§ 5. Складна держава і державно-подібні об’єднання.

Федерація.

Зазвичай під федерацією розуміється така складна союзна держава, частини якої (суб’єкти федерації) є державними утвореннями, права яких розширені аж до права суверенітету.

Для федерації характерними є наступні ознаки:

1) Наявність єдиної території, яка складається із членів - суб’єктів федерації, кожен з яких має власний адміністративно-територіальний устрій.

2) Наявність загальної конституції федерації та конституцій її суб’єктів.

3) Наявність системи законодавство як федерації, так і її суб’єктів.

4) Наявність двопалатного федерального парламенту, де у одній із палат обов’язково представлені інтереси суб’єктів федерації, та парламентів самих

суб’єктів федерації, федерального уряду та самостійних органів виконавчої влади суб’єктів федерації.

5) Наявність громадянства як федерації, так і її суб’єктів, тобто можливим є подвійне громадянство (ФРН, Австрія).

6) Можливість суб’єктів федерації мати власну судову та правову системи (США).

7) Наявність загально-федеральної податкової та грошової системи.

8) Вертикальний розподіл влади між федеральним центром та суб’єктами федерації.

9) Федеральний центр має виключні повноваження у контролі над проведенням зовнішньої політики.

10) Федеральний центр може використовувати свою владу незалежно від схвалення суб’єктів федерації.

11) Наявність певних суверенних прав у суб’єктів федерації.

12) Суб’єкти федерації не мають права в односторонньому порядку припиняти зв’язки з федеральним центром.

13) Жодна з поправок до конституції не в змозі діяти без схвалення суб’єктів федерації.

14) Конституційний суд тлумачить конституцію і вирішує суперечки між федеральним центром та суб’єктами федерації.

15) Верховенство федерального законодавства над правом суб’єктів.

Федерація будується на основі трьох принципів', національний, територіальний

та змішаний.

Національний принцип передбачає утворення федерації через об’єднання національних держав. Прикладом такої федерації був СРСР. На сучасному етапі до національних федерацій належить Індія, Бельгія, Союзна Республіка Югославія (яка об’єднує дві національні держави: Сербію та Чорногорію).

Територіальний принцип передбачає об’єднання певних територій. Класичними прикладами територіальних федерації є США чи латиноамериканські

федерації (Мексика, Венесуела, Бразилія тощо), де об’єднуються території. Так США (Сполучені Штати Америки) є об’єднання територій - Штатів (в назві United States of America - Сполучені Штати Америки, слово States означає як Штат, так і Державу-Територію, а тому United States of America можна перекласти і як Сполучені Держави Америки).

Змішаний тип передбачає своєрідне змішане об’єднання: частина федерації об’єднується за національною ознакою, а інша - за територіальною. Такий тип змішаної федерацію можна назвати національно-територіальним. Прикладами таких федерацій є Канада чи Російська Федерація. Однак може існувати і територіально-національна федерація. В її умовах об’єднуються території, але може існувати певний національний (як правило, мовний) елемент чи етнічні відмінності серед суб’єктів федерації. Прикладом такої федерації є Федеративна Республіка Німеччини, яка об’єднує землі: Саксонію, Баварію, Пру сію тощо, жителі яких говорять на різних діалектах, однак існує спільна німецька мова.

Щодо питання стосовно класифікації федерацій, то класифікація федерацій залежно від права виходу з союзу на жорсткі, що не передбачають право виходу (наприклад, США) та м’які (передбачають таке право) вже не є актуальною. З ліквідацією СРСР право націй на самовизначення було суттєво обмежене діючими на території колишнього Радянського Союзу конституціями.

Інша класифікація поділяє всі федерації на симетричні та асиметричні. До перших відноситься США, ФРН, Канада та ін. До других Росія. Симетричними визнаються федерації, суб’єкти яких мають однаковий правовий статус.

В умовах же асиметричної федерації правовий статус її суб’єктів дещо відрізняється. Так, в Росії “повноцінними” суб’єктами федерації можна вважати лише республіки, в яких існує своя „державна” мова. Краї ж, області, Москва та Санкт-Петербург з цієї точки зору не є повноцінними суб’єктами федерації.

Імперія.

