність державної влади, відповісти на запитання хто її здійснює та в чиїх інтересах, то поняття форми держави відповідає на запитання як організована державна влада, якими органами представлена, який
  3. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 6 ФУНКЦІЇ ДЕРЖАВИ 6.1. Поняття функцій держави Перед будь-якою державою постає коло завдань, на вирішення яких вона спрямовує свої матеріальні ресурси, ідеологічні та політичні зусилля. З усієї сукупності цих завдань можна виділити такі, що виражають сутність держави. Ці основні напрями діяльності держави називаються її функціями. Функціональний підхід, по-перше, допомагає глибше засвоїти саме поняття держави, побачити її і
  4. § 3. Сутність і соціальне призначення держави
  5. §1. Сутність держави та її еволюція в епоху громадянського суспільства
  6. § 5. Сутність держави
  7. 3.1. Поняття та сутність держави
  8. § 3. Функції держави: поняття і сутність
  9. if( !cssCompatible ) { document.write(" 7.2. Формаційний підхід до типології держав Відповідно до марксистських положень про формаційний підхід класова сутність держави, як й інших соціальних інститутів, у кінцевому підсумку визначається економічним фактором, станом виробничих відносин, способом виробництва, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом. Інакше кажучи, за формою і змістом держава обумовлена економічним ладом суспільства. Саме такий підхід до класифікації
  10. § 2. Теорії про сутність держави
  11. Майбутня держава соціально-демократичного типу: сутність і передумови формування
  12. ГЛАВА 14. Тип держави: сутність, класифікація і структура.
  13. Сутність теорій виникнення держави, причини багатоманітності концепцій. Сучасні теорії виникнення держав
  14. Типологія держав. Історичні типи держав: сутність, характеристика рабовласницької, феодальної, буржуазної, соціалістичної держав, держави соціальної демократії
  15. Тенденції якісної зміни змісту діяльності держави. Характеристика концепцій держави (деспотична, поліцейська, соціологічна, легістська, правова, ліберальна держава, держава-арбітр та інші)
  16. if( !cssCompatible ) { document.write(" Розділ 9 МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВИ 9.1. Поняття і структура механізму держави Механізм держави — це цілісна ієрархічна система всіх державних організацій, які практично здійснюють завдання та функції держави. Механізм є структурним та предметним втіленням держави, це її постійно функціонуюче вираження. Між функціями держави і її механізмом існує прямий зв'язок. Оскільки механізмстворюється для виконання функцій держави, саме їм у цьому зв'
  17. Поняття функцій держави, їхня класифікація. Функції сучасної Української держави
- Авторское право - Аграрное право - Адвокатура - Административное право - Административный процесс - Арбитражный процесс - Банковское право - Вещное право - Государство и право - Гражданский процесс - Гражданское право - Дипломатическое право - Договорное право - Жилищное право - Зарубежное право - Земельное право - Избирательное право - Инвестиционное право - Информационное право - Исполнительное производство - История - Конкурсное право - Конституционное право - Корпоративное право - Криминалистика - Криминология - Медицинское право - Международное право. Европейское право - Морское право - Муниципальное право - Налоговое право - Наследственное право - Нотариат - Обязательственное право - Оперативно-розыскная деятельность - Политология - Права человека - Право зарубежных стран - Право собственности - Право социального обеспечения - Правоведение - Правоохранительная деятельность - Предотвращение COVID-19 - Риторика - Семейное право - Судебная психиатрия - Судопроизводство - Таможенное право - Теория и история права и государства - Трудовое право - Уголовно-исполнительное право - Уголовное право - Уголовный процесс - Философия - Финансовое право - Хозяйственное право - Хозяйственный процесс - Экологическое право - Ювенальное право - Юридическая техника - Юридическая этика и правовая деонтология - Юридические лица -