На відміну від федерацій, імперії зазвичай утворювались як насильницьке об’єднання держав, що здійснювалось або шляхом завоювання, або шляхом створення іншого виду тиску (економічного, політичного тощо). Однак зрідка можливим було і добровільне приєднання.

Імперія - це складна держава, що утворена шляхом примусового об’єднання декількох народів навколо одного центру.

Існує декілька класифікацій імперії.

Так, залежно від центру утворення, імперії можуть існувати у вигляді імперій-метрополій (Британська, Голландська, Іспанська), імперій-столиць (Римська, Вавилонська), імперій-держав (Єгипетська, Ассирійська, Перська) чи „імперій вождя” (імперії Олександра Македонського, Карла Великого, Наполеона).

Залежно від виду збройних сил, що дозволили утворити імперію, остання можу існувати як сухопутна (утворилася за допомогою армії - Сухопутних сил) або морська (утворилася за допомогою флоту). Прикладами сухопутних імперій була Римська, а морської - Британська.

Залежно від наявності сухопутних кордонів між частинами імперії останні можуть бути єдиними (між центром та провінціями існують сухопутні кордони) або колоніальними (між метрополією та колоніями нема сухопутних кордонів). Прикладом сухопутної імперії була Російська, що, хоча й мала заморські території (Аляска, Каліфорнія), проте була не в змозі їх освоювати. Прикладом колоніальної імперії була Британська.

Як тип політичної системи, імперія характеризується асиметричними відносинами: центр - периферія (провінція) або метрополія - колонії.

Ознаки імперії:

1) Це надзвичайно стійка і одночасно мінлива форма життєдіяльності суспільства, що однаково пристосовується до різних способів виробництва та суспільно-економічних формацій. Імперії існували і в умовах рабовласництва (Вавилон, Персія, Рим), і в умовах феодалізму (Російська чи Іспанська імперії), і при

буржуазному укладі (Голландська чи Британська колоніальні імперії), і при соціалістичному (Радянська).

2) Агресивність та експансіонізм імперій. Це обумовлено тим, що імперії існують за рахунок зовнішніх чинників розвитку, а не за рахунок внутрішніх. Головний принцип їх життєдіяльності - це захоплення територій, людей та матеріальних багатств інших країн за допомогою сили.

3) Імперія заснована на тотальній монополії, на всеохоплюючому, навіть фізичному, знищенні інакомислення.

4) В основі імперії лежить державний сектор та державна власність. Надзвичайно великою була роль держави, що панувала над усіма сферами життя суспільства.

5) Усі імперії прагнуть до розвитку військового та карно-поліцейського апарату. При цьому військовий механізм використовується для зовнішньої експансії та захоплення чужих земель і ресурсів, а карно-поліцейський - для внутрішніх політичних та національних чисток.

Державно-подібні та міждержавні об’єднання.

Деякі правознавці до форми державно-територіального устрою відносять конфедерацію і унію.

Конфедерація - це союз суверенних держав, утворених для досягнення певних цілей.

Для конфедерації характерними є низка ознак'.

1) Наявність наднаціональних органів управління, що створюються для реалізації узгодженої політики держав-членів конфедерації.

2) Рішення цих загальних органів не мають прямої дії, а набувають юридичної сили лише після затвердження їх центральними органами влади відповідних держав-членів конфедерації.

3) Відсутність єдиного вищого законодавчого органу.

4) Відсутність єдиного громадянства.

5) Країни-члени конфедерації у повному обсязі самостійно здійснюють міжнародну діяльність.

6) Верховенство національного законодавства над законодавством конфедерації.

7) Право членів конфедерації на вільний вихід з неї та розірвання конфедеративного договору.

Як ми бачимо з самого визначення, конфедерація - це союз суверенних держав. Держава передбачає власний державно-територіальний устрій. Саме тому конфедерація, як правило, не є формою державно-територіального устрою, адже члени конфедерації мають право суверенітету. Проте з цього правила є виключення. Так, сучасна Швейцарія має назву Швейцарська конфедерація. Це дозволяє нам виділяти, принаймні, два різновиди конфедерацій.

Залежно від реального суверенітету, всі конфедерації можна поділити на юридичні і фактичні.

В умовах юридичної конфедерації держава вважається конфедерацією лише формально, але по суті, це - федерація чи імперія. Прикладом саме юридичної конфедерації можна вважати сучасну Швейцарію, яка формально називається конфедерацією, але по суті є федерацією.

Фактичною ж конфедерацією вважається така, де неухильно дотримується право суверенітету членів конфедерації. Прикладом фактичної конфедерації можна вважати Конфедерацію Південних Штатів під час громадянської війни у США 1861 - 1865 рр.

Другим варіантом державно-подібного об’єднання є унія.

Залежно від способу утворення унія може бути особистою чи реальною.

Особиста унія між державами утворюється, коли монарх має право на трон у двох чи більше держав. Так, у 1580-98 рр. король Іспанії Філіп II одночасно стає королем Португалії (як Філіп І). Проте об’єднання Іспанії і Португалії в одну країну не відбулося. Між ними була утворена особиста унія.

Щодо реальної унії, то найвідомішим прикладом є унія між королівством Польським і Великим князівством Литовським в результаті якої була утворена Річ Посполита або унія між Англією та Шотландією у 1706 році, результатом якої була поява Великобританії. Таким чином, коли між державами укладається договір про утворення унії, то така унія вважається реальною.

Аналіз конфедерацій та уній свідчить, що у деяких випадках конфедерації та унії є складними державами, а в інших - міждержавними об’єднаннями.

До останніх належать співдружності держав та їхні спілки.

Співдружність держав - це аморфне організаційно оформлене об’єднання держав, що виступають як асоційовані учасники при збереженні ними повного суверенітету та незалежності.

Спілка держав - це союз держав, що утворений на основі міждержавного договору з метою інтеграції ресурсів учасників для вирішення актуальних завдань.

Прикладом спілки може служити ЄС, НАТО та ін. Прикладами співдружності - СНД, Британська співдружність тощо.

Державно-подібні об’єднання.

Унія

Рис. 12.4. Державно-подібні об’єднання.

Якщо проаналізувати конфедерації та унії з точки зору їх приналежності як до складних держав, так і до міждержавних об’єднань, то ми дійдемо висновку, що до складних держав слід віднести виключно юридичні конфедерації та реальні унії, тоді як фактичні конфедерації та особисті унії належать до міждержавних об’єднань разом із спілками та співдружностями держав.

Саме в силу того, що унії та конфедерації можуть належати до різних форм територіальної інтеграції, їх слід визначати як державно-подібні об ’єднання.

Питання для самоконтролю.

1. Що таке федерація?

2. Які принципи притаманні федераціям?

3. Які існують класифікації федерацій?

4. Що таке національна федерація?

5. Що таке територіальна федерація?

6. Що таке змішана федерація?

7. Що таке національно-територіальна федерація?

8. Що таке територіально-національна федерація?

9. Що таке м'яка федерація?

14 . Які існують класифікації імперій?

15. Що таке конфедерація?

16. Які існують види конфедерацій?

17 . Які існують види уній?

18. Що таке співтовариство держав?

19. Що таке співдружність держав?

20. Що таке юридична конфедерація?

21. Що таке фактична конфедерація?

22. Що таке особиста унія?

23. Що таке реальна унія?

24. Що відноситься до державно-подібних об'єднань?

25. Що відноситься до міждержавних об'єднань?

Дискусійні завдання:

1. В якій державі Ви хотіли б жити (вибрати лише один з варіантів форми правління) і чому:

• Абсолютна монархія.

• Теократична монархія.

• Представницька монархія.

• Дуалістична монархія.

• Президентська республіка.

• Парламентська республіка.

• Президентсько-парламентська республіка.

• Парламентсько-президентська республіка.

2. Якою б Ви хотіли бачити Україну майбутнього (вибрати

лише один з варіантів форми державно-територіального устрою) і чому:

• Проста унітарна держава.

• Складна унітарна держава.

• Регіоналістична держава.

• Національна федерація.

Територіальна федерація.

Національно-територіальна федерація. Територіально-національна федерація. Центр єдиної імперії.

Метрополія колоніальної імперії.

Юридична конфедерація.

Реальна унія